Невдовзі розпочнеться кампанія з первинного кваліфікаційного оцінювання володільців мантій, яку свого часу законодавець позиціонував як процес очищення судової влади. Ще до початку процедури між органом, який має перейматись кваліфікацією законників (Вищою кваліфікаційною комісією суддів України), та органом, що має захищати їх права (Радою суддів України), виникли суперечки щодо форми та змісту вказаної акції. В результаті тривалих дискусій обидва органи прийшли до спільного знаменника та погодились із тим, що запропонована методика оцінювання наразі є оптимальною. Тим не менш, голова РСУ Валентина Симоненко в одному з інтерв’ю зазначила, що погодження Ради з позицією Комісії з окремих питань було сприйняте професійною спільнотою негативно й навіть стало ударом по авторитету РСУ. Про те, чим зумовлена така позиція, а також про те, як оцінюватимуть українських законників, «ЮГ» запитала у ВККС.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про те, які критерії стануть вирішальними при кваліфоцінюванні, розповів директор департаменту ВККС з питань професійної кваліфікації суддів та кандидатів на посаду судді Роман Савчук.
- Романе Миколайовичу, Комісія нарешті поклала початок проведення суддівського кваліфоцінювання. Відомо, що цьому передували численні дискусії з Радою суддів України. Зокрема, у Раді вважали, що перед тим як оцінювати законників, члени Комісії, котрі володіють суддівськими мантіями, самі мають пройти зазначену процедуру. На перший погляд, таке зауваження видається слушним. Та чи дійсно це так?
- Аби розібратись у цьому питанні, необхідно дослідити кілька аспектів. По-перше, чинна редакція Закону «Про судоустрій і статус суддів» дає вичерпний перелік суб’єктів, які мають пройти процедуру первинного кваліфікаційного оцінювання. Це судді Верховного Суду України, вищих спеціалізованих та апеляційних судів, а також судді місцевих суддів загальної юрисдикції, які склали присягу на момент набрання зазначеним законом чинності й ті, хто звернувся із заявами про обрання суддею безстроково. Можливості Комісії, Ради чи інших органів розширювати цей перелік законом не передбачені.
По-друге, відповідно до тексту закону, завданням первинного кваліфоцінювання є підтвердження можливості законника здійснювати правосуддя у відповідному суді. Не зважаючи на те, що деякі члени ВККС є діючими суддями, правосуддя вони наразі не здійснюють. Тож, яку тоді мету має переслідувати їхнє оцінювання, залишається невідомим, адже, як я вже казав, ані ВККС, ані інші органи не мають повноважень доповнювати або тлумачити закон на власний розсуд. До того ж, незрозумілим залишається і те, яким чином члени ВККС мали б формувати пакет документів стосовно своїх колег, оскільки ті, протягом тривалого часу не здійснюючи правосуддя, не мають відповідних показників діяльності, що є одним із критеріїв оцінки. За таких умов однаковість статусу судді, на чому завжди наполягала РСУ, не дотримуватиметься.
По-третє, відповідно до світових стандартів, оцінювати суддів має орган, більшість членів якого складають володільці мантій. Якби ВККС погодилась зі вказаною позицією РСУ, оцінювати членів Комісії-суддів, вочевидь, мали б ті члени Комісії, які не володіють суддівськими мантіями, тобто адвокати та науковці. За таких умов принцип оцінювання суддів суддями був би порушений. І навіть якби Комісія дійшла висновку про можливість знехтувати цим принципом, ми б зіштовхнулися з двома іншими проблемами.
З одного боку, оцінювання одних членів Комісії іншими супроводжувалося б конфліктом інтересів, адже усі вони є колегами, працюють разом і чудово розуміють, що від вердикту Комісії залежатиме не лише доля члена ВККС, а й доля всього органу. З іншого боку, у разі негативного результату оцінювання для члена Комісії (чого теоретично неможна виключати), ми б зіштовхнулися з відсутністю подальшої процедури його направлення на перепідготовку до Національної школи суддів України, що передбачено для усіх інших суддів.
Підсумовуючи викладене, зазначу, що ані з нормативної, ані з процедурної позиції, кваліфоцінювання членів Комісії є неможливим. Відтак, вимоги заявлені РСУ, залишаються для мене незрозумілими. До того ж, члени Ради мали б пам’ятати, що більшість суддів були делеговані до складу ВККС найвищим органом суддівського самоврядування – з’їздом суддів України, що свідчить про вотум довіри, який виявили самі володільці мантій своїм колегам, уповноваживши їх на формування професійного складу.
