02 серпня 2022, 18:48

Політична доцільність у випадку нещодавнього призначення судді перемогла принцип верховенства права – Станіслав Шевчук

Станіслав Шевчук
Станіслав Шевчук Голова КСУ (2018–2019)
Олена Осмоловська
Олена Осмоловська «Юридична газета» генеральний директор, т.в.о. головного редактора

Уроки не вивчені. Висновки не зроблені. Судова реформа 2016 року себе не виправдала, оскільки ми спостерігаємо постійні кризи. Політичні еліти досі нічого не зрозуміли про верховенство права. Суспільство продовжує ставити питання, а що далі...  Завжди мантію і нагрудний знак вручав Голова. Мантія – це символ однієї з гілок державної влади. Зараз вручення відбулося керівником Секретаріату. Чи можуть символи судової влади вручатися допоміжним органом? Про події останніх днів, чому цінності конституційної демократії знову опинилися у політичному фокусі та як забезпечити незалежність і неупередженість конституційного судочинства ми поговорили зі Станіславом Шевчуком, Головою КСУ (2018–2019 рр.)


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


4b2d6d51f30814ec4ee1a8c9ba7a8d73_630_0_0

Фото Григорія Веприка

– Наприкінці липня Верховна Рада призначила за своєю квотою суддею Конституційного Суду чинного депутата Ольгу Совгирю.  Процедура призначення викликала багато запитань. Яка Ваша думка щодо можливих ризиків?  Якою буде реакція Європи?

– Конституція України (ст. 148) встановлює вимоги аполітичності для суддів КСУ, а їх відбір здійснюється на конкурсних засадах. На момент призначення Ольга Совгиря була чинним депутатом. Тож призначення відбулося з порушенням процедури. З політичної точки зору це погано, оскільки Україна таким чином показує, що ми не збираємося виконувати рекомендації Венеційської комісії. Якби я був політиком, то тимчасово зупинив би всі призначення суддів КСУ. Змінив би спочатку закон і вже потім призначав суддів за новою процедурою, що передбачала б конкурсний добір з перевіркою на доброчесність. Я б не сказав, що це загострить стосунки, але реакцію Європи ми почуємо найближчим часом. Призначення суддів має відбуватися за процедурою, визначеною законом, та відповідно до Конституції України. І це дуже важливо для легітимності суду.

– У Вас досі триває юридичний спір із державою?

– Так, справа Shevchuk v. Ukraine № 474/21 в ЄСПЛ, і їй наданий пріоритет у розгляді. Нагадаю, що я був призначений на посаду судді КСУ парламентом 13.03.2014. Юридичний спір ще не завершений. Ця посада оспорювана, але політична доцільність у випадку нещодавнього призначення судді перемогла принцип верховенства права.

 – Чи були спроби вийти на дружнє врегулювання юридичного спору з державою?

 – Як тільки я отримав комунікацію від Європейського Суду з прав людини (п’ята секція), лист із питанням щодо готовності до мирного врегулювання, то відразу (на початку січня) звернувся до Конституційного Суду, який мене звільняв, і до міністра юстиції, оскільки Міністерство юстиції представляє державу,  із заявою, що я готовий на дружнє врегулювання. Якщо мене поновлять на посаді, то я знімаю всі свої вимоги, включаючи грошові компенсації. Але зворотного зв’язку від Міністерства юстиції і від КСУ я не отримав. Тобто поки можна зрозуміти, що держава з якихось причин не хоче іти на дружнє врегулювання і призначає на оспорювану посаду суддю.

– А якщо рішення буде на Вашу користь?

– Теоретично, коли буде рішення або у держави з’явиться воля на дружнє врегулювання, то я можу бути поновлений на посаді.

– В Офісі Президента нещодавно заявляли про переосмислення необхідності існування Конституційного Суду.  Про що йдеться?

– Призначенням Ольги Совгирі це питання знімається. Може, пан Андрій Смирнов бере за основу американську правову систему, де дійсно немає конституційного суду як окремого органу, а є Верховний суд. У нас європейський досвід. Недоцільно ліквідовувати КСУ, треба покращувати його діяльність, зокрема, шляхом якісного наповнення незалежними, неупередженими і не пов’язаними із політикою суддями.

– Як запобігти політизації суду? Чинні запобіжники не спрацьовують.  Що потрібно змінити? Чи це питання правової культури суспільства в цілому?

– Венеційська комісія зазначає: передусім суддів треба добирати як суддів, а не політиків, осіб, які взагалі не мають стосунку до конституційного права, або осіб   з низькими моральними якостями. Насамперед це – кадрове питання. Далі законодавчі зміни, збалансування норм.  Реформа 2016 року себе не виправдала,  оскільки ми бачимо постійні кризи. Переворот 2019 року, ситуація з Тупицьким, на арешт якого вже є ордер, це наслідок політичних призначень.  Я думаю, що це  питання, швидше, до наших еліт, які досі не зрозуміли, що треба гарантувати верховенство Конституції як основу сильної держави та фундамент ефективності органів державної влади. Проте судді – також частина еліти, і повинен минути певний час, щоб усі зрозуміли, що суд не займається політикою. Я з цього починав у 2018 році, як тільки мене обрали Головою КСУ, кажучи, що не слід розділятися на фракції, а потрібно працювати на суд. Але так дослухалися, що здійснили переворот, який мав політичне та олігархічне забарвлення. Такі речі неприпустимі, уроки не вивчені. Ситуація така і зараз: політики багато роблять для того, щоб суд не став справжнім незалежним судом. З іншого боку, це питання і до суддівського складу. Ми чуємо критику від громадськості, що суд ще не запрацював повною мірою, а розгляд конституційних скарг, зокрема Першим Сенатом, ще не набув ознак ефективності. Також не вирішується питання обрання Голови, а це дуже важливий момент у доведенні суб’єктності КС. Спостерігаються окремі елементи деградації, що пов’язано, на мою думку, з пострадянською традицією сприйняття Конституції не як акта Права, що гарантує свободу та права людини, а як політичного документа, свого роду формального атрибута держави. Хоча це питання більше до нашої політичної еліти – як подолати цю негативну спадщину? І роль КС як аполітичного та авторитетного державного органу тут є ключовою

– Можливо, ці елементи деградації, про які Ви говорите, пов’язані із незбалансованим регулюванням? Як можна забезпечити незалежність та неупередженість конституційного судочинства?

– Проблема реформування конституційного судочинства не зводиться лише до вдосконалення процедури призначення суддів КСУ. Також є й інші ключові проблеми у вигляді недосконалої процедури звільнення суддів КСУ і, так само, недосконалого порядку притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. Так, має бути справжній конкурс, який проводитиме незалежна комісія фахівців, із перевіркою кандидатів на доброчесність. Є ідеї щодо незалежної міжнародної комісії, яка виставлятиме рейтинг кожному кандидату. До складу комісії повинні входити авторитетні та досвідчені фахівці з конституційного права та міжнародний елемент. Зараз немає вимог закону щодо рейтингу, а є алфавітний порядок. Хоча останній список переможців президентського конкурсу був направлений у рейтинговому порядку. Наприклад, вибиратимуть трьох професійних та доброчесних кандидатів на одну посаду, а суб’єкт призначення тоді голосуватиме одного з трьох. Ці зміни ми обговорювали впродовж останніх двох років і нічого не зробили. Замість внесення змін у законодавство зробили політичне призначення від ВРУ.  

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати