23 листопада 2022, 13:13

Україна розглядає альтернативи тюремному ув'язненню за злочини невеликої тяжкості

Нове законодавство розширить коло, не пов'язаних із позбавленням волі, заходів, якими зможуть скористатися суди.

Олена Висоцька
Олена Висоцька заступник міністра юстиції України


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Попри конфлікт, що триває, чиновники органів юстиції працюють над пошуком  перспективного рішення, яке дозволить знизити навантаження на в'язниці країни та переглянути систему пробації. 19 вересня 2022 року Уряд схвалив законопроєкт, який наразі передано на розгляд у профільному комітеті. Як розповіла заступник Міністра юстиції Олена Висоцька Тетяні Курмановій з IWPR, мета полягала в тому, щоб полегшити соціальну інтеграцію та водночас гарантувати покарання правопорушників за скоєні злочини.

Читайте статтю в оригіналі на вебсайті IWPR за посиланням.

ukraine-Olena-Vysotska-O-Vysotska (1)

Олена Висоцька, заступник Міністра юстиції України. © Фото люб'язно надано О. Висоцькою

 — Чому Міністерство юстиції розглядає альтернативи тюремному ув'язненню?

—  Нинішня система правосуддя в Україні спрямована на ізоляцію правопорушників, яка фізично унеможливлює повторне вчинення ними злочину протягом певного періоду часу. Але не варто вимагати ув'язнення за кожен злочин. Для нас, як для суспільства, важливо, щоб після відбуття строку покарання правопорушники не скоювали повторні злочини. Наша філософія полягає в тому, що у в'язниці повинні перебувати тільки ті люди, які вчинили серйозний злочин. Покарання повинно бути, питання лише в тому, яким саме. Людина має не просто відбути покарання, а змінитися та навчитися жити, не порушуючи закон.

Законопроєкт передбачає такі рішення, як громадські роботи, штрафи... електронні браслети та певні обмеження на здійснення професійної діяльності. Злочини невеликої тяжкості можуть бути погашені громадськими роботами, наприклад, для компенсації шкоди жертві.

— Які проблеми вирішить ця ініціатива?

— Альтернативні санкції могли б допомогти вирішити існуючі проблеми в пенітенціарній системі, починаючи з витрат на утримання кожного ув'язненого. Це дорого, але водночас рівень життя залишається низьким. Розвантаження системи дозволило б нам ефективніше використовувати ресурси та зосередитися лише на тих людях, які справді заслуговують на ув'язнення.

Життя у в'язниці впливає на поведінку людей; важко говорити про психологічну допомогу або програми ресоціалізації.

— Які поточні витрати на одного ув'язненого?

— Ми завжди надаємо інформацію за попередній рік після закінчення періоду. У 2020 році на утримання однієї людини у в'язниці протягом року витрачалось 130 000 гривень (3523 долари США). Майже половина цієї суми йшла на комунальні послуги та оплату праці персоналу, а друга частина - на медичне обслуговування, харчування та іншу матеріальну підтримку. Йдеться про близько 11000 гривень на людину в місяць [мало не середня зарплата в Україні]. Це величезні витрати.

Можливо, що скорочення термінів покарання та кількості в'язниць пропорційно зменшить вплив на державний бюджет. Ми також повинні перенаправити ці заощадження на зміну поточних умов утримання, які не сприяють справжньому виправленню та ресоціалізації. В умовах нинішньої системи утримання під вартою навчити людину вчитися та читати книги неможливо.

— Одне із запропонованих рішень - пробація. Що це означатиме?

— Пробація не є чимось новим для України. У нас на пробації близько 60000 осіб, що вдвічі більше, ніж у в'язницях. Вона існує вже п'ять років, у цій системі працює приблизно 6500 співробітників по всій країні. Всі покарання, альтернативні тюремному ув'язненню, супроводжують інспектори з питань пробації. Такі покарання включають громадські роботи, виплату штрафу, обмеження на професійну діяльність та заборону обіймати певні посади.

Пробація вирішує проблему. Це не ухилення від кримінальної відповідальності, як чомусь вважають у нашій країні. Ми бачимо, що на сьогодні у в'язницях перебуває близько 2000 людей, які могли б приєднатися до програми з 60000, про яку я згадала. Це число, яке принципово не вплине на роботу служби пробації.

Наразі у нас є десять виправних центрів. Це відкриті установи для осіб, засуджених за кримінальні проступки та злочини невеликої тяжкості, а також ув'язнених, яким цей вид покарання призначається як заміна невідбутої частини терміну покарання.

— Що змінить нова законодавча ініціатива?

— По суті, вона розширить перелік статей і злочинів, а також обставин, за яких суд зможе застосовувати цей вид покарання.

Наразі важко передбачити майбутнє навантаження на систему пробації [через війну]. Це не означатиме, що суд зобов'язаний приймати рішення на користь пробації - у нього є право вибору. На мій погляд, судова практика буде рухатися до цього досить повільно. Але як суспільство, ми маємо надати суду таку можливість.

— Чи є у Вас пропозиції щодо розгляду справ, коли у злочинців немає коштів для внесення застави?

— Законопроєкт містить багато нововведень, пов'язаних із звільненням під заставу, як-от використання застави, наприклад, майна, або розстрочки, що збільшить кількість людей, які зможуть скористатися наданими можливостями. І суд може цим більше скористатися, тому що це допоможе розвантажити нашу систему.

Люди зможуть закласти квартиру, доводячи свою невинуватість у суді, або внести заставу в розстрочку: якщо їм винесуть вирок, виплати припиняться. Є обмеження на час судового розгляду, для запобігання нескінченним процесам, коли людина сидить у слідчому ізоляторі більше визначеного для неї терміну.

Ми повинні мотивувати Верховну Раду (парламент) прийняти ці закони, а потім суди та юридичну спільноту забезпечити їх дотримання.

Пробація повинна розвиватися, набирати обертів і доводити, що цей інститут здатний виконувати кримінальне покарання. Суспільство має йому довіряти та знати, що після пробації рецидив злочинів знижується. Йдеться не про відкриття дверей в'язниць ... кожен злочин повинен бути покараний. Але в'язниця - не єдиний спосіб покарати правопорушників.

Цю публікацію підготовлено в рамках проєкту «Голоси України», який реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і  справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії (FCDO).

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати