Про ситуацію на ринку юридичних послуг в Україні, куди рухатись та як юристам боротися з кризою «Юридичній газеті» відверто розповів керуючий партнер ЄПАП Україна Сергій Свириба
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Які підсумки роботи юридичного бізнесу України в 2014 р. можна зробити на сьогодні?
Власне, варто почати з того, що юридичні фірми тісно пов'язані з клієнтами, яких вони обслуговують. Тож відслідковувати юридичний бізнес у 2014 році слід крізь призму того, що відбулось з бізнесом взагалі. Очевидно, що останній практично не розвивався. Так, у локальних та іноземних компаній були певні очікування і відкладені інвестиції для їхньої реалізації. Водночас були й залишаються обставини, що негативно впливають на їхню ділову активність: від війни до політичних потрясінь. Особисто я бачу пряме відображення цих подій в юридичному бізнесі. Інакше кажучи, юрбізнес йшов за тими самим тенденціями, що й бізнес взагалі.
З погляду розвитку юрбізнесу, не думаю, що хтось із колег може похизуватися надмірною завантаженістю. Йдеться про залучення додаткового персоналу, велику кількість справ і транзакцій. У 2014 р. не відбулося жодних позитивних зрушень. Якщо й були певні спалахи активності, то вони мали більш спонтанний характер і виникали як наслідки подій у Криму: перехід бізнесу з півострова, його перереєстрація, продаж. Це не можна назвати розвитком економіки, який спричинить розквіт юридичного бізнесу. Нічого цього не було.
Швидше навпаки. Юридичний бізнес у 2014 р. опинився в ситуації, коли витратна його частина залишилась такою ж як була тривалий час, а дохідна частина стрімко покотилась донизу. Обсяг робіт майже у всіх практиках зменшився, персонал фактично не наймають. В якийсь момент ринок побачив, що звичні для всіх витрати вже не відповідають дохідній частині. У 2014 р. юридична спільнота замислилась як на це все реагувати.
Логічним наслідком цього стало те, що минулого року ми побачили звільнення. Це звичайно не афішувалося, але скорочення персоналу були й тривають нині.
- Чи не могли б Ви більше детально зупинитись на питанні скорочення юридичного персоналу: чи відома Вам статистика 2014 року та чи очікується нова хвиля скорочень у 2015 році?
У кожній компанії по-різному. Я би оцінив рівень скорочення персоналу в юрфірмах від 15 % до 40%. Водночас слід зазначити й зменшення вартості юридичних послуг. Бізнес вимагає відмовитись від прив'язки до долара чи євро, твердої валюти, на що раніше майже не звертали уваги. Тобто тенденція 2015 року - клієнт хоче більш дешеву послугу, оскільки його доходи теж зменшуються. У найближчому майбутньому це неминуче призведе до демпінгу на ринку юридичних послуг України. І вже призвело. Ми спостерігаємо різке падіння вартості юридичних послуг - там, де раніше за роботу брали суму х, тепер беруть х - 50%. Так, вчора я бачив пропозицію однієї відомої компанії клієнту, в якій за роботу, яка півтора року назад коштувала б не менше, ніж 200 тис. євро, пропонується трохи більше 80 тис. доларів.
У 2014 році ми нарешті усвідомили необхідність змін. Інакше кажучи, юрбізнес зрозумів, що треба щось робити з витратами, необхідно реагувати на зміну вартості послуг і все це має співвідноситися з зобов'язаннями, що будувались на очікуваннях персоналу щодо кар'єрного зростання, розвитку, рівня зарплат, бонусування тощо.
- Наскільки змінились доходи юрфірм у 2014 році порівняно з 2013 роком?
Спілкуючись з колегами, я розумію, що падіння дохідності відбулось мінімум на 30%.
- А яка ситуація з іноземними клієнтами: вони залишились, пішли чи думають йти з українського ринку?
На сьогодні ми спостерігаємо, що всі залишились. Наразі ніякої паніки з боку іноземних клієнтів і рішень піти з України немає. Паніка була. Вона виникла на початку 2014 р., але протягом минулого року, коли відбулося ряд політичних подій, зокрема вибори, і з’явилась якась визначеність, все дещо заспокоїлось. Водночас я не чув про якісь великі інвестиційні проекти. Я скажу так: іноземні компанії перебувають у режимі очікування. Одна із позицій Президента, з якою можна погодитись: доки не вирішиться питання на сході нашої країни - бізнес буде чекати.
