Раніше поняття «корпоративна соціальна відповідальність» стійко асоціювалося з транснаціональним бізнесом. Але світ не стоїть на місці, і вже сьогодні лідерські позиції у сфері проєктів сталого розвитку займає саме український бізнес. Про підстави створення напряму сталого розвитку, проблематику української «зеленої» енергетики, роботу Pro bono та тенденції 2022 р. ми говорили з адвокатом, партнером EVERLEGAL Андрієм ОЛЕНЮКОМ.
— EVERLEGAL першою на ринку запустила напрям сталого розвитку. В чому його суть та з чим було пов’язане його відкриття?
— Напрям сталого розвитку (далі — напрям) визначає шлях, яким рухається фірма, та охоплює декілька вимірів. По-перше, це те, як працює наша фірма як бізнес. Мова йде і про побудову команди, і про використання ресурсів в офісі. По-друге, це клієнтський вимір, себто з якими клієнтами ми працюємо і яких визначаємо в якості пріоритетних, якою бачимо нашу клієнтську базу в осяжному майбутньому. По-третє, це те, які ми беремо проєкти у Pro bono. Саме ж відкриття нового напряму було доволі органічне. Команда EVERLEGAL на ринку тривалий час, і наше позиціонування завжди було в стилі «еко». Логічно, що це переросло в еволюцію свідомості. Починали ми з маленьких кроків: спочатку встановили велопарковки та створили парк корпоративних велосипедів, далі промотували біг. А з часом зрозуміли, що дивимось на речі ширше, тому подальші зусилля хотіли спрямувати на щось більш глобальне. Напрям має забезпечити наш внесок у досягнення Цілей сталого розвитку ООН (ЦСР) у тих масштабах, якими ми оперуємо. Звичайно, ми не можемо зупинити кліматичні зміни чи подолати голод в Африці, проте цілком здатні діяти на локальному рівні.
— Подібні практики протягом року відкривали й інші юридичні компанії. Це данина тренду чи дійсно бажання задовольнити значний попит клієнтів на такі послуги?
— Інші юридичні фірми використовують поняття сталого розвитку для позначення чи охоплення практик, що прямо пов’язані з екологією. Можна говорити, що це певне переформатування практик під потреби клієнтів у цій сфері. І така тенденція буде зберігатись і далі. Екологія в суто юридичному значенні — доволі вузька сфера, однак вона стосується багатьох суміжних секторів економіки. Наш же напрям є крос-секторальним, майже універсальним та охоплює велику кількість сфер. Він спрямований на обслуговування клієнтів, бізнес яких активно бере участь у ЦСР. Тобто наш напрям трішки відрізняється від роботи інших юридичних фірм, тому я би тут проводив порівняння дуже обережно.
— Щодо супроводу яких проєктів у сфері сталого розвитку до вас звертаються клієнти?
— Найбільше проєктів у сфері відновлюваної енергетики. Це проєкти, які зменшують негативний вплив на довкілля і сприяють зменшенню кліматичних змін. Підсумовуючи минулий рік, бачу, що у нас багато проєктів пов’язано з освітою. Наприклад, у нас є клієнт, котрий працює над тим, аби кожна дитина в Україні могла реалізувати свій потенціал незалежно від місця народження чи проживання. Проєкт «Навчай для України» залучає найкращих випускників і молодих спеціалістів різних галузей до вчителювання на 2 роки у малих містечках і селах, де вони стають рольовими моделями, відкривають нові перспективи в житті дітей і сприяють розвитку громади. Ми з ними познайомились цього року і надалі супроводжували їх операційну діяльність, себто готували установчі документи, щоб перезавантажити діяльність організації в Україні.
