Нещодавно представники британської консалтингової компанії Analysys Mason, яка проводить дослідження радіочастотного ресурсу (далі – РЧР) України, завершили перший етап дослідження РЧР для подальшого запуску стільникового зв’язку 4-го покоління. За словами британських спостерігачів, наша країна однією з останніх у світі запровадила 3G, спізнившись щонайменше на 10 років.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
-Тетяно Володимирівно, на Вашу думку, чому так довго не виконувався Указ Президента «Про забезпечення умов для впровадження в Україні сучасних телекомунікаційних технологій» (про впровадження 3G-зв'язку)?
Першу ліцензію на надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку за технологією 3-го покоління UMTS/WCDMA разом з відповідною ліцензією на користування радіочастотним ресурсом України в діапазонах 1935,0...1950,0/2125,0...2140,0 МГц після помаранчевої революції було видано без конкурсу ВАТ «Укртелеком» ще у грудні 2005 р., щоб підвищити капіталізацію компанії перед приватизацією. У зв’язку з цим видача ліцензій в аналогічних діапазонах іншим операторам штучно стримувалася. Спочатку через те, що чекали приватизації, потім через те, що новий власник «Укртелекому» хотів продати виокремлену вже з переоформленою ліцензією компанію «Тримоб». Щоправда, була ще спроба провести конкурс на 4 ліцензії у 2009 р., але він був призупинений Генпрокуратурою.
У 2014 р. Україна була чи не єдиною країною без повноцінного 3G-зв'язку. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ), ще на чолі з Петром Яцуком, розпочала підготовку до проведення конкурсу. Для того щоб видати ліцензії в діапазоні 2 ГГц, потрібно провести конверсію коштом операторів. Порядок залучення додаткових позабюджетних коштів для проведення конверсії РЧР України у смугах радіочастот загального користування (який ще у 2007 р. було затверджено Постановою КМУ) застарів. Тому було прийнято рішення «Про прийняття за основу проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2007 р. № 993».
Указ Президента, про який Ви згадали, з’явився у липні 2014 р., завдяки співпраці групи РПР 3,4-G із заступником глави Адміністрації Президента Дмитром Шимківим. Його головна мета була прискорити процес проведення тендеру на 3-G і розробки та затвердити державними органами необхідні для цього документи. Згідно із зазначеним Указом, тендери на видачу ліцензії на користування радіочастотним ресурсом у смугах радіочастот загального користування для запровадження системи рухомого (мобільного) зв'язку 3-го покоління стандарту ІМТ-2000 (UMTS) повинні були відбутися 30.10.2014 р. Однак вони відбулися 23.02.2015 р. У порівнянні з 9 роками, затримка у 4 місяці – це точно «не довго».
Частково ця затримка виникла з об'єктивних причин, пов'язаних з процедурами погодження документів (особливо тих, що стосувалися конверсії) та правилами проведення тендеру. Частково в цьому був винен КМУ, який намагався провести тендер не на три ліцензії, а спочатку на одну. Завдяки активній позиції та злагодженій роботі Адміністрації Президента (Дмитра Шимківа), НКРЗІ (Олександра Животовського), Голови Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв'язку (Олександра Данченка) та громадськості (групи з впровадження 3,4-G РПР), нам вдалося побороти корупційні настрої деяких держслужбовців та їхніх радників і забезпечити проведення прозорого тендеру для всіх мобільних операторів.
- Згідно з дослідженнями Analysys Mason, в Україні для розвитку нового покоління мобільного зв’язку 4G впродовж наступних 5-15 років не вистачатиме 50-380 МГц. Вже у наступні 5 років потреба в низхідних каналах (download) складе 50 МГц у доповнення того спектру, який зараз розглядається як перспективний для запуску 4-го покоління. Чи згодні Ви з такими висновками?