- Які тенденції розвитку юридичного ринку в Україні ви прогнозуєте у 2015 році?
По-перше, у 2015 році всі юридичні фірми боротимуться за посилення ефективності. Інакше я б назвав це скороченням витрат. Неминуче триватиме зменшення рівня заробітних плат юристів. Юрфірми почнуть боротись за зниження будь-яких інших витрат, що належать вартості юридичних послуг (наприклад, зменшення витрат на оренду офісу). Можливо, з'являться нові механізми заохочення працівників юрфірм. Тобто ті очікування, які раніше були побудовані на схемах бонусування, напевно, доведеться змінювати. Через зменшення обсягу роботи, можливо, доведеться винаходити якісь нові системи заохочення старшого юридичного персоналу.
По-друге, триватиме загальна тенденція до зменшення навантаження. Роботи стане менше, її вартість буде нижчою і це все супроводжуватиметься скороченням персоналу, урізанням зарплат, посиленням зовнішньої і внутрішньої конкуренції, зростанням кількості претендентів на одне робоче місце... Здоровою цю ситуацію не назвеш.
По-третє, скорочення витрат неминуче призведе до такого: зменшаться зарплати, збільшиться навантаження на одного юриста, як результат - погіршення якості юридичних послуг. І це не тому, що юристи стануть працювати гірше, а тому що бізнес буде приймати такий стан речей. Можливо, бізнес і хотів би отримувати більш якісні послуги, проте він вже не зможе їх оплачувати. Про це ніхто відкрито не буде заявляти, але це так.
А за погіршенням якості роботи стоїть таке. Наприклад, є певний клієнт, проект якого у класичній ситуації ведуть: партнер, старший юрист і молодший юрист. Цим обумовлюється висока вартість юридичної послуги. І справа не у розмірі погодинної ставки юриста, а в тому, що над проектом є декілька рівнів контролю, аналітики, мислення, і вартість юридичного продукту в класичній ситуації вміщує вартість роботи трьох експертів. Через те, що бізнес не в змозі більше оплачувати роботу такої кількості експертів, а вартість юридичних послуг зменшується, юрфірма виходить із ситуації за рахунок скорочення кількості працюючих над проектом юристів з трьох до одного-двох. От вам і дешевше. Звідси й погіршення якості роботи - через зменшення рівня контролю, уваги, аналітики та мислення над одним і тим самим питанням.
- А чи є якісь позитивні тенденції розвитку юридичного ринку?
Якщо пофантазувати, то можна спрогнозувати ще одну тенденцію. Ситуація, яка зараз склалася в Україні, - це реальна можливість розпочати свій бізнес. Такий шанс вже вдруге випадає амбітним, самостійним юристам, які сьогодні працюють у великих компаніях і вже заробили ім'я та репутацію на ринку.
Я спираюся на те, що в компаніях є відповідні зобов'язання один перед одним, перед персоналом, перед партнерами - очікування від роботи, кар'єрні, мотиваційні, репутаційні, професійні зобов'язання. Ситуація, що склалася, змушує відмовитись від багатьох очікувань та зобов'язань під гаслом скорочення затрат. Звичайно, хтось із юристів буде незадоволений. Оскільки він вже спланував своє життя, кар'єрне зростання і розраховував на вихід у партнери через 7-8 років… Але нічого не склалось, «така ситуація»... Я зараз все ще фантазую, проте для цих людей з'явиться можливість, якщо є ім'я та хоча б один клієнт, за якого можна зачепитися, вийти і розпочати свій бізнес.
Жодних зобов'язань, планування своїх витрат з «нуля». Юрист, що виходить на ринок, може дозволити обмежитися комп'ютером, невеликим кабінетом і однією кімнатою для переговорів - я дуже захоплююсь теорією дистанційного офісу... Таким чином він суттєво скорочує свої витрати і пропонує клієнтам юридичні послуги за дуже привабливою ціною. Він вже має ім’я, визнання та впізнаваність, проте на відміну від свого попереднього роботодавця не скутий орендою великого офісу в престижному районі, зарплатами, бонусами тощо. Я думаю, що у 2015-2016 роках на юридичному ринку України з’являться нові імена.
- Які практики є найбільш перспективними та затребуваними нині?