Це дало потужний імпульс для їхньої діяльності. Історія проєктів, пов’язаних зі сталим розвитком, цікава тим, що ти завжди отримуєш більше, ніж даєш. Наприклад, нас запрошували на фінальний етап відбору молодих спеціалістів, які поїдуть навчати дітей у регіони. Поспілкувавшись з ними, ми отримали позитивний заряд енергії та натхнення. Ми й надалі супроводжуємо цей проєкт, і вони для нас більше, ніж просто клієнти. Хоча по них ми працюємо Pro bono. Також ми працювали з Новопечерською школою Києва стосовно залучення фінансування від Чорноморського банку торгівлі і розвитку. Залучені кошти підуть на будівництво нової та дуже інноваційної школи на території UNIT.Сity. Цей проєкт, безумовно, відповідає цілям сталого розвитку, тому був нам дуже цікавий. Нашими улюбленцями є також Climate Innovations Vouchers. Ця платформа, співпрацюючи з ЄБРР, надає ваучери інноваційним компаніям, що працюють у сфері покращення екології. Вони мають також навчальну платформу для цих бізнесів.
А ще ми мали цікавий GRкейс, пов’язаний з роботою організації ReThink. Суть там полягала у написанні законопроєкту стосовно обмеження обігу та використання пластикових пакетів в Україні. Робота була проведена недарма, адже 1 червня 2021 р. Верховна Рада прийняла закон, який значно обмежив розповсюдження окремих видів пластикових пакетів в Україні. Він ще повністю не запрацював, але сам факт того, що вдалося переконати парламентарів у необхідності існування такого закону, — однозначно перемога. Робота над законопроєктом та подальша співпраця з парламентарями тривали близько 4 років.
— Яких клієнтів у напрямі сталого розвитку більше — національних чи міжнародних?
— Цікаве запитання. Радує, що більше все ж національних клієнтів. Це важливо і свідчить про те, що український бізнес фактично розвивається одночасно з західним. Ми не бачимо значного розриву та відставання українських компаній від західних колег. Світ сьогодні говорить про цілі сталого розвитку. Є бачення та бажання урядів розвиватись на засадах сталого розвитку, про що багато говорять на міжурядових платформах. А український бізнес є частиною міжнародного. Раніше ми активно говорили про корпоративну соціальну відповідальність (КСВ) бізнесу. Якийсь час міжнародні компанії мали певну монополію в цьому плані, бо українські думали лише про отримання прибутку. Та згодом український бізнес став залучати іноземних інвесторів, і вони приносили певну культуру, в т.ч. стосовно КСВ, сплати податків та «білої» заробітної плати. Сьогодні ж український бізнес пройшов певний етап еволюції і вже без західної допомоги стає відповідальним та починає працювати у фарватері сталого розвитку. Підсумовуючи минулі роки, ми зрозуміли, що 46% проєктів зі сталого розвитку стосувались національних клієнтів, 34% клієнтів — європейці, а 18% — з країн Азії.
— Поговоримо про «зелену» енергетику. Нещодавно держава знизила тариф на закупівлі такого виду енергії, а більшість інвестицій у цю сферу були міжнародні. Чи не відіб’є це бажання інвесторів вкладати кошти в проєкти у сфері альтернативної енергетики?
— Ситуація навколо «зеленої» енергетики в Україні склалась доволі пікантна. Те, що відбулося з «зеленим» тарифом, безумовно, негативна історія в контексті залучення іноземних інвесторів. Але що відбулося? На певному етапі Україна прийняла законодавство про «зелений» тариф та запустила перші проєкти, які стали досить успішними. Певний час існував бум на інвестиції в «зелену» енергетику, і уряд, розуміючи, що може втратити можливість виконувати взяті на себе зобов’язання по виплатах за «зеленим» тарифом, фактично в односторонньому порядку цей тариф зменшив. У міжнародному бізнесі така практика свідчить про недоговороздатний уряд. З іншого боку, є низка прикладів, коли європейські країни також зменшували або скасовували «зелений» тариф, щоб убезпечити галузь від перегріву та зменшити свої фінансові зобов’язання.