У мене немає відповіді на запитання, тому що досліджень Analysys Mason, на жаль, немає у відкритому доступі. Можу припустити, що вони ґрунтувалися на світових тенденціях стосовно зростання кількості споживачів LTE та обсягів трафіку. І якщо міжнародні консультанти обґрунтовано зробили такий висновок, то можна з ними погодитися. Впровадження сучасних технологій потребує додаткових смуг частот. Враховуючи те, що на сьогодні майже не залишилось вільного радіочастотного ресурсу, цілком ймовірно, що найближчим часом і українські оператори відчують гострий дефіцит частот. В розвинених країнах вже починають думати над цим, в Європі питання про нестачу в низхідних каналах (download) вже обговорюють. Безумовно, планувати потребу в спектрі на найближчі 10-15 років повинна як держава, так і оператори. З цього приводу, можливо, потрібно замислитися про вторинний ринок частот та врегулювати це на законодавчому рівні?
- Як теперішніх комерційних користувачів, придатних для 4G радіочастот, добровільно спонукати повернути РЧР назад державі для його подальшого перерозподілу на відкритому конкурсі?
Добровільно – ніяк. Добровільно-примусово – можливо. НКРЗІ вже намагається працювати в цьому напрямку. Наприклад, вони не подовжили декільком компаніям ліцензії (ММДС 2,5-2,7 ГГц, ЕС-Лайн 2,3 ГГц), а ті подали на них до суду і виграли. Чому виграли? Тому що суди корумповані, тому що погано підготувалися до цього кроку, тому що не мали достатніх підстав… Але тепер вони намагаються підняти рентну ставку в цих діапазонах, вигадують якісь 500 тис. населення на одну базову станцію. А може дозволити їм впровадити LTE і виписати жорсткі умови (наприклад, першочергове покриття сільської місцевості чи прогресивна рентна ставка за неефективне використання спектру), а потім вже відбирати спектр для інших гравців? Зацікавити, але не примушувати операторів економічно – це найбільш правильний шлях. Для основних операторів ці діапазони ще років 5 не будуть потрібними. До речі, вони більш зацікавлені у 800 діапазоні.
- Якою має бути законодавча основа для 4G-конкурсу?
На сьогодні ми маємо застаріле законодавство в галузі телекомунікацій і його треба привести у відповідність Директивам ЄС. У ВРУ вже зареєстровано нові законопроекти про електронні комунікації та про РЧР. Безумовно, вони ще потребують доопрацювання. Але саме завдяки їхньому прийняттю має бути запроваджена технологічна нейтральність, рефармінг та ефективність використання радіочастотного спектру. Хоча вже сьогодні в Законі про РЧР є певні норми, які (за умови «доброї волі» операторів, регулятора та ЦОВЗ) можуть бути використані для дострокового впровадження LTE та рефармінгу (ст. 40, 34 п. 6 та ін.).
- Раніше трійці найбільших мобільних операторів держава «нарізала» окремі смуги, достатні для голосової передачі, але не для мобільного інтернету. Як можна провести рефармінг – перерозподіл РЧР, щоб оператори отримали суцільні смуги частот, що дало б змогу надавати бездротовий високошвидкісний доступ до всесвітньої мережі.
Історично так склалося, що у 900 та 1800 діапазонах спектр розподілено нерівномірно. У Київстар більше ніж 50% спектру (насамперед, завдяки «поглинанню» Голден Телеком та Українських Радіосистем), десь третину має МТС (Водафон) та 15% – Астеліт. Фактично, лише у Київстар, у разі впровадження технологічної нейтральності у цих смугах, достатньо спектру для надання послуг 4-го покоління.
Рефармінг – це два процеси. По-перше, перерозподіл і створення рівних конкурентних умов в цих діапазонах для всіх 3-х операторів. Сьогодні це можливо або на добровільних засадах, з урахуванням комерційних інтересів як мінімум компанії «Київстар», або на добровільно-примусових – шляхом певних регуляторних рішень (наприклад, прогресивної рентної ставки, залежно від обсягу володіння спектром).
По-друге, оскільки частоти в цих діапазонах видавалися хаотично і спектр дуже фрагментований, то потрібна хоча б часткова дефрагментація спектру, яку вже можливо здійснити, відповідно до ст. 34 Закону про РЧР. Для розвитку LTE FDD в діапазоні 1800 МГц у кожного оператора повинно бути у володінні хоча б 2х10 МГц.
- Задля запровадження 4G необхідна робота щодо імплементації принципу технологічної нейтральності, починаючи від термінології та визначень в законах і підзаконних актах та закінчуючи фіксацією цього принципу за наявними операторами. Які нормативно-правові акти, що регулюють цю сферу, потребують внесення змін?