- Інше зауваження РСУ стосувалось самої процедури оцінювання. Відомо, що вона включатиме в себе іспит та співбесіду. На думку «радників», співбесіда мала б передувати іспиту, а сам іспит потрібно було б проводити лише у тому разі, коли з тих чи інших причин члени Комісії були б незадоволені результатами спілкування із законником. Комісія ж дотримувалась іншої думки…
- Це питання знов-таки включає в себе кілька моментів. По-перше, черговість, яка передбачає проведення іспиту, а потім співбесіда, визначена у законі та, повторюсь, ні ВККС, ні РСУ не можуть не дотримуватися законодавчих вимог.
По-друге, якби ВККС могла визначати черговість екзамену та співбесіди на власний розсуд, вона б мала виходити з наступного. Приматом у відносинах, що виникають між суддями та Комісією у процесі формування професійного складу, завжди був статус судді, який є рівним і однаковим для усіх володільців мантій. Зважаючи на це, чим же мала б керуватись Комісія, обмежуючи оцінювання одних суддів лише співбесідою та направляючи інших служителів Феміди на іспит? Безперечно, що за таких умов і у служителів Феміди, і в органів суддівського самоврядування, і в суспільства виникали б питання з приводу того, чи не мали вплив суб’єктивні фактори, якими послуговувались члени ВККС, чи дійсно судді, котрі проходили лише співбесіду та їхні колеги, які ще й складали іспит, є однаково компетентними та доброчесними тощо.
Зважаючи на складну ситуацію, яка останнім часом утворилась навколо національного судочинства, вважаю, що Комісія мала вжити усіх заходів, аби уникнути зайвих запитань та невизначеності процедури. Зі свого боку, РСУ мала б бути послідовною у своїх позиціях, адже неможливо одночасно ратувати за рівність статусу судді та за виключні умови оцінювання для одних законників, у порівнянні з іншими.
- А як щодо самого іспиту? Чи не буде він перевіркою академічних знань суддів, про що також говорили у Раді?
- Відповідно до нормативних актів, іспит складатиметься з двох частин. Перша включатиме два питання, одне з яких стосуватиметься викладення правової позиції, яка була сформована рішенням Верховного Суду України, інше – правового висновку, що міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справах проти України. Перелік Рішень, які мають аналізувати екзаменовані, розміщуватиметься на сайті ВККС за 20 днів до початку іспиту й буде вичерпним для відповідних груп суддів, які будуть проходити оцінювання згідно з графіком. У цій частині від законників не вимагатимуть дослівного відтворення документів. Члени ВККС звертатимуть увагу на те, чи розуміє володілець мантії суть викладеного.
Друга частина передбачатиме аналіз фабули справи, яку отримає суддя, та обговорення такої практичної ситуації з членами Комісії. Вибірка фабул була проведена ВККС та НШСУ із Реєстру судових рішень, з-поміж вердиктів, що набрали чинності.
Виконуючи зазначене практичне завдання, під час підготовки до обговорення законник зможе вільно послуговуватись нормативною базою, до якої матиме доступ. Метою цього завдання має бути не написання рішення, а демонстрація того, як суддя орієнтується у нормах матеріального та процесуального права, як він взаємодіє з учасниками процесу, чи здатен він вжити усіх заходів, аби повно та всебічно дослідити справу (вимагати докази, призначати експертизи тощо).
Чи є зазначене академічними знаннями? Певно, що ні. Жодна з відомих мені правових шкіл не приділяє увагу перерахованим нюансам у процесі підготовки студентів. Про це, зокрема, свідчить досвід ВККС з екзаменування кандидатів на посаду судді вперше, отриманий кілька років тому. Усі запитувачі, які проходили відповідну підготовку, дуже високо оцінили семінари та тренінги, присвячені написанню судових рішень – викладенню обставин справи, складанню мотивувальної частини тощо, зазначивши, що ці знання були для них дійсно новими.
- Чому ж самі судді негативно сприйняли ідею проведення іспиту, а голова РСУ навіть заявила, що «іспит для всіх» став ударом по авторитету Ради?
- На це питання відповісти складно. Можу лише припустити, що судді не повною мірою ознайомилися з документами, що регламентують проведення кваліфоцінювання. Ще зараз ми можемо почути запитання з приводу балів, які може отримати законник за першу чи другу частину іспиту.
Вочевидь, окремі володільці мантій проводять паралелі з іспитом, які їм доводилось складати при переведенні до іншого суду. Дійсно, там велику роль відігравали бали, адже навіть нестача 1-го балу могла завадити служителю Феміди отримати рекомендацію для призначення на бажану посаду.
Під час проведення первинного кваліфікаційного оцінювання балів не буде. Обидві частини іспиту, а також результати співбесіди оцінюватимуться у комплексі.
- Тобто навіть якщо суддя не буде впевнений у тому, що він належно виконав письмову частину або ж неповно відповів на запитання ВККС в усній частині, він не повинен панікувати?
