 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Агробізнес стає все більш важливим гравцем на світовому рівні, а податкова система має величезний вплив на його функціонування. Проте дуже зарано стверджувати, що агросектор в Україні зміг вижити. Аграріям протистоїть не лише країна-агресор, а й власна держава, яка за два роки повномасштабної війни не спромоглась врегулювати із країнами-сусідами питання експорту вітчизняної с/г продукції та забезпечити для аграріїв можливість реалізації власновирощеної продукції. Так вважає більшість та Костянтин Носов, партнер, адвокат юридичної фірми Synegor.
Ми поспілкувалися з ним про те, кому можна не платити земельний податок під час війни, як важливо підтримати агробізнес та який головний недолік податкової системи України.
— Костянтине, які найпопулярніші запити клієнтів можете виділити сьогодні?
— Актуальні для аграріїв питання наразі залежать від місцезнаходження підприємства, тобто знаходиться виробнича база (земельні ділянки) у зоні активних бойових дій чи поруч із нею, чи підприємство знаходиться у відносно небезпечному місці. Тобто чи є можливість повноцінно здійснювати сільськогосподарське товаровиробництво чи ні. Так, для тих аграріїв, які знаходяться у безпосередній близькості до зони бойових дій, актуальними є питання отримання податкових пільг, документування фактів пошкодження майна, техніки, посівів.
У цьому році актуальності набули питання, пов’язані із розміщенням на сільськогосподарських землях фортифікаційних споруд: хто і як має це фіксувати, адже така інформація має ознаки державної таємниці; як отримати звільнення від податків, адже такі землі використовувати за призначенням не можливо тощо.
Мабуть, для всіх аграріїв актуальними залишились питання зупинення реєстрації податкових накладних та накладення штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Доволі активно податківці проводять перевірки сільгосптоваровиробників, як планові (достатньо подивитись план-графіки перевірок), так і позапланові (здебільшого предметом таких перевірок є від’ємне значення по ПДВ, яке виникло у попередніх звітних періодах). Виникнення від’ємного значення по ПДВ обумовлено як тим, що сільгосптоваровиробники у довоєнні часи активно придбавали коштовні засоби виробництва (техніку, транспортні засоби тощо), так і тим, що в сучасних умовах багато аграріїв здійснюють придбання палива, посівного матеріалу, добрив «із запасом». Також обсяги реалізації власновирощеної продукції або суттєво зменшились, або проводилась експортна реалізація, яка передбачає «нульову» ставку ПДВ.
Не втратили своєї актуальності і спори з приводу невиконання чи неналежного виконання господарських договорів, адже в умовах воєнного стану порушення строків поставки чи оплати вже поставленого товару доволі таки розповсюджене явище.
— Кому можна зовсім не платити земельні податки під час війни? Хто насправді у виграші?
— Варто відразу зазначити, що податкових пільг аграріям, які мають можливість здійснювати господарську діяльність Податковим кодексом не передбачено. Законодавець передбачив пільги по сплаті плати за землю (земельний податок, орендна плата за землі державної / комунальної власності), єдиному податку 4 групи, мінімальному податковому зобов’язанню щодо земельних ділянок лише у випадку, коли такі земельні ділянки не можливо використовувати за призначенням через перебування у зоні активних бойових дій або тимчасової окупації, або через засмічення вибухонебезпечними предметами.
У разі перебування земельних ділянок у зоні активних бойових дій або тимчасової окупації, які визначаються відповідно до затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податки не нараховуються у разі включення відповідних територій до Переліку. У разі засмічення (потенційного засмічення) вибухонебезпечними предметами рішення про надання податкових пільг приймається органом місцевого самоврядування чи місцевою військовою адміністрацією. Під засмічені вибухонебезпечними предметами підпадають території, які перебували в окупації, або на яких відбувались активні бойові дії. Варто зазначити, що механізм надання пільг щодо засмічених вибухонебезпечними предметами земельних ділянок потребує удосконалення, адже щодо земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб та передані у користування сільськогосподарським товаровиробникам право на звернення щодо надання пільг мають виключно власники таких земельних ділянок. Враховуючи масову евакуацію населення із територій, на яких відбувались активні бойові дії або які були тимчасово окуповані, орендарі земельних ділянок здебільшого не мають зв’язку із власниками земельних ділянок, а останні не дуже переймаються необхідністю отримання пільг, адже від земельного податку та мінімального податкового зобов’язання вони звільнені оскільки, переважно орендарями є юридичні особи-платники єдиного податку 4 групи.
Отже, аграрії мають орендовані земельні ділянки, які вони не можуть використовувати, але і не можуть отримати звільнення від належних до сплати податків.
— Якими положеннями було б доцільно доповнити Податковий кодекс України та ін. законодавчі акти, в контексті підтримки агробізнесу та бізнесу в цілому під час війни?
— Болюче питання не лише для агробізнесу, а й для всього бізнесу в України — це зупинення реєстрації податкових накладних. Абсолютно правильним рішенням було б запровадження мораторію на зупинення реєстрації податкових накладних під час воєнного стану. Крім того, я вважаю, що правильним було звільнення чи додаткове зменшення штрафів за порушення, які не призводять до втрат державного бюджету (несвоєчасна реєстрація податкових накладних, не проведення розрахункових операцій через РРО (актуально для малого бізнесу)).
Потребують удосконалення норми щодо надання податкових пільг користувачам земельних ділянок засмічених вибухонебезпечними предметами (в частині можливості орендаря земельних ділянок приватної форми власності звертатись до уповноваженого органу із заявою про надання таких пільг).
— Як ви оцінюєте роботу державних органів у комунікаціях з агробізнесом? На що потрібно звернути увагу та що удосконалити?
— На жаль, комунікації з агробізнесом у державних органів немає. Складається враження, що державні органи існують у паралельній реальності, де нема війни, де бізнес працює на повну потужність, а єдиним завданням державних органів є винахід максимально дієвих механізмів впливу на бізнес і не лише в інтересах держави.
— Продовжить речення: Агросектор зміг вижити у нових реаліях за рахунок....
— Зарано ще стверджувати, що агросектор зміг вижити. Так, боротьба за виживання триває, але аграріям протистоїть не лише країна-агресор, а й наша власна держава, яка за два роки повномасштабної війни не спромоглась врегулювати із країнами-сусідами питання експорту вітчизняної сільськогосподарської продукції та забезпечити для аграріїв можливість реалізації власновирощеної продукції. Наразі відсутні зрозумілі та дієві законодавчо визначені механізми надання суб’єктам господарювання пільг, поновлені податкові перевірки. Проблематичним стає збереження трудового колективу, адже заходи з мобілізації насамперед відбуваються у сільській місцевості і перед аграріями постає проблема браку кваліфікованих працівників.
— Які головні тенденції у сфері вашої практики будуть у 2024–2025 роках?
— Основними напрямками однозначно будуть податкові спори, допомога аграріям у питаннях «бронювання» працівників від мобілізації, звернення до судових органів із заявами про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією рф.
— Який головний недолік податкової системи України? Які податкові зміни ще потрібні Україні для євроінтеграції та вступу в ЄС? Які з них Ви підтримуєте?
— Основним недоліком податкової системи України є славнозвісний пан Гетманцев та його ініціативи :) На мою думку, не на часі вносити зміни у податкове законодавство, з огляду на майбутнє членство в ЄС, адже наразі вирішальним є питання виживання бізнесу. З повністю зруйнованою економікою навряд чи нас приймуть до ЄС. Тому держава має все ж таки звернути на це увагу і не руйнувати остаточно бізнес, а спробувати не заважати і підтримати.