Інтерв’ю з Дмитром Слободянюком, адвокатом, Ph.D, керуючим партнером юридичної компанії RELIANCE, яка працює у Миколаєві з перших днів повномасштабної війни. Про досвід роботи в прифронтовому місті впродовж останніх двох років, профільні практики, атмосферу в команді та головні інсайти, які дають мотивацію рухатися вперед.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Якими були ці два роки великої війни для компанії?
— З початком великої війни почалися непрості часи для нас з усіх можливих поглядів. Фактично лише на початку 2021 року компанія була створена, та цей рік переважно був системоутворюючим для подальшої роботи, й на початку 2022-го у нас із партнером Романом Кецкалом було багато перспективних планів та ідей і прагнення для подальшого розвитку. Ми почали формувати команду та ключові практики, але, як виявилося, така можливість була у нас недовго.
Я добре пам’ятаю 24 лютого 2022 року. Цей день у мене мав бути досить насиченим з погляду роботи і кількості призначених судових засідань. Я навіть зранку об’їхав наші миколаївські суди, однак вони вже не працювали.
Звісно, ніхто не був готовий до таких подій, а почуття невизначеності робило стан справ ще гіршим. Початок бойових дій як на території міста, так і на його околицях, щоденні обстріли не давали можливості працювати взагалі.
Перший місяць ми лише підтримували зв’язок із клієнтами та цікавилися, чи все в них гаразд, чи потрібна допомога. Стало цілком зрозуміло, що всі плани пішли шкереберть і потрібно адаптуватися до нової реальності. У квітні 2022 року ми почали збиратися командою в офісі та формувати нові цілі й завдання. На той час вже почала з’являтися велика кількість громадських організацій і благодійних фондів, діяльність яких була спрямована на допомогу постраждалим від війни. Звісно, ми включилися в роботу, але про заробітки не йшлося. Головним завданням було допомагати тим, хто того потребує, та забезпечувати хоч якісь фінансові умови для команди. Але нас чекали нові сюрпризи. В середині квітня було підірвано водогін до Миколаєва, який забезпечував водопостачання питної води в місто, і потрібно було знаходити час ще й на те, щоб запасатися питною водою на побутові та офісні потреби. Влітку почалися масовані ракетні обстріли нашого міста, і це відбувалося кожну ніч, а тому вони були безсонними, але зранку доводилося вставати і намагатися працювати далі. Від таких ракетних обстрілів у Миколаєві так чи інакше постраждали майже всі суди: десь просто вилітали вікна, а деякі будівлі зруйновані вщент. Робота судів відновилася лише вже ближче до осені, тоді й наші справи почали потрохи оживати і йти краще.
Такий стрес і безпекову ситуацію витримали не всі. Багато наших клієнтів виїхали з міста чи здійснили релокацію бізнесу, але й були ті, хто лишився. Усвідомлюючи свою відповідальність перед такими клієнтами, за весь час повномасштабної війни ми не покидали своїх робочих місць і намагалися допомагати, зокрема й на умовах Pro Bono.
Визволення Херсону покращило безпекову ситуацію в Миколаєві, але удари по енергетичній системі країни також давалися взнаки й для Миколаєва, електроенергія була за графіком: дві години є, дві години немає.
Попри все, ми адаптувалися й до нових умов і продовжили збільшувати чисельний склад нашої команди. На початку 2023 року ми вже прописували стратегічні плани, оскільки стало зрозуміло, що чекати чогось не варто, а потрібно діяти. Ми можемо робити те, що можемо, а все інше — деталі, головне не спинятися.
Сьогодні ситуацію в Миколаєві та компанії можна назвати стабільною, але я людина дуже амбітна, тому завжди прагну більшого, отже, нам ще є до чого прагнути.
— Як працює ваша команда зараз? Скільки людей у команді? Що вас об’єднує? Що впливає на атмосферу в колективі?
— Сьогодні ми працюємо, як то кажуть, у штатному режимі. Працює чотири ключові практики, а саме вирішення судових спорів, кримінальне право та процес, обслуговування та захист бізнесу, а також торгове право та публічні закупівлі. Команда складається з 10 адвокатів і юристів, бухгалтера, маркетолога, офіс-менеджера та менеджера по роботі з клієнтами. Це ті, хто формує кістяк команди, але є ще й ті, з ким працюємо дистанційно чи залучаємо їх у реалізації окремих проєктів.
Об’єднує нас стрімке бажання продовжувати жити і досягати більших результатів як у професійній сфері, так і в особистому житті. Такий розмір колективу дає змогу формувати на робочому місці дійсно товариські відносини, які виходять за межі лише робочих питань.
