Раніше вирішальними були ділові та менеджерські функції, а зараз надзвичайно важливий збіг у цінностях. Відчуття приналежності до команди, що в ці надважкі часи робить більше, ніж просто заробляє кошти, дає змогу дихати і дивитися в дзеркало. Так вважає Амінат СУЛЕЙМАНОВА, керуюча партнерка, адвокатка АGA Partners Law Firm. Як вдається адаптувати плани в умовах невизначеності, чого зараз насправді бажає юрбізнес і яку нову лідерську навичку опанувала Амінат під час війни, читайте в інтерв’ю.
— Під час війни українки зробили сильний ривок у розвитку своїх лідерських якостей. Яка ціна лідерства для вас, Амінат, сьогодні? У чому зараз його унікальність?
— У лідерства завжди одна ціна — це відповідальність. Я звикла до цього, для мене цілком природно завжди відчувати відповідальність за все, що я роблю, і приймати рішення. Ба більше, мені максимально некомфортно, коли рішення, які впливають на моє життя, приймаються без моєї участі. Сьогоднішня унікальність лідерства в тому, що особисті моральні якості лідерів у багатьох колективах виходять на перший план. Якщо раніше вирішальними були ділові та менеджерські функції, то зараз надзвичайно важливий збіг у цінностях. Відчуття приналежності до команди, що в ці надважкі часи робить більше, ніж просто заробляє кошти, всім нам дає можливість дихати і дивитися у дзеркало.
— Як вдається адаптувати плани та пріоритети в умовах невизначеності? Як змінилися підходи до роботи в АGA Partners?
— Щодо планування — головне, щоб воно було. Завжди! Плани можна змінювати — в цьому немає жодних проблем. Лиш не треба бігати хаотично, як курка без голови, з боку в бік. Пріоритет наш не змінився — розвиток бізнесу, зростання, розширення кола клієнтів і кількості цікавої роботи. Ми рухаємося в тому самому напрямі. Зараз більше залучаємо іноземних клієнтів. Як і раніше, ми плануємо на 3, 6 і 12 місяців. Щодо роботи — ми стали ще більш гнучкі у внутрішній організації процесів. Карантин навчив тому, що традиція сидіти усім в одному місці — це як Санта Клаус. Класно, що він є, дехто в нього навіть вірить, але на наявність подарунків/прибутку він аж ніяк не впливає. Більшість команди працює дистанційно, окрім того, є люди, яких ми взяли на роботу в цьому році, котрі взагалі ще не бували в офісі. З деякими партнерами навіть ще не бачились особисто. З кимось зустрілися лише місяць тому. Ми значно збільшили команду, і я просто в захваті від молодих колег.
— Яку нову (лідерську) навичку ви опанували за час великої війни? Як вона допомогла у роботі?
— Я намагаюся бути максимально гнучкою та адаптивною в тактиці. Баланс — це постійний рух. Наше життя зараз можна порівняти зі спуском freeride, коли всі навички, що набувалися до, мають працювати автоматично та миттєво, мозок зайнятий швидким аналізом і вибором адекватної тактики. Раніше я дуже не любила, коли щось руйнувало мої плани. Наразі я готова до змін у будь-який момент і навіть не замислююся над своїм ставленням до обставин. Вони є такими, якими є.
— Що для вас означає публічність у юридичному бізнесі? Чи змінилися підходи до побудови особистого бренду за останні роки?
— Так склалося моє професійне життя, що публічності в ньому було багато з самого початку. Перша обкладинка у професійному виданні була у 23 роки, перший виступ на ТБ — також у 23. Відтоді так чи інакше, але публічність завжди зі мною. Спочатку це просто цікаво та захоплює, з часом розумієш, що це можна використовувати в бізнесі. Зараз для мене це більше про меседжі. Важливо, з чим ти виходиш в інформаційний простір. Наразі в мене є певна кількість освітніх проєктів, pro bono допомога, адвокація питань, пов’язаних з Україною, на міжнародних майданчиках. Я вже давно не думаю про побудову особистого бренду. Мені важливо, що корисного я можу дати через свої канали комунікації.
— На вашу думку, чого насправді бажає юридичний бізнес сьогодні?
— Юридичний бізнес був і залишається дуже різним. Як і всі ми. Хтось прагне вижити, відрубавши всі кінці, хтось відкриває нові практики, намагаючись перерозподілити час юристів. Бізнес бажає перемоги і повернення спокійних прибуткових часів. Проте не так важливо, чого він хоче. Важливо, як він поводиться, зокрема і зі своїми співробітниками та клієнтами. Ось на це варто звертати увагу. Але з іншого боку, ані в державі загалом, ані в юрбізнесі інституту репутації фактично не існує, тому єдині етичні обмеження є лише у свідомості партнерів.
— Чи були певні переломні моменти у вашій кар’єрі та як ви їх подолали?
— Найважливішим моментом у кар’єрі було саме прийняття на себе повної відповідальності за власне майбутнє. Коли ти чітко розумієш, що з тобою буде саме те, чого ти сам досягнеш. Виклик — це точка зростання. Завжди. Прийняв виклик — став сильнішим. Подолання — це і є шлях розвитку. Це звучить дуже банально, але це правда.
— Чи плачуть жінки-лідерки? Наразі всі українці особливо чуттєві через війну та горе, що вона несе. Як вам вдається зібрати себе до купи?
— Всі люди плачуть. Якщо ні, то це дуже погано і може перейти у важкий психологічний стан. Перший рік я плакала набагато більше. Буча, Ірпінь, Маріуполь. Майже щодня, коли, вклавши сина спати, читала новини. Особливо, коли надходили важкі новини з мого рідного Харкова. Ніяк не могла прийняти це пекло. Потім прийшло прийняття і розуміння того, що це реальність і це надовго. Що ми маємо вижити та зберегти себе, зокрема психічно, інакше вони переможуть. Зараз намагаюся триматися і фокусуватися на допомозі фронту. Всю розпач і лють спрямовуємо на перемогу. Мене рятує моя дієва натура. Я завжди думаю про те, що ще ми можемо зробити. І ми робимо.
— Амінат, ви дуже позитивна, багатогранна жінка-лідерка. Якби не юриспруденція, яку б професію обрали і чому?
— Дякую за таку оцінку, мені приємно. Ким би я була? Не знаю, складно сказати. В мене найбільш розвинені гуманітарні та соціальні якості, тому, можливо, займалася б якоюсь громадською діяльністю чи продюсуванням кіно.