Я вже згадувала про ст. 40 чинного Закону про РЧР, яка унормовує дострокове впровадження нових радіотехнологій з ініціативи ліцензіата – користувача радіочастотного ресурсу України. Користуючись її нормами, оператори, які вже володіють спектром, придатним для розгортання мереж 4-го покоління (наприклад, Київстар, Giraffe, УНТ, ММДС, Ведекон), можуть звернутися з відповідною заявою до НКРЗІ. У разі прийняття рішення про можливість дострокового впровадження нової радіотехнології, Комісія зобов'язана (за потреби) внести на затвердження КМУ проект змін Плану використання радіочастотного ресурсу України. Тобто, теоретично, для запровадження необхідні заява, рішення НКРЗІ та зміни до Плану. Проте цей сценарій малоймовірний. Я не дуже в нього вірю, але немає нічого поганого в тому, щоб дозволити компаніям, які працюють в інших діапазонах частот (не 900 і 1800) достроково впровадити LTE. Чому ні? Це залучення інвестицій, додаткові робочі місця, нова якість послуг та стимулювання конкуренції.
- У 2014 р. на інтерактивній карті світового мобільного інтернету Opensignal.com. можна було побачити наочну ілюстрацію технологічної відсталості України. Тоді нашу білу пляму можна було порівняти хіба що з казахськими степами, Африкою та азіатською частиною Росії. Наскільки сьогодні Україна технологічно відстає від інших країн?
За останній рік, завдяки впровадженню 3G, ми значно скоротили це відставання. Вже понад 50% абонентів мають можливість отримувати послуги за цією технологією. До того ж оператори впроваджують фактично 3G+ зв'язок за стандартом HSPA+, який дозволяє швидкість до 63 Мбт/с. Звісно, ми відстаємо від переважної більшості країн, тому що не маємо LTE. За даними GSMA, на 01.07.2016 р. у світі вже існують 505 операторів з функціонуючими мережами 4-го покоління у 166 країнах світу.
- Місяць тому у ВР був зареєстрований проект закону про радіочастотний ресурс України №5051, який передбачає введення принципу технологічної нейтральності, згідно з яким оператори безпровідного зв'язку зможуть використати в межах свого ліцензованого радіочастотного ресурсу одну з радіотехнологій передачі сигналу, у тому числі зв'язку 4-го покоління. Що Ви можете сказати про цей документ?
Нова редакція закону про РЧР розроблялась за участю представників ринку. В цілому, це непоганий документ, який може бути прийнятим у першому читанні. При доопрацюванні до другого читання потребують уточнення деякі терміни та норми, зокрема в частині положень про технологічну нейтральність. Вони не повною мірою відповідають документам ITU (МСЕ) і документам Євросоюзу та можуть створити перешкоди для запровадження технологічної нейтральності.
- Документом також передбачається ліцензування смуг радіочастот для впровадження мобільного зв'язку на умовах аукціону з попередньою кваліфікацією учасників, за винятком ліцензування за результатами проведення рефармінгу. Що Ви думаєте про це?
Найбільш прибутковим видом зв’язку у світі, в тому числі в Україні, є мобільний зв’язок. Тому цілком логічно, що радіочастоти, призначені для мобільного зв’язку, є найбільш цінними, а отже, повинні виділятися оператором виключно на умовах аукціону, за винятком ситуації, коли перерозподіл частот відбувається за процедурою рефармінгу. Це поширена у світі практика. В законопроекті закладено стандартний досвіт розподілу частот європейських держав.
- НКРЗІ змінила ліцензійні умови для користувачів радіочастотного ресурсу. Якщо раніше для того щоб відзвітуватися у НКРЗІ про виконання ліцензійних умов, операторам достатньо було встановити одну базову станцію на регіон, то тепер вимоги регулятора можуть стати суворішими. Рішення НКРЗІ викликало критику у представників професійних громадських об’єднань. Ваша позиція з цього приводу?
Моя позиція з цього приводу однозначна – я вважаю, що Регулятор прийняв це рішення без якогось обґрунтування, не спираючись на методику та розрахунки. А це неприпустимо. Чому на 500 тис. абонентів, а не на 100? Чому однаково для різних діапазонів і технологій? Фактично, це свавілля.