Секретар судової палати КГС ВС Володимир СЕЛІВАНЕНКО вважає, що питання створення ІP-суду вже давно на часі. Чи потрібні ще Україні судові реформи, якими можуть бути наслідки скасування ГКУ та як справи з надмірною завантаженістю суддів, читайте у нашому інтерв’ю.
— Володимире Павловичу, Ви очолюєте судову палату з розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством. Як змінилася судова практика у справах захисту прав інтелектуальної власності за останній рік? Чи збільшилася кількість справ під час пандемії? Яких справ стало більше? Які з них становлять найбільший інтерес для суспільства, бізнесу?
— Я очолюю судову палату з розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, з 2017 р., з початку діяльності нового Верховного Суду. За цей час на розгляді палати загалом перебувало 6745 процесуальних звернень, з яких розглянуто 6019.
За даними судової статистики, у І півріччі 2021 р. кількість процесуальних звернень, які перебували на розгляді в Касаційному господарському суді, збільшилася на 25,9% порівняно з І півріччям 2020 р. — з 6,3 тис. до 8 тис. Водночас кількість процесуальних звернень, які надійшли на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, за аналогічний період збільшилася на 18,8% — з 0,9 тис. до 1,1 тис. Найбільш актуальними залишаються справи про притягнення до відповідальності суб'єктів господарювання, а також органів влади і місцевого самоврядування за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Наприклад, у зв'язку з накладенням Антимонопольним комітетом України безпрецедентно великих штрафів на тютюнові компанії з іноземними інвестиціями особливий резонанс у цьому році викликали судові справи щодо оскарження рішень АМКУ, якими дії цих компаній були визнані антиконкурентними узгодженими діями з обмеження доступу інших суб'єктів господарювання на ринок первинного продажу сигарет. Ці справи були переглянуті в касаційному порядку, але я не можу коментувати результати їх розгляду. З правовою позицією судів можна ознайомитись безпосередньо в судових рішеннях, наявних у відкритому доступі.
— Чи можете виокремити нагальні проблеми судового захисту у сфері інтелектуальної власності? Як їх вирішити?
— У господарських судів виникали практичні труднощі та питання під час розгляду справ відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», наприклад, щодо наявності або відсутності в акредитованої організації колективного управління права на звернення до суду від власного імені за захистом прав правовласників без доручень останніх, а також стосовно питання можливості організацій колективного управління реалізувати право на судовий захист, передбачене ч. 2 ст. 4 ГПК України, у межах функцій та повноважень такої організації, визначених у ст. 12 згаданого закону. Ці проблеми були вирішені прийняттям постанови від 8 червня 2021 р. №910/16803/19 Верховним Судом у складі суддів палати з розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду.
Зокрема, в ній було зазначено, що організація колективного управління може здійснювати управління майновими правами її членів у межах, визначених автором (автор визначає конкретні майнові права для управління, які вносяться у відповідний каталог), а розширене колективне управління, зі свого боку, надає організації колективного управління право управляти майновими правами членів організації без включення їх у відповідні каталоги (крім випадків вилучення майнових прав автором). Верховний Суд наголосив, що право на колективне управління майновими правами суб'єктів суміжних прав, тобто здійснення функцій з управління не призводить до виникнення у такої організації майнових суміжних прав на відповідні об'єкти суміжних прав.
— Сталість, передбачуваність та єдність судової практики — завдання нового ВС. Як фактично йдуть справи?
— Процесуальні кодекси в чинній редакції передбачають новий, на мій погляд, зрозумілий і прозорий механізм забезпечення однакового застосування норм права судами різних спеціалізацій. У разі необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, суд, який розглядає справу в касаційному порядку, передає справу на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду. Також передбачена можливість передання справи на стадії касаційного перегляду на розгляд Великої Палати Верховного Суду у випадку, якщо справа містить виключну правову проблему і має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Отже, і суди усіх інстанцій, і зацікавлені сторони мають можливість визначитись з єдиною правовою позицією Верховного Суду, сформованою за спеціальною процедурою, з метою забезпечення однакового застосування норм права у вирішенні окремих категорій справ. У межах нашої палати такі сталість та єдність практично забезпечені.
— Створення в Україні ІР-суду є довгоочікуваною подією. Що чекає на судову палату після запуску ІР-суду? Які існують проблеми з його формуванням? Яка роль судової експертизи у процесі створення ІР-суду?
— Вважаю, що сьогодні нагальною є проблема незавершеного процесу створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності, актуальність утворення якого є очевидною. У зв'язку з необхідністю спеціалізації судів і суддів у відповідній сфері, що є одним з головних чинників ефективної системи захисту прав інтелектуальної власності з урахуванням міжнародних стандартів та міжнародних зобов'язань, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» задекларовано утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності. 29 вересня 2017 р. Президент України підписав Указ про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності з місцезнаходженням у Києві. Однак суд цей не працює, тому що не завершено конкурс на заняття вакантних посад у ньому, оголошений Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Тому сьогодні вкрай важливо прискорити завершення розпочатого конкурсу, а також вирішити інші організаційні та матеріально-технічні питання щодо запуску новоутвореного суду, в т.ч. подальшого правового врегулювання. Перевага ІР-суду над звичайними судовими органами має полягати ще й у тому, що його судді в переважній більшості випадків виступатимуть і в ролі експертів, оскільки володітимуть необхідними для цього знаннями, що, зрозуміло, значно прискорить і спростить судовий процес. Призначення судових експертиз, в принципі, матиме місце лише в особливо складних випадках.