- Перед виконанням усного завдання ані суддя, ані члени ВККС не знатимуть результатів письмової частини. Письмове завдання виконуватиметься із забезпеченням анонімності. Кожен суддя отримує наліпку з кількома однаковими штрих-кодами, ідентифікувати які без технічних пристроїв неможливо. Свої наліпки суддя обиратиме самостійно зі стосу однакових для неозброєного ока наліпок. Після того законник буде зареєстрований відповідальним працівником Комісії у спеціальному документі – аудиторній відомості, де навпроти його прізвища буде наклеєна одна з наліпок. Після завершення процедури реєстрації аудиторна відомість запечатується у сейф-пакет. Інші наліпки володільці мантій повинні будуть наліплювати на титульну сторінку кожної своєї письмової роботи. Після того, як усі роботи будуть перевірені, про що будуть зроблені відповідні відмітки, сейф-пакет розкриють і за допомогою спеціального пристрою ідентифікують роботи шляхом порівняння наліпок штрих-кодів. Звісно, на це піде деякий час.
Результат усної частини іспиту визначатиметься Комісією одразу після обговорення, а повідомлятиметься судді разом із результатом оцінки тестування. Однак, ще раз підкреслю, що він не є визначальним критерієм для оцінки володільця мантії.
Суддя матиме змогу ознайомитись зі своєю роботою перед проходженням співбесіди. Проміжок між іспитом та співбесідою складатиме тиждень. Також суддя матиме змогу ознайомитись зі своїм досьє.
- Про це Ви вже казали на одному із заходів, ініційованих Комісією з приводу початку «оцінювальної» компанії. Чому важливо ознайомитись із досьє?
- Річ у тім, що, незважаючи на чинність Положення про порядок ведення суддівського досьє, затвердженого рішенням РСУ від 05.06.2015 р. №57, існують певні питання щодо відмінностей у підходах до формування його показників серед судів різних юрисдикцій*. Наприклад, при розрахунках навантаження на суддю одні судові установи зважають на номінальну кількість суддів, а інші – на кількість володільців мантій, що реально працюють.
Крім того, чинна система формування та обліку судової статистики не дає змоги переглядати відомості про результати перегляду судового рішення у касаційній інстанції. Відтак, можливі випадки, коли апеляційна інстанція скасовує рішення судді, а касаційна інстанція залишає його в силі, однак у досьє це рішення, за даними судової статистики, відображатиметься як скасоване.
До того ж, у досьє не завжди можуть бути відображені факти підвищення суддею кваліфікації, участі у семінарах, круглих столах тощо, які проводились не НШСУ, але така інформація може бути долучена суддею і характеризувати його професійний рівень. Тож було б корисно, щоб кожен суддя переглянув своє досьє, доповнив його та виявив проблемні моменти, аби належно аргументувати їх під час співбесіди.
Ознайомитись із досьє судді можуть уже сьогодні, кожного робочого дня, подавши відповідну заяву до Комісії.
- Тобто досьє стане вирішальним фактором для оцінювання судді?
- Як я вже казав, оцінювання відбуватиметься комплексно. Законодавець визначив 7 критеріїв, які має врахувати Комісія. Це професійна, особиста та соціальна компетентність законника, здатність підвищувати свій фаховий рівень, здатність здійснювати правосуддя, а також відповідність етичним та антикорупційним критеріям.
Аби оцінка за цими критеріями була об’єктивною, жоден показник не має нести самостійного негативного чи позитивного навантаження. Наведу приклад. Члени Комісії бачать, що у досьє містяться відомості про велику кількість скасованих рішень. Здавалося б, це говорить не на користь судді. Однак, спілкуючись із володільцем мантії, екзаменатори можуть виявити, що ця кількість зумовлена законодавчими змінами або зміною позиції ВСУ. Зважаючи на це, вказаний показник набере зовсім іншого забарвлення.
Або інший приклад. Скажімо, у досьє не міститься відомостей про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Однак там є інформація про численні скарги на законника, провадження з приводу яких не були закриті у зв’язку з закінченням строків давності. Зазначене може відіграти свою роль при оцінці судді, зокрема, за особистим критеріям.
Також Комісією досліджуватиметься інформація про статки судді та його родичів, яка надходить від прокуратури, правоохоронних та антикорупційних органів, Служби безпеки України тощо. Крім цього, члени ВККС звертатимуть увагу на те, як володілець мантії поводить себе під час кваліфоцінювання, які має соціальні, комунікативні навички та ін.
Відтак, остаточний результат оцінювання конкретного судді наперед невідомий і самим членам Комісії аж до самого завершення процедури. Член Комісії – доповідач оголошуватиме доповідь за результатами вивчення суддівського досьє, а кожен показник професійного рівня судді надалі обговорюватиметься із суддею, на основі чого прийматиметься остаточне колегіальне рішення.
