08.05.2018 р. у Лондоні відбулась церемонія Who’s Who Legal Awards, під час якої Астерс була визнана найкращою юридичною фірмою року в Україні. «Юридична Газета» вирішила скористатися цією нагодою і поговорити з партнером Астерс Ігорем Свечкарем про важливість рейтингів та нагород для юристів, а також про перспективи розвитку юридичного бізнесу в Україні
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Пане Ігоре, на церемонії Who’s Who Legal Awards 2018 Астерс було визнано «Юридичною фірмою року в Україні». Ви є одним з провідних юристів у світі в галузі конкурентного права. Чи спрацьовує принцип «залікової книжки» в юридичному бізнесі, тобто спочатку ти працюєш на репутацію компанії, а потім вона на твою?
– Зазвичай кажуть, що спочатку ти працюєш на репутацію, а потім вона на тебе. Проте Ваша інтерпретація також правильна, принаймні стосовно юридичного бізнесу, в якому існують рейтинги та репутації як окремих юристів, так і фірм загалом. Звичайно, вони є взаємопов’язаними (як у позитивному, так і в негативному сенсі). Уоррен Баффет колись сказав: «Репутацію слід будувати 20 років і можна зруйнувати за 5 хвилин». Тобто репутаційний капітал фірми – це усереднене значення репутацій юристів (насамперед, партнерів). Дехто з них може тягнути фірму вгору, а дехто – гальмувати. Однак в Україні, на жаль, гудвіл не має такої цінності, як на більш розвинених ринках, а «репутаційна пам’ять» є досить короткою. Протягом останніх років ми бачили низку випадків, коли юридичні фірми несли великі репутаційні втрати, але це майже не вплинуло на їхній бізнес (принаймні, якщо дивитися зі сторони).
– За якими критеріями визначалися переможці?
– Я вважаю, що Who’s Who Legal – це одне з трьох найбільш авторитетних рейтингових видань. Якщо поглянути на задекларовані цим виданням критерії, то вони є доволі схожими з методологією інших досліджень та премій (таких як Chambers чи IFLR). Це результати опитування клієнтів та практикуючих юристів, кількість юристів і практик фірми, відзначених рейтингом, показники попередніх періодів та сума голосів, набраних юристами фірми у порівнянні з іншими фірмами у відповідній країні.
Для мене особисто, як для антимонопольного юриста, WWL є найбільш показовим рейтингом. Напевно, тому що на нього постійно посилається GCR (Global Competition Review), який вважається найголовнішим джерелом інформації в нашому «антитраст-світі» та належить до того ж холдингу Law Business Research.
Однак варто пам’ятати, що всі нагороди, де обирається «один найкращий» – це певною мірою лотерея. Не слід ставити собі за мету перемогти та почивати на лаврах. Достатньо отримувати такі нагороди час від часу і розуміти, що фірма має стабільне та гарантоване місце у першій трійці або п’ятірці за сукупністю всіх рейтингів і нагород. Вже закінчилася ера «абсолютної гегемонії», як це було у час ВКП, ШДП, Магістрів. Сьогодні ринок став різноманітним та висококонкурентним, як у західних країнах.
– За підсумками минулого року в одному з вітчизняних рейтингів Астерс посіла друге місце. Чи не вбачаєте Ви в цьому певну неузгодженість, враховуючи визнання WWL?
– В тому дослідженні ми 6 років поспіль утримували лідерство. На ринку вже почали говорити, що рейтинг можна перейменувати з ТОП-50 в Астерс і ТОП-49 (сміється – прим. ред.). Якщо серйозно, то в Україні ми маємо майже унікальний кейс, коли фірми ранжуються з такою деталізацією – перше місце, друге, сорок четверте... Абсолютна більшість міжнародних досліджень використовує систему окремих категорій (bands або tiers), які об'єднують фірми одного рівня в певній практиці. Тому головною метою нашