Запроваджена в Україні реформа у сфері публічних закупівель – чи не єдина з реформ, результатами якої пишаються не лише її адепти та іноземні експерти, а яка має конкретні результати, зокрема мільярди заощаджених коштів та поступове повернення довіри суспільства і бізнесу до цього, колись корупційного, сектору. При цьому існує чимала кількість тих, хто досі сумнівається в її 100% прозорості та незаангажованості. Основний аргумент – ситуація насправді змінилася на краще, але все одно є шанс прописати умови тендеру таким чином, щоб переміг потрібний учасник.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Пане Максиме, назвіть останні «прориви» у сфері публічних закупівель? Чого вдалося досягти за 2016 р., а що потребує вдосконалення?
- По-перше, розроблена нова електронна система публічних закупівель ProZorro. Набрав чинності абсолютно новий закон про публічні закупівлі, відповідно до якого 100% держзакупівель переведені в електронний формат.
По-друге, реалізована система за принципом «всі бачать все», тобто абсолютно вся інформація відкрита для будь-якої особи. Крім того, до системи ProZorro вже приєдналися більше 18 тис. замовників, майже 60 тис. постачальників, включено сотні тисяч тендерів. Наразі система дозволила заощадити більше 8 млрд грн.
По-третє, ми отримали світову винагороду в сфері закупівель - World Procurement Awords 2016. Україну включено до рекомендованої моделі електронних закупівель ЄБРР. Реформу закупівель визнано найуспішнішою реформою минулого року НРР. ProZorro визначено showcase & learning project Open Contracting Partnership.
По-четверте, побудована система бізнес-аналітики, яку я вважаю найкращою системою аналітики з публічних закупівлях у світі. Запущено моніторинговий портал DoZorro.org. Створені перші в історії масові держави on-line курси з навчання закупників і постачальників на Prometheus. Стартував пілотний проект щодо центральних закупівельних організацій (ЦЗО).
- Однак у світі немає нічого ідеального. Ще є над чим працювати та що вдосконалювати?
- Безперечно, нам потрібно працювати над посиленням всіх цих ініціатив. Коли ми говоримо про створення сайту чи якогось IT-продукту, то це не означає, що роботу завершено. Всі системи необхідно підтримувати технічно, а це також і людський, і фінансовий ресурс. Якщо говорити філософськи, то нам потрібно працювати над підвищенням довіри бізнесу до держави, яка за 25 років зробила дуже багато, щоб їй ніхто не довіряв. Публічні закупівлі, а також результати, які ми маємо, перш за все, це питання довіри. Чим більше учасників торгів – тим вища конкуренція, чим вища конкуренція – тим ніжці ціни. Звичайно, нам (як регулятору) потрібно працювати над підвищенням складності закупівель, оскільки з технологічної позиції сьогодні ми знаходимося на досить простому рівні. На жаль, замість того, аби займатися закупівлями, інколи ми ведемо дуже багато розмов про те, як зробити так, щоб той чи інший тендер взагалі відбувся, щоб була конкуренція тощо. Отже, зрозуміло, що ми маємо «штовхати» ринок уперед.
У світі є багато різних електронних, технічних рішень (наприклад, електронні каталоги та динамічні покупки). Це своєрідні on-line крамниці для держзамовників. Також є більш складні процедури. Наразі ми вдосконалюємо роботу ризик-менеджменту. Ми щомісяця отримуємо близько 500 Гб даних. На підставі цього ми хочемо побудувати першу у світі економетричну модель, за допомогою якої умовно стане можливим виявляти проблемні тендери ще на тому етапі, коли вони ще не стали тендерами. Нам часто закидають, що якщо є корупція у сфері держзакупівель, то чому ж ніхто не притягнутий до відповідальності. Однак ми хочемо реагувати ще до того, як закон порушено (бити, так би мовити, на випередження). Нам немає сенсу втручатися тоді, коли кошти вже вкрадено.
