19 січня 2021, 17:28

«Найголовніша порада клієнтам: уважно ознайомтеся з умовами договору з банком та вчасно сплачуйте платежі»

Опубліковано в №1 (731)

Ольга Чайка
Ольга Чайка керуючий партнер АО «Ліга незалежних адвокатів», голова комітету з питань банківського права при раді адвокатів Одеської області, адвокат, що супроводжує діяльність ПАТ «МТБ БАНК»

Бувають різні обставини, через які клієнти не можуть вчасно погасити кредит. У таких випадках найголовніше — вступити в діалог з банком, а не зникнути. На цьому наголошує у своєму інтерв’ю керуючий партнер адвокатського об’єднання «Ліга незалежних адвокатів», голова комітету з питань банківського права при раді адвокатів Одеської області, адвокат, що супроводжує діяльність ПАТ «МТБ БАНК», Ольга Чайка. Вона розповіла про спори, які найчастіше виникають між клієнтами і банком, інформаційні атаки на банк та процесуальні зловживання, до яких вдаються недобросовісні клієнти.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


МТБ-Чайка (эта отфотошоплена)— Ольго, до банку частіше звертаються за відкриттям депозитів чи за кредитами?

— Виходячи з практики (я де який час працювала членом наглядової ради ПАТ «МТБ БАНК»), у більшості випадків за відкриттям депозитів звертаються саме фізичні особи. Щодо отримання кредитів, то тут частіше надходять заявки від юридичних осіб. Варто зазначити, що МТБ БАНК як правонаступник Марфін Банку історично активно кредитує такий сегмент споживачів, як моряки.

— Як гадаєте, як це відображає фінансове становище українських громадян?

— Основним показником фінансового становища українських громадян є саме економічна та політична ситуація у державі. Останнім часом на економіку багатьох країн вплинула ситуація у світі з появою пандемії Covid-19. Україна також переживає на собі цей вплив. У зв'язку з введенням обмежувальних заходів багато підприємств зупиняють діяльність, скорочують штати робітників; багато людей, що працюють за межами країни, не можуть виїхати за кордон на роботу та не отримують дохід. Усі ці обставини дійсно впливають на фінансове становище громадян, що також відображається на всіх галузях економіки та держави у цілому.

— Як часто клієнти звертаються за реструктуризацією боргів?

— Останнім часом звертаються частіше, як я вже зазначала, враховуючи обставини, які виникли у світі. Багато банків, у т. ч. наш, ідуть назустріч клієнтам та розглядають гнучкі умови реструктуризації. Національний банк України постановою №160 «Про затвердження Правил роботи банків України у зв'язку з встановленням карантину та введенням обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби Covid-19 і внесення змін до де яких нормативно-правових актів Національного банку України» рекомендував банкам реструктурувати кредити позичальників, які зазнали фінансових труднощів від запровадження обмежувальних заходів та не можуть сплачувати кредити. Втім, МТБ БАНК давно спів працює зі своїми клієнтами в цьому напрямку. Але банк іде назустріч позичальнику, тільки коли у нього дійсно складна фінансова ситуація, а не коли клієнт намагається використати певні обставини для несплати за кредитом.

— Коли позичальник починає вважатися проблемним?

— Згідно постанови правління Національного банку України №97 від 18.07.2019 р. «Про затвердження Положення про організацію процесу управління проблемними активами в банках України», банк виявляє боржників/контрагентів з ознаками потенційної проблемності, які мають прострочку погашення боргу до 90 календарних днів. Протягом цього періоду банк робить низку пропозицій щодо застосування інструментів врегулювання заборгованості боржника/контрагента.