Отже, не можна сказати, що зниження «зеленого» тарифу в Україні було зовсім неочікуваним. Чи буде це мати згубний вплив на сектор «зеленої» енергетики? Я так не вважаю, бо правовий режим «зеленого» тарифу як механізму залучення міжнародних інвестицій в Україні вже пережив себе. Частково в цьому ми відстаємо від західного світу, адже там вже довгий час працює стимулювання відновлюваної енергетики у формі тарифних аукціонів. Наразі українське законодавство передбачає запуск таких «зелених» аукціонів, де бізнеси матимуть можливість інвестувати в проєкти, які виграли конкурс і отримали певний тариф. Після аукціону держава укладатиме з компанією-переможцем контракти на поставку «зеленої» енергії на 20 років. Такий формат інвестування є досить привабливим. Нормативна база під це була розроблена ще у 2019 р., але досі не запрацювала.
— А чи немає загрози, що й ці довгострокові контракти уряд порушуватиме? Адже у нас зі зміною політичних еліт часто-густо відбуваються різноманітні зміни законодавства.
— Якщо йде мова про укладення контракту, то він має виконуватись, інакше запускається механізм забезпечення примусового виконання. Говорячи про договори купівлі-продажу електроенергії за цими аукціонами, там є інструмент вирішення спорів у міжнародних арбітражах. Це досить дієвий інструмент. Загалом порушення урядом довгострокових контрактів буде мати значні негативні наслідки для нашого інвестиційного клімату. Держава, в принципі, може переглянути умови домовленостей за контрактом, але це робиться дуже і дуже рідко. Історія зі зниженням «зеленого» тарифу — скоріше виняток, ніж закономірність, хоча виняток певною мірою прогнозований. Як тільки це стане закономірністю, з інвестиційним кліматом в цій державі буде покінчено.
— Сталий розвиток охоплює також питання забрудненості довкілля та переробки відходів. Чи багато тут роботи для юристів? А головне, чи є у цій сфері клієнти, здатні платити адекватні гонорари правникам?
— Я тут розділяв би забруднення довкілля і переробку сміття. Проблема забруднення довкілля охоплює забруднення водойм, повітря, ґрунту тощо. Контролюючі органи розслідують справи про екологічні правопорушення, застосовують заходи впливу, накладають штрафи або іншого роду санкції. Зрозуміло, що у таких випадках у бізнесу є запит на захист. Цей запит якраз і задовольняють практикою захисту навколишнього середовища, що є у складі переважної частини провідних юридичних фірм. Водночас переробка відходів є новим та потенційно досить прибутковим ринком. Звичайно, якщо цей ринок правильно запустити та грамотно ним управляти. І якраз тут може бути досить багато платоспроможних клієнтів. Мова в т.ч. про іноземних інвесторів. Станом на сьогодні сфера поводження з відходами збиткова, бо невпорядкована. Гравці цього ринку або не є прибутковими взагалі, або працюють в «сірому» чи «чорному» сегментах. На жаль, поки в цьому секторі цілі сталого розвитку не досягаються. І тут ми дуже відстаємо від західних сусідів, адже деякі країни вже дійшли до імпорту сміття з-за кордону. І ми прийдемо до цього по мірі розвитку свідомості громадян та бізнесу. До речі, сам сталий розвиток якраз і передбачає підтягування проблемних секторів до належного рівня міжнародних стандартів.
— Як політика ЄС у сфері енергетики та сталого розвитку може вплинути на український бізнес? І чи може вона взагалі впливати на наш бізнес?