На атмосферу в колективі впливаю я, можна сказати, що це моя головна зона відповідальності, оскільки саме від цього залежить, наскільки ефективно ми зможемо здійснювати свою діяльність. Підтримка кожного члена є важливим аспектом моєї роботи як менеджера, я намагаюся слухати кожного та чути його питання, потреби та хвилювання і всіляко сприяти їх розв’язанню. Загалом в офісі часто чути гучний сміх. Можливо, з огляду на мій перфекціонізм, у нас не все так, як би мені особисто хотілося, але з атмосферою точно все добре.
— Чи змінилася ваша роль як партнера за цей час? Які для вас найбільші виклики через війну зараз? Як ви їх розв’язуєте? Що для вас у пріоритеті та є особливо важливим?
— Я особисто вважаю, що моя роль змінилася суттєво, оскільки викликів стало більше, а отже, й рівень моєї відповідальності також. Крім того, мене вже можна вважати штатним психологом, оскільки така взаємодія з кожним членом команди сьогодні є дуже важливою. Стандартні управлінські методи працюють не дуже добре, індивідуальний підхід дає змогу знаходити оптимальні рішення для більш ефективної роботи.
Пройшовши цей непростий шлях протягом останніх двох років, головний виклик для мене — це тримати планку та не збавляти оберти, враховуючи фізичну й емоційну втому.
Амбітні цілі та конкретні кроки для їх досягнення вважаю кращим рішенням у будь-які часи.
Особливо важливою для мене є команда, саме ці люди дозволяють рухатися вперед.
— Які зміни відбулися у профільних практиках? На чому зараз зосередилися? Що в планах?
— Про зміни говорити складно, оскільки фактично все формували з нуля саме під час війни. Зараз ми намагаємося пробувати, ризикувати, шукати слабкі місця й усувати їх, спрямовувати свої зусилля на поліпшення сервісу.
Досить активно розвивається практика торгового права та публічних закупівель, дефіцит спеціалістів у цій сфері на ринку праці дає нам змогу бути корисними не лише для учасників закупівель, а й для замовників, а наша універсальність у цих питаннях дає суттєві переваги серед конкурентів. Вирішення судових спорів традиційно також є фундаментом юридичної компанії.
Зараз намагаємося зосереджуватися на розвитку практики обслуговування та захисту бізнесу, оскільки є чітке розуміння, що бізнес сьогодні особливо цього потребує. Не будемо лишати осторонь податкові та корпоративні спори, а також почнемо розвивати практику сімейного та спадкового права. Два роки війни не пройшли повз цих питань. Є з чим працювати і є попит клієнтів. Крім того, постійні законодавчі зміни зумовлюють потребу допомоги юридичних радників.
У планах — відкривати нові офіси в Україні. Пріоритетними містами для нас є Київ, Івано-Франківськ чи Львів та Одеса. Вже зараз вибудовуємо фундамент для запуску офісу в Києві в 2025 році, але цілком можливо, що вдасться відкрити й офіс в Івано-Франківську чи Львові. Попри технологічний прогрес, розвиток все нових інструментів і можливість працювати віддалено, представництва в регіонах дають більше перспектив для подальшого розвитку.
— Які практики, на ваш погляд, мають найбільший потенціал в Україні?
— У цьому питанні, на мою думку, все залишається стабільно: так, з’являються нові тренди, можна говорити й про появу нових практик в умовах війни, але все ж таки максимальним попитом продовжують користуватися практики вирішення судових спорів, кримінального права та процесу, трудового і корпоративного права, податкового та митного права.
Війна внесла багато коректив у життя кожного українця та зламала чимало життів, і попри той факт, що вже триває третій рік війни, практика сімейного та спадкового права продовжує набирати обертів.
Південь України був і лишається досить розвиненим з погляду кількості аграрних підприємств, які, на жаль, за час війни суттєво постраждали, економічна ситуація в країні та кліматичні зміни вже останні років 10 не дають нормальної можливості розвиватися аграрному сектору, а питань, пов’язаних із рейдерством і земельними спорами, не стає менше. Саме тому практика аграрного та земельного права також має потенціал.
— Які виклики стоять сьогодні перед бізнесом, який його реальний стан?