Звісно, ми хочемо, щоб моніторинговий портал був більш активним. На нашу думку, люди недостатньо скаржаться. Як правило, ті скарги, що надходять, мають загальний, філософський характер, на кшталт «зрада, нічого не змінюється, все погано». Скарг, що стосуються технічних процедур, дуже мало. Ми хочемо, щоб було більше конструктивних скарг, щоб люди знали, як можна захистити свої права у разі їх порушення. Якщо ви знаєте, що за тендером у вас біля будинку має бути дорога, але фактично її немає, ви маєте розуміти алгоритм дій, тобто що робити, куди звертатися, а не лише нарікати на те, що замовник поганий.
- Як ринок/бізнес оцінюють ситуацію з держзакупівлями? Чи є фідбек?
- Фідбек, звичайно, є. Скажу навіть більше: ми регулярно проводимо опитування, вимірюємо багато параметрів. Наприклад, останнє опитування, яке проводило USAID, засвідчило, що кількість проблем, з якими зіштовхується бізнес при держзакупівлях, це не лише корупція. Це складності при поданні документів, неадекватна реакція з боку замовників, неконструктивні відповіді від них на питання та інше. Однак ця статистика зменшилася удвічі, отже, динаміка є позитивною. Зрозуміло, це зовсім не означає, що ми дійшли до того рівня, що таких проблем лише 1%. Як говорять у народі: «Дорогу здолає той, хто йде».
- Наскільки система публічних електронних закупівель ProZorro є незалежною від політичної ситуації?
- Абсолютного захисту від будь-чого не існує, але ми намагалися створити систему такою, щоб вона викликала максимальну довіру учасників, щоб у неї ніхто не міг втручатися. По-перше, система електронних закупівель поділено між трьома рівнями: держава, приватний бізнес, недержавні організації. Держава опікується центральною базою даних, контролем за API та відкриттям всіх даних для суспільства. Приватний бізнес відповідає за залучення та обслуговування постачальників і замовників, за клієнтський сервіс тощо. Недержавні організації є власниками моніторингових ресурсів. Саме вони проводять незалежне оцінювання нашої роботи, щоб оцінка була об’єктивною. Система розроблена спеціально з відкритим кодом. Зокрема, це зроблено для того, щоб кожен міг пересвідчитися, що не існує якогось спеціального інтерфейсу «для обраних», де вони можуть певним чином впливати на роботу системи.
- Я мав на увазі, що існують плітки, що після можливих перевиборів до парламенту ProZorro ліквідують…
- Це вже навіть не плітки, про це говорять з відкритих джерел. Реформу намагаються навіть оскаржити через суд. Але ми цього не боїмося.
- Наскільки відчувається тиск з боку держави?
- Звичайно, тиск відчувається. Наївно було б думати, що такого не буде. Ми оцінюємо втрати у держзакупівлях приблизно у 50-60 млрд грн на рік. Це втрати від корупції та неефективності. Логічно, якщо для бюджету це втрати, то в кишені у когось вони стають прибутком. Так, є певний супротив, спроби у різний спосіб дискредитувати систему. Це дуже відчутно на місцях (наприклад, у таких містах як Черкаси або Кривий Ріг). Система публічних закупівель побудована таким чином, що існують закупівлі надпорогові, які регулюються законом, та допорогові, які регулюються на розсуд місцевих влад (повноваження в рамках децентралізації). Користуючись цим, вони говорять, що немає такого закону, де вказано, що ми маємо чистити зуби, немає такого закону, де написано, що ми маємо ефективно використовувати кошти. Наприклад, були тендери, коли вони закуповували новорічні ялинки влітку. Тому існує саботаж, спроби переконати, що система повинна давати тому чи іншому учаснику преференції. Наше завдання полягає у тому, щоб зробити вибір переможця максимально об’єктивним. Повністю від цього відійти важко, але ми намагаємося вибудувати об’єктивну шкалу. Це життя, тому потрібно боротися.