Далі фінустанова на підставі результатів оцінки позичальника та розрахунку чистої теперішньої вартості очікуваних грошових потоків від активу приймає рішення щодо врегулювання заборгованості. Банк може застосувати інструменти реструктуризації заборгованості боржника/контрагента або вжити заходів щодо припинення відносин з ним та застосувати інструменти позасудового та/або судового врегулювання заборгованості. Крім того, кожен банк регулярно виявляє боржників/контрагентів з ознаками потенційної проблемності, які мають прострочку погашення боргу до 90 календарних днів, а також осіб, які не мають наміру співпрацювати з банком щодо повернення заборгованості.

Таким чином, саме після спливу 90 календарних днів з моменту настання строку сплати платежу за кредитним договором позичальник вважається проблемним.

— Як позичальнику варто діяти у випадку виникнення проблем з поверненням боргу, щоб вкрай не зіпсувати собі кредитну історію?

— Найголовніша порада: уважно ознайомитися з умовами договору з банком та вчасно сплачувати платежі. Дійсно, у клієнтів бувають різні обставини, які призводять до того, що вони не можуть вчасно погасити кредит. Найголовніше у такому випадку — вступити в діалог з банком, а не зникнути. Часом позичальники тільки загострюють ситуацію та псують собі кредитну історію. Рекомендую провести переговори з банком, зокрема, звернутися з відповідною заявою з проханням про реструктуризацію заборгованості по кредитному договору.

— За Вашими даними, проблемних позичальників стало більше чи менше у 2020 р.?

— Порівняно з 2019 у минулому році проблемних боржників у ПАТ «МТБ БАНК» стало менше. Цьому сприяли зміни в роботі менеджменту. Зокрема, кредитна адміністрація дуже ретельно вивчає клієнта, аналізує фінансовий стан та ризики при видачі кредитів, регулярно проводить моніторинг потенційних проблемних клієнтів та роботу з ними щодо врегулювання заборгованості, намагаючись не доводити до примусового стягнення. Крім того, для співробітників банку, які здійснюють супровід проблемних клієнтів, діє програма мотиваційного характеру, спрямована на досягнення найбільш ефективного результату для закриття проблемних питань з клієнтами.

— Які спори найчастіше виникають між клієнтами і банком?

— Найрозповсюдженіші спори — стягнення заборгованості за кредитними договорами. Це найбільший сегмент спорів у банках. Бувають також спори подружжя один з одним про поділ майна, що передавалося в іпотеку — такі випадки трапляються більше з метою уникнути відповідальності та погашення заборгованості перед банками. Разом з тим, має місце усталена судова практика, а саме правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, які чітко визначили, що поділ майна подружжя не повинен бути направлений на уникнення виконання кредитних зобов'язань. Крім того, у відповідності до ЗУ «Про іпотеку» та інших нормативно-правових актів, при переході права власності на предмет іпотеки до іншої особи іпотека є дійсною для нового власника навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

ПАТ «МТБ БАНК» на теперішній час займається також питаннями захисту честі, гідності та ділової репутації. Деякі ЗМІ поширюють недостовірну інформацію про засновників та керівництво банку, яка нічим не підтверджена. Останнім часом з'явилися сайти, що спеціалізуються на розповсюдженні інформаційних фейків з комерційною метою, і з такими веб-ресурсами необхідно боротися не тільки особам, права яких порушені — має бути також захист та контроль таких сумнівних веб-ресурсів на державному рівні. Зокрема, з'являлася недостовірна інформація про голову правління ПАТ «МТБ БАНК» Юрія Кралова та голову наглядової ради Ігоря Згурова, а також про банк у цілому. Цілком зрозуміло, що ця інформація навіть близько не відповідає дійсності, є вигаданою та неправдивою, не підтвердженою ніякими доказами. І з огляду на системність її появи це є класичним проявом медійної атаки.

— Але кому це вигідно? Конкурентам?

— На мій погляд, мова може йти про недобросовісних та незадоволених клієнтів. Такими можуть бути великі боржники, що не бажають платити за кредитами і банально замовляють розповсюдження інформації про керівництво банку, яка по суті є недостовірною. Особи, що розповсюджують такі неправдиві дані, повинні нести відповідальність, і ПАТ «МТБ БАНК» буде робити все для того, щоб захистити інтереси банку від поширення такої недостовірної інформації.