— Викликів насправді вистачає, але якщо все ж таки говорити про головні, то я виокремив би питання триматися та швидко адаптуватися. Більше ніж два роки війни суттєво вплинули на роботу бізнесу. Не знаю жодного власника бізнесу, який би зараз міг похвалитися, що в нього все чудово і справи йдуть добре. Навіть у тих сферах, які відносяться до критичної інфраструктури та більш-менш працюють активно, щонайменше вкажуть на кадрові проблеми. Тому триматися в таких надскладних умовах є вкрай необхідним і фактично межує з питанням виживання бізнесу. Швидка адаптивність і можливість застосування сучасних ефективних рішень дає змогу бізнесу не лише вижити, а ще й розвиватися. Пройшовши цей непростий шлях, такому бізнесу будь-які випробування вже не будуть проблемою.
— Які інструменти використовуєте для залучення нових клієнтів?
— Не думаю, що зможу когось здивувати чимось новим чи незвичним — все доволі традиційно.
Станом на сьогодні в пріоритеті розвиток особистого бренду як старших партнерів, так і кожного члена команди, саме це може бути запорукою успішності використання інших інструментів.
У планах — розвивати комерційний напрям і не обмежуватися лише роботою маркетолога та менеджера по роботі з клієнтами. Це важливий етап розвитку бізнесу, що покликаний робити його більш системним, де все структуровано та регламентовано, а кожен займається саме тим, чим потрібно. Однак в юридичному бізнесі неможливо розвивати його без відповідної залученості до цих комерційних процесів безпосередньо й адвокатів і юристів. Кожен член юридичної команди потенційно сам собою є каналом залучення нових клієнтів, і це потрібно використовувати й розвивати. Юридичні фірми, в яких юристи сидять і чекають, коли їм принесуть роботу, ніколи не запрацюють масштабно.
З-поміж іншого також розвиваємо соціальні мережі та корпоративний сайт, проводимо онлайн- та офлайн-заходи, беремо участь у професійних і бізнес-спільнотах.
Участь у професійних і бізнес-спільнотах також вважаю досить ефективним інструментом залучення нових клієнтів, але це дає й інші цікаві можливості, наприклад, обмін досвідом і нетворкінг.
— Робота адвоката є стресовою. Як зберегти ресурсність? Як відновлюєтеся у стресовій ситуації?
— З цим твердженням складно не погодитися і мало хто вважатиме інакше. Зберігати ресурсність можливо, мабуть, завдяки розстановці пріоритетів і усвідомленню того, що складні ситуації роблять нас сильнішими, але життя і здоров’я одне, а тому їх слід берегти.
Відновлюватися мені допомагають рідні та близькі. Можливість виговоритися, поділитися своїми хвилюваннями, отримати підтримку дуже важливо в цей час. Крім того, спорт, прослуховування улюбленої музики та медитації також сприяють покращенню емоційного стану.
Медитації у мене відбуваються не в класичному їх розумінні, без використання спеціальних технік або поз і відповідного музичного супроводу. Я думаю, що просто сама можливість побути трохи на самоті, зайнявши зручну позу та закривши очі, дозволяє наводити лад у голові та позбуватися зайвих думок.
Крім того, зміна роду занять також сприяє відновленню. Я захоплююся графічним дизайном і можу сміливо казати й про те, що я беру безпосередню участь в оформленні та графічних рішеннях нашого корпоративного сайту і соціальних мереж.
— Якими правилами ви керуєтеся у професійному та особистому житті? Що для вас є цінним? Що категорично недопустимо?
— Головним моїм правилом у житті, яке все більше мені відкликається та якого я намагаюся завжди дотримуватися, є: «Головне діяти, а не мріяти». «Дурень думкою багатіє» мені зовсім не відкликається, вважаю, що тільки активні дії можуть наближувати до бажаних результатів. Помилки також є важливими в цьому процесі, оскільки це дає змогу отримувати безцінний досвід. За час війни ще одним актуальним правилом стало «Бігти від негативу». Негативу зараз досить багато, зрозуміло, що це зумовлено об’єктивними обставинами, але якщо дуже сильно в це все занурюватися, складно знаходити в собі ресурс для реалізації першого правила — «Головне діяти, а не мріяти».
«Цінувати час», «Йти своїм шляхом», «Віддавати більше, ніж отримуєш» також є тими правилами, якими я керуюся як у професійному, так і особистому житті.
Час є найціннішим ресурсом. Його складно знайти, легко втратити і неможливо забути про втрачені можливості. Розуміння цього дозволяє інакше ставитися як до власних питань, так і питань клієнтів, що зумовлює певну конкуренту перевагу перед тими, хто не намагається піклуватися про час своїх клієнтів.