- А чи не передбачає такий підхід суб’єктивізму в оцінці суддів? Чи може бути суспільство впевненим у неупередженості ВККС, адже різноманітні психологічні дослідження говорять про те, що найвищі оцінки екзаменаторів отримують не найрозумніші, а найсимпатичніші їм студенти?
- Закон вимагає забезпечити максимальну прозорість і відкритість процедури. Задля цього усі зацікавлені особи отримають змогу особисто спостерігати за всіма етапами оцінювання. Безперечно, ми не зможемо допустити громадськість у приміщення, де проходитимуть іспит і співбесіда, оскільки це суперечило б світовим та європейським стандартам проведення подібної процедури. Однак кімнати, у яких знаходитимуться екзаменовані, будуть обладнані відеокамерами, задля трансляції процесу у режимі реального часу. Усі охочі зможуть переглядати трансляцію в окремому приміщені у будівлі Комісії. Таким чином, громадськість отримує змогу самостійно зробити висновки з приводу наявності чи відсутності суб’єктивних факторів у процесі кваліфоцінювання.
- А що очікує на тих законників, які отримають негативну оцінку?
- Закон передбачає, що такі судді направлятимуться на перепідготовку до НШСУ і після цього будуть змушені пройти оцінювання повторно. Мені важко сказати, які саме дисципліни та програму передбачатиме таке навчання, адже різні судді за результатами кваліфікаційного оцінювання можуть потребувати підвищення кваліфікаційного рівня у різних напрямах, залежно від того, що саме стало перепоною для отримання ними позитивного результату. Сюди можуть входити різноманітні тренінги, спрямовані на формування комунікативних чи соціальних навичок тощо.
Вочевидь, про практику скерування суддів до Національної школи суддів України, терміни відсторонення для перепідготовки тощо предметно можна буде говорити вже після того, як з’являться перші володільці мантій із негативними оцінками. Сподіваюсь, що таких буде не багато.
Ті ж судді, які покажуть негативну оцінку і за результатом повторного оцінювання, отримають висновок Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги.
- А про яку ж методику перепідготовки може йти мова, якщо суддя «не дотягне» за антикорупційним критерієм?
- Звісно, у такому разі мені важко уявити, на що б могла бути спрямована перепідготовка. Проте зауважу, що невідповідність антикорупційному критерію може потягти за собою відповідальність законника, в тому числі й кримінальну. Думаю, якщо Комісія виявить невідповідність володільця мантії антикорупційним вимогам, вона муситиме повідомити про це правоохоронні органи та зупинити оцінювання на час проведення розслідування.
- За який час Комісія планує перевірити всіх українських служителів Феміди?
- Поки що з цим визначитись неможливо. Наразі було обрані перших 100 суддів, які розподілені на окремі групи. При формуванні цієї групи ми керувались положеннями законодавства, відповідно до яких першими мають пройти оцінювання судді, що подали заяву про обрання на посаду судді безстроково.
Я маю надію, що кожен законник сумлінно поставиться до свого обов’язку пройти оцінювання. Однак ми не можемо виключати того, що хтось не зможе з’явитися до Комісії у встановлений строк. Такі особи, якщо підстави неявки будуть поважними, включатимуться до наступних потоків.
Також не відомо, як швидко члени ВККС оцінюватимуть письмові роботи. Звісно, ми максимально спростили технологію оцінювання, згрупувавши суддів за спеціалізаціями, тож членам Комісії не доведеться «переключатись» із кримінального на цивільне, господарське чи адміністративне право. Втім, я не можу стверджувати, що це істотно вплине на оперативність.
Ми не знаємо, як проходитимуть співбесіди з суддями. Можливо, комусь вистачить і 30 хвилин, а хтось спілкуватиметься з Комісією понад годину.
Тож робити будь-які прогнози ми зможемо лише після отримання перших результатів кваліфоцінювання.
* З приводу методики заповнення суддівського досьє «ЮГ» звернулась до Державної судової адміністрації. Редакцію збентежило те, що наразі у зазначеному документі відсутній такий показник як «Середня тривалість виготовлення тексту вмотивованого рішення». Водночас, оскільки він передбачений чинним законодавством, його відсутність може стати підставою для сумніву в об’єктивності оцінки законника. До того ж, у разі розробки методики розрахунку цього показника, судді, що матимуть його у своєму досьє, знаходитимуться у нерівних умовах з колегами, які його не мали.
У ДСА Редакцію запевнили в тому, що оскільки п. 2.5.2.2.2 розд. 2 Порядку ведення суддівського досьє передбачає введення ДСА обліку вказаного показника, це питання буде вирішене у встановленому порядку (Лист № 8-885/16 від 04.02.2016 р.)