— Ця політика має безпосередній вплив, оскільки Україна є стороною Угоди про асоціацію з ЄС, яка передбачає синхронізацію законодавчого поля України та ЄС у ключових суспільних сферах, в т.ч. сфері енергетики та сталого розвитку. Для прикладу, 11 грудня 2019 р. Єврокомісія опублікувала «Європейську зелену угоду» (EU Green Deal), в основі якої — план переходу економіки ЄС до повної кліматичної нейтральності до 2050 р. Тобто ЄС дав чіткий меседж, що до 2050 р. економіки країн-членів ЄС мають перейти на режим вуглецевої нейтральності. Це передбачає модернізацію багатьох індустрій, а деякі будуть закриті повністю, і в результаті використання вуглеводів, більшість з яких — це нафта і газ, буде зведене до мінімуму. Також буде розроблена система стимулювання торгівлі, що передбачатиме переваги для виробників, які використовуватимуть джерела відновлюваної енергетики. Для інших країн теж будуть введені численні зміни. Скажімо, для торгівлі третіх країн з ЄС також потрібно буде відповідати конкретним стандартам. І це стосується в т.ч. України. Варто пам’ятати, що для України ЄС є торговим партнером №1, тому підприємства, орієнтовані на Європу, змушені будуть реалізувати проєкти сталого розвитку, щоб відповідати необхідним критеріям.
— Ваша фірма приєдналась до Асоціації експертів зі сталого розвитку (далі — Асоціація). Ви надаєте їй юридичну підтримку чи працюєте над проєктами іншого характеру?
— Для нас Асоціація — це платформа, де ми можемо спілкуватися з іншими членами стосовно сталого розвитку. Це також дає можливість робити промоцію нашого профільного напряму. Також Асоціація є нашим партнером, якому ми в якості Pro bono надаємо юридичні послуги, які їх цікавлять.
— Поговоримо про юридичний бізнес. 2021 р. видався для багатьох юридичних команд досить успішним і прибутковим. Чого очікуєте від 2022 р.?
— У 2020 р. ми увійшли в час, коли кожен рік є особливим, непередбачуваним і дарує нові можливості. 2022-й не є виключенням. Можливості минулих двох років були реалізовані юридичним бізнесом на повну. У 2020 р. за невизначеності відбулося переформатування більшості процесів. Процеси, пов’язані з людьми, маркетингом, комунікацією, продуктами, які ми надаємо клієнтам, повністю змінились. У 2021 р. відбулося логічне продовження цих процесів, що і забезпечило прибуток та повну завантаженість практик, незважаючи на складний час. Такому підходу відповідають топ-20 юридичних фірм на ринку. 2022 р. буде ще більш особливий, бо має ще більше невизначеності. Всі говорять про «чорних лебедів», яких у 2022 р. буде набагато більше, ніж у минулі роки. Команда EVERLEGAL налаштована оптимістично, адже є надія, що в цей рік завершиться пандемія.
2021 р. українська економіка росла. Прогнозуємо й на 2022 р. цю позитивну тенденцію. Аграрний сектор, фармацевтика, енергетика, ІТ, нерухомість демонстрували стабільне зростання. Варто відмітити зростання підприємницької справи загалом. Молоде покоління все більше пробує запускати стартапи і готове ризикувати. Це дуже потужний сигнал і для юристів, і для міжнародних інвесторів. Особливо варто звернути увагу на податкове консультування. Минулий рік був багатий на важливі податкові зміни, які набудуть чинності вже у 2022 р., тож якщо раніше податкові практики виживали за рахунок нішевих експертних послуг, то в цьому році в тренді будуть комплексні продукти. Як і в минулі роки, клієнти будуть звертатись до юридичних фірм за складною експертизою, адже прості послуги в найближчий час переберуть на себе ІТ, які вже наступають на юридичний ринок і посилюють конкуренцію. Ми вже маємо продукти, які допомагають реєструвати бізнес за 5 хвилин чи подавати звітність, і таких продуктів ставатиме ще більше.
— Ваша компанія досить потужно розвивається. Чи немає планів щодо розширення партнерського складу?
— Станом на сьогодні розширення не на порядку денному, але це не означає, що за необхідності посилення певного напряму ми не будемо це робити. Наша фірма тривалий час зростала органічно, станом на зараз ми маємо більше 60 юристів і 5 партнерів. На 2022 р. перед нами стоїть завдання інтеграції команд та постійного підвищення їх ефективності. Новий рік пройде для нас під лозунгом самовдосконалення.