Власний шлях — це набагато цікавіше з погляду глобальної перспективи. Отримання безцінного досвіду, який тобі дарує життя, формування системних речей у житті саме на власних потребах і світогляді дає змогу робити їх максимально адаптивними та універсальними, підлаштованими під себе. Результат — це, звісно, чудово, позитивний результат — ще краще, але якщо його отримуєш без зусиль, за короткий час, то він не створює особливої цінності.
Крім того, я вірю в сили всесвіту, а тому вважаю, що якщо віддавати щось, то це завжди буде мати зворотний ефект. Якщо віддавати більше, то й отримаєш більше, ніж очікував. Це насправді якось працює, хоча цьому немає наукового обґрунтування. Але якщо щось працює, цим варто користуватися, навіть якщо цьому немає пояснень.
Категорично недопустимим для мене є невиконання взятих на себе зобов’язань. Ситуації можуть складатися по-різному, але посилатися на форс-мажорні обставини дуже просто. А робити те, що обіцяв, не так просто. Словесні обіцянки не мають меншої сили, ніж письмові зобов’язання. Я думаю, що того, що ми говоримо, набагато більше в житті, ніж того, що закріплюємо письмово. Тримати слово є запорукою формування відповідної ділової репутації та іміджу.
Справжні джентльменські угоди працюють набагато краще, ніж будь-які письмові договори.
— Якими трьома якостями, на вашу думку, повинен володіти сучасний юрист? Які навички зараз максимально важливі?
— Стресостійкість, комунікабельність, орієнтація на результат. Це зараз дуже важливо і має трохи інше значення, ніж раніше. Стресостійкість завжди була в резюме багатьох, але зараз здатність працювати не лише в стані робочих турбот, але й ще враховуючи безпекову ситуацію й ризики має зовсім інше значення, і такими здібностями володіють далеко не всі, хоча це й потрібно як ніколи.
Сучасний юрист повинен мати бездоганні комунікативні навички. Багато хто з людей, які далекі від юридичної професії, продовжують вважати, що робота юриста — це робота з документами та законами. Однак такі твердження не відповідають дійсності, передусім це робота з людьми, а саме з членами команди, партнерами, клієнтами, опонентами, співробітниками правоохоронних і судових органів. Потрібно не лише вміти гарно говорити, вкрай необхідним є саме ефективна комунікація, навички донесення власної думки і поглядів та не лише слухати, а ще й чути співрозмовника. Саме так можливо діяти ефективно, а не жити в уявному світі власних переконань.
Зараз нікому не потрібен процес заради процесу. Зайва активність, бурхлива безрезультативна діяльність і недоведення розпочатого до логічного кінця вже нікому не цікаві. Тільки результат дає можливість рухатися в цьому світі. Клієнт звертається до юристів чи адвокатів саме за результатом, яким би він не був. Зрозуміло, що адвокатська етика не дозволяє надавати ніяких гарантій, але потрібно робити все для того, щоб досягати кращого як для клієнта, так і для себе. Навіть за негативного результату, усвідомлюючи, що ти зробив усе, що зміг, довів розпочате до кінця, можна зберігати обличчя та набирати бали репутації.
— Зараз у бізнес приходить нове покоління, як воно змінює ринок праці?
— Хоча це й складно усвідомити, але на відгуки на вакансію можна побачити резюме від хлопців і дівчат, які народилися вже у ХХІ столітті.
Вони інакше дивляться на цей світ, можливо, це пов’язано з тим, що вони народилися в часи розквіту комп’ютеризації та інтернету. Також вони досить вимогливі до роботодавців. Це не завжди обґрунтовано, але свідчить про амбіції, що, як на мене, є позитивним аспектом у подальшому професійному житті.
Все це вимагає тримати й себе в тонусі, оскільки змінити це неможливо, отже, потрібно адаптуватися до нових вимог. Необхідно бути сучасним, розуміти молодіжний сленг і тренди, ставати для них тим, на кого вони захочуть рівнятися, а не вважатимуть занудним скуфом. Це складно, але в цьому й полягає сенс роботи над самим собою, а нове покоління цьому максимально сприяє. Саме так можливо досягати ще більшого, оскільки не адаптуючись до вимог сучасності можна назавжди лишитися на узбіччі цього швидкісного шосе під назвою життя.
Контакти юридичної компанії RELIANCE:
- сайт: https://www.reliance.com.ua/
- Instagram: https://www.instagram.com/reliance.com.ua/
- Facebook: https://www.facebook.com/reliance.com.ua