— Як вважаєте, слід створити цілу систему ІР-судів, чи досить одного такого суду?
— На мою думку, зараз важко відповісти на це питання, оскільки Вищий суд з питань інтелектуальної власності був офіційно створений, але й досі не функціонує. Тому поки чекаємо на початок його роботи.
— Нещодавно господарська юстиція України відсвяткувала 30-річчя. На Вашу думку, чи відбулися у ній позитивні зрушення внаслідок реформування судової системи?
— Вважаю, що реформування має позитивні наслідки для судової системи в цілому, оскільки система господарських судів і інші юрисдикції давно потребували змін у напрямку приведення судочинства до європейських стандартів та забезпечення гарантій незалежності судової гілки влади. Реформування касаційної ланки cудової системи, що відповідає за сталість та єдність судової практики, та встановлення нових підходів щодо забезпечення однакового застосування норм права судами різних спеціалізацій, на мою думку, є одним з позитивних факторів, які втілюють принцип правової визначеності як складову верховенства права. І господарська юрисдикція таким чином відіграє важливу роль у збереженні стабільності економіки країни та утвердженні правової держави.
— Наскільки важлива господарська юстиція для формування належного рівня конкуренції?
— Якщо брати до уваги сферу конкуренції, то завданням господарського судочинства є справедливе і неупереджене вирішення спорів, що виникають між конкуруючими суб'єктами в процесі здійснення ними господарської діяльності, а також між цими суб'єктами та органами влади, уповноваженими здійснювати контроль за дотриманням антимонопольного та конкурентного законодавства. Нерідко спори, пов'язані з захистом економічної конкуренції, виникають у зв'язку з вчиненням антиконкурентних дій органами державної влади та місцевого самоврядування. Здійснюючи правосуддя, суди господарської юрисдикції забезпечують дотримання вимог антимонопольного та конкурентного законодавства як суб'єктами господарювання, так і органами державної влади та місцевого самоврядування. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що завдання судочинства полягає не в забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Отже, забезпечення належного рівня конкуренції є завданням органів виконавчої влади, зокрема Антимонопольного комітету України та його органів, а завданням судочинства завжди є контроль легальності, у т.ч. у правовідносинах щодо захисту економічної конкуренції та обмеження монополізму, оскільки єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.
— Юридична спільнота в Україні у черговий раз обговорює можливість скасування Господарського кодексу. Дискусії з цього приводу ведуться 15 років, та аргументи не змінюються. Якими можуть бути наслідки скасування ГКУ? Яка є альтернатива? Взагалі, це відповідає європейській практиці? Розвійте міфи, будь ласка.
— Питання актуальності Господарського кодексу України обговорюється вже давно. Дійсно, серед недоліків Господарського кодексу є невідповідність деяких його термінів світовим тенденціям, застарілість певних норм. Однак такі недоліки характерні й для інших галузей українського законодавства. Цю ситуацію треба змінювати шляхом вдосконалення механізму регулювання господарських відносин, усунення колізій у законодавстві України. Та варто зазначити, що Господарський кодекс України має й свої переваги, оскільки регулює правові відносини, які не охоплюють, наприклад, Цивільний кодекс України або інші законодавчі акти. Це, наприклад, поняття, способи здійснення підприємницької діяльності, господарювання підприємств різних форм власності, застосування адміністративно-господарських санкцій, питання обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції тощо.
Одним з аргументів на користь скасування Господарського кодексу України є твердження, що в інших країнах аналогічного кодексу немає. Однак це не відповідає дійсності, оскільки комерційні та підприємницькі кодекси існують, зокрема, у Німеччині, Франції, Бельгії, Туреччині, Естонії, Казахстані, Японії, Португалії, Латвії, Словаччині та багатьох інших країнах. Крім того, судова практика, напрацьована господарськими судами та Верховним Судом, щодо застосування положень Господарського та Цивільного кодексів України є усталеною та не викликає особливих питань. Тому вважаю, що скасування Господарського кодексу України матиме більше негативних наслідків, ніж позитивних. Переконаний, що його скасування не вирішить проблем у сфері господарювання та ускладнить налагоджену роботу правників (суддів, юристів, бізнесу). Краще спробувати удосконалити напрацьований роками нормативно-правовий акт шляхом модернізації та приведення у відповідність до європейських стандартів, ніж просто припинити його існування з невідомими наслідками такої декодифікації, яка, звичайно ж, вплине на інвестиційну привабливість країни.
— Відсутність єдиної стратегії розвитку судової реформи призвела в т.ч. до надмірного навантаження на суддів. Яка ситуація в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду? Чи впливає ця ситуація на якість судових рішень?
— Аналіз наявних статистичних даних розгляду звернень Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду свідчить про те, що середній рівень навантаження на суддів з урахуванням їх фактичної чисельності був найвищий у 2018 р. На сьогодні у зв'язку зі збільшенням кількості суддів середнє навантаження зменшилося, що позитивно впливає на якість судових рішень та дотримання процесуальних строків розгляду справ.
— Як судді почуваються в умовах тотальних трансформацій?
— Насправді цінності, яких прагне суспільство, залишаються незмінними та універсальними. Такими цінностями також є стандарти, яким має відповідати професійний суддя, — компетентність, доброчесність та дотримання професійної етики. Суддя має здійснювати правосуддя, керуючись принципом верховенства права, незалежно від політичної ситуації в державі. Почуття суддів можуть бути різні, але це ніяк не має відображатися на результатах їх роботи.