Якщо говорити про практики, то я думаю, що з ними ніяких значних змін не відбудеться. Всі основні практики визначились. Напевно, виникнуть нові нішові практики. Наприклад, вже зараз затребуваною є юридична допомога переселенцям, військовим. Звичайно, така робота більше має соціально відповідальний характер та не приносить гроші. Однак вже є спеціалісти у цій сфері. Яка тут може бути перспектива для юрбізнесу? У випадку порушення з боку держави прав і законних інтересів переселенців чи військових, потенційно, з’явиться ціла низка звернень до Європейського суду з прав людини.
Щодо бізнес-практик, наприклад, транзакційних, то, зрозуміло, що вони змушені «виживати» в умовах загострення конкуренції та несприятливої ситуації на ринку.
Слід також зазначити, що у 2010 році почала розвиватись кримінальна практика, яка зараз продовжує набирати обертів. Не тільки через те, що поступово з’явилася ціла плеяда висококваліфікованих кримінальних адвокатів, а тому, що держава не залишає бізнес у спокої, а звідси й підвищений попит на кримінальних адвокатів, які б захищали бізнес від держави.
2014 рік ще раз підтвердив, що держава не поспішає відмовлятись від свого «згубного впливу» на бізнес і надалі продовжує вставляти «палки у колеса». У 2015 році це триватиме, оскільки на цьому заробляє держава, чиновники, прокурори, міліціонери. Це корупція, тому бізнес вимагатиме кримінальних адвокатів для свого захисту. Окрім цього, держава запровадила цілу низку нововведень: від податкового компромісу до збірника законів про боротьбу з корупцією, що набудуть чинності у квітні цього року, та вимагатимуть залучення юристів кримінальної практики, практики compliance для перевірка бізнесу на відповідність вимогам законодавства.
- Чи може допомогти в кризовій ситуації вихід юрфірм на іноземні ринки?
Вихід на інший ринок відбувається, як правило, в результаті знаходження там місцевого партнера. Наприклад, давайте вийдемо на естонський ринок. Без фізичної присутності там - це буде неможливо. Фізична присутність в Естонії - це «енна» кількість сотень тисяч євро на оренду офісу, податки, зарплату, які незрозуміло як і коли окупляться. Я умовно назвав Естонію. Це може бути будь-яка інша держава, наприклад, Казахстан, Польща. Ніхто не поїде туди відкривати офіс, доки там не з'явиться клієнт, якому ви потрібні. І тут треба відповісти на запитання: ким ви повинні бути, щоб вас «наполегливо запросили», наприклад, до Польщі? Не локальну юридичну компанію, а саме вас.
Український ринок, хочемо ми цього чи ні, поки що тісно пов'язаний з пострадянським простором. Враховуючи події, що зараз відбуваються, вихід на ці ринки стає вже практично неможливий. Тому висновок такий: ніхто нас ніде не чекає і вихід на інші ринки для тих, хто на сьогодні там неприсутній, здається маловірогідним у найближчі декілька років.
- Багато юристів минулого і цього року залишили юрбізнес і почали кар'єру на державній службі. Яка, на вашу думку, у них мотивація і як це вплине на юрбізнес?
Я би назвав цих людей волонтерами. Переважна більшість колег-юристів перейшла на державну службу, усвідомлюючи, що рівень їхніх доходів суттєво зменшиться, проте свідомо зробила цей крок задля спільної мети – спроби змінити щось на краще та принести користь своїй державі. Можливо, це звучить пафосно, однак саме так я ставлюсь до цих людей, знаючи їхні заробітки в юридичному бізнесі та розуміючи, що зараз вони отримують у десятки, а то й у сотні разів менше. По-іншому, окрім як йти за покликом серця, це назвати не можна.
В моєму розумінні ці люди віддадуть державі свої знання та досвід і вже за рік-два багато хто з них захоче повернутись до юридичного бізнесу - з новими зв’язками, впізнаваністю та репутацією. Тож дуже важливо залишитись з чистою репутацією, напрацювати професійні відносини та зв'язки і як нова впізнавана монета повернутися до юридичної практики. Впевнений, що багато юрфірм при нормалізації ситуації будуть зацікавлені у таких експертах.
Тобто з одного боку такі юристи - волонтери, оскільки вони отримують значно менші доходи, проте я би розглядав такий крок як інвестицію в себе. Залишаться на державній службі ті, хто зрозуміє, що приватна практика не для них, і зможуть повною мірою реалізувати себе на публічній службі. Для цих людей гроші вже не будуть відігравати мотивувальну роль.