— Чи були з боку банку спроби досудового врегулювання конфлікту зі ЗМІ, які поширили цю інформацію?

— Так. Ми зверталися до видань, що поширили цю інформацію, з вимогою спростувати недостовірні відомості. Більшість з редакцій негайно видалили неправдиві дані, інші — ні. Це переважно сайти, що не особливо переймаються достовірністю даних у своїх статтях.

— Щодо досудового врегулювання спорів: як часто банк вдається до медіації?

— Враховуючи досвід роботи з боржниками, медіація дійсно ефективна, однак невеликий відсоток боржників це робить на стадії досудового врегулювання. У більшості випадків боржники усвідомлюють необхідність медіації вже на стадії виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості. Однак тоді для боржника наступають не дуже приємні наслідки. По-перше, він з'являється у реєстрі боржників України. По-друге, він сплачує 10% виконавчого збору від суми боргу на користь виконавчої служби. По-третє, накладення арештів на все рухоме та нерухоме майно. Крім того, можуть мати місце обмеження виїзду за кордон тощо.

— Які найбільш розповсюджені дії боржників проти банків направлені на уникнення виконання умов кредитних договорів на стадії судових розглядів або досудового врегулювання спору?

— Не бажаючи повертати кошти, де які боржники зло вживають процесуальними правами та затягують судові процеси. Також часто подаються безпідставні позови щодо визнання договорів іпотеки або поруки недійсними для уникнення стягнення заборгованості. Бувають ситуації, коли незаконним шляхом скасовуються записи реєстрації іпотеки банку, а потім це майно реалізують іншим особам. Усі ці протиправні дії банк потім вимушений оскаржувати у суді, ініціювати відкриття кримінальних проваджень за фактами шахрайства чи інших злочинів.

— Як часто ситуація доходить до стягнення іпотеки (застави) боржників?

— Якщо з проблемним боржником не врегульовано заборгованість добровільно, згідно діючого законодавства у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Приблизно у 90% випадків банк за наявності заборгованості звертає стягнення на майно, що перебуває у заставі.

— Яка стратегія банку щодо нерухомості, яка потрапляє на баланс?

— Все нерухоме майно, що потрапляє до банку в результаті стягнення реалізовується. Якщо нерухомість можливо застосувати у господарській діяльності банку, то він її використовує в якості філіалів, тощо. Однак, це поодинокі випадки. З 2021 р. НБУ запровадив поетапне вирахування з регулятивного капіталу банків вартості майна, що не використовуються ними під час здійснення банківської діяльності. Таким чином, в інтересах банку реалізовувати це майно.

— Окрім проблемної заборгованості, якою роботою займається інхауз банку: переважно позовною чи договірною?

— Зазвичай це внутрішня робота з договорами та правовим забезпеченням діяльності банку. У структурі ПАТ «МТБ БАНК» є департаменти, які забезпечують правовий захист інтересів банку та його роботи, проводять загально правову роботу в банку, забезпечують правове забезпечення та аналіз внутрішньої документації, займаються правовим супроводом відкриття рахунків, проводять правовий аналіз усіх запитів від державних органів, підприємств, фізичних осіб, роблять правову оцінку кредитних операцій, координують судову роботу зі стягнення заборгованості. Не можна сказати про переважність одного напрямку роботи відносно іншого, адже кожен взаємодоповнює інші.

— Що Вам найбільше подобається у Вашій роботі?

— Відчуття адреналіну, цікаві справи, колізії, з якими стикаєшся у процесі роботи, виведення алгоритмів та стратегій їх вирішення, та найголовніше — позитивний результат. Важливо також сказати про команду, з якою я працюю, — це професіонали та люди, що віддані своїй справі. Хочеться побажати усім стабільного, натхненного та, найголовніше, здорового року

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати