Чим наразі живе Міністерство юстиції? З якими іноземними партнерами співпрацює? Врешті-решт, якою є «внутрішня кухня» ухвалення рішень Міністром? Про це «ЮГ» розповів Заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Олександре, читачам «ЮГ» цікава тема «внутрішньої кухні» ухвалення рішень в Мін'юсті. Чи можете Ви розкрити деякі секрети?
- Всі основні рішення в Міністерстві приймає Міністр. Якщо мова йде про стратегічні рішення, то такі рішення приймаються після консультації із заступниками. Були випадки, коли до консультацій долучали керівників структурних підрозділів, державних службовців, які відповідають за певну сферу. Рішення приймаються враховуючи різні думки та позиції різних сторін. Однак, як і в будь-якому органі виконавчої влади, останнє слово завжди за Міністром.
- З Вашої офіційної біографії видно, що Ви прийшли на роботу до Міністерства з наукового інституту. Як попередній досвід допомагає Вам на нинішній посаді?
- Я працював не лише в науковому інституті, але й в організаціях, які займаються аналітичною роботою (зокрема, в Центрі політико-правових реформ). Протягом нетривалого часу був у правлінні Transparency International-Україна. На посаді Заступника Міністра юстиції я координую діяльність підрозділів, які займаються аналізом, моніторингом і формуванням державної політики у сфері правосуддя, кримінальної юстиції та публічного права. Фактично, на цій посаді для мене немає нічого особливо нового, але наразі я працюю в нових сферах, якими раніше не займався як науковець, тому зараз надзвичайно зріс обсяг інформації.
- Міністерство активно співпрацює з проектом Європейського Союзу «Право-justice». Наскільки продуктивною є ця співпраця та з якими ще іноземними партнерами Ви співпрацюєте?
- Більш вичерпну відповідь на це питання могли б дати фахівці Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції. Однак точно знаю, що крім «Право-justice» ми ще співпрацюємо з Німецьким Фондом міжнародного правового співробітництва — це фонд при Міністерстві юстиції Федеративної Республіки Німеччини. Ми отримуємо від нього експертну допомогу, обмінюємося досвідом, беремо участь у навчальних поїздках. Також ми співпрацюємо з New Justice (програма USAID), маємо низку проектів Ради Європи. З UNICEF ми співпрацюємо у сфері захисту прав дитини та правосуддя, дружнього до дитини. Профільні заступники могли б надати більше інформації про взаємодію з іншими організаціями.
- Для України достатньо новим є інститут директоратів. Чи виправдала себе ця ідея загалом та в Міністерстві юстиції України зокрема?
- За директоратами — майбутнє! Директорати мають стати державними аналітичними центрами, які повинні аналізувати законодавство у відповідній сфері, його реалізацію, моніторити проблеми у застосуванні та вносити пропозиції щодо змін актів законодавства чи практики. Адже все це є елементами формування державної політики. Раніше у нас в Міністерстві були невеликі директорати, їхні повноваження інколи дублювалися з іншими підрозділами. Сьогодні ми маємо тенденцію укрупнення директоратів. Наприклад, нещодавно були об'єднані два директорати та створений Директорат правосуддя і кримінальної юстиції. На мою думку, було б доцільно створити директорати з публічного права, приватного права та міжнародного права. Я сподіваюся, що у разі потреби ми зробимо такі кроки.
- Директорат правової політики у сфері судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів, який Ви куруєте, вже презентував загалу декілька моніторингових звітів. Як імплементуються їхні результати у проекти нормативно-правових актів?
- Нині готуються зміни до Закону України «Про виконавче провадження». Значна частина норм законопроекту була розроблена саме на основі моніторингових звітів. Нещодавно були опубліковані зміни до наказів щодо судової експертизи, які наберуть чинності 01.04.2020 р. Ці зміни ґрунтуються на роботі, яка була проведена директоратами. Інші пропозиції, які обговорюються в інших підрозділах Міністерства, викристалізовуються і згодом стають проектами відповідних рішень.
- Міністерство приділяє багато уваги обговоренню питання судового збору. Чи варто чекати на законодавчі зміни в цій сфері?
- Тут, як в жодному іншому питанні, потрібно, щоб була золота середина. З одного боку, судовий збір не повинен бути занадто обтяжливим для людей, у яких є потреба звернення до суду, щоб це не стало елементом перешкоди доступу до суду. З іншого боку, має бути певний внесок тих, хто користується послугами судової влади для вирішення своїх конфліктних ситуацій, це має бути певна плата. Наразі ми не готуємо змін у цьому напрямку, але спільно з партнерами з Офісу Ради Європи в Україні ми вивчаємо це питання.
- Верховна Рада України нещодавно прийняла постанову про проведення парламентських слухань на тему «Проблеми виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини». На які кроки Міністерства для вирішення цієї проблеми можна чекати найближчим часом?
- В Міністерстві підготували проект Закону, який має виконати заходи загального характеру щодо кількох десятків рішень Європейського суду з прав людини. Проект передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, інших законодавчих актів, з огляду на необхідність виконання рішень ЄСПЛ проти України. Я сподіваюся, що в найближчі тижні ми з цим законопроектом вийдемо на розгляд Уряду, а далі — в Парламент. Зміни до Закону України «Про виконавче провадження» також мають поліпшити ситуацію з виконанням судових рішень. Окрім того, сьогодні є квазі-пілотне рішення «Сукачов проти України» щодо умов тримання в місцях позбавлення волі, яке ще не набуло статусу остаточного, але ми вже думаємо над тим, як будемо його виконувати. Однак річ у тім, що часто виконання рішень потребує міжвідомчої взаємодії, не все залежить лише від Міністерства юстиції України, оскільки, як правило, це комплексні та складні проблеми. До того ж виконання рішень потребує значних видатків бюджету, що наразі є проблемним питанням.
- В експертному та суддівському середовищі висловлюється думка про необхідність прийняття законодавчого акта про адміністративні процедури. Чи є це питання серед пріоритетів Міністерства?
- Ще в попередньому Уряді була сформована робоча група з підготовки проекту Закону України «Про адміністративну процедуру». За каденції нового Міністра ми вже провели три засідання цієї робочої групи, щоб врахувати побажання наших європейських партнерів та фахівців Міністерства цифрової трансформації. Найближчими тижнями цей законопроект ми плануємо передати на розгляд Уряду. Крім мети врегулювання відносини особи з державою, вказаний акт потенційно може зменшити кількість спорів в адміністративних судах. Це означає менше навантаження на суддів та більше часу для вирішення більш важливих справ.
- Як справи із судом присяжних?
- Реалізація ідеї суду присяжних є надзвичайно важливою. Це елемент підвищення довіри до судів. Чим більше людей буде залучено до здійснення правосуддя, чим більше вони бачитимуть умови, в яких працюють судді, чим більше громадян приходитимуть до суду, тим краще. Адже уявлення про суд у них не буде формуватися виключно через телевізійну картинку. Без цього навряд чи вдасться змінити негативне ставлення суспільства до судів. Відновлення суспільної довіри до судів є надзвичайно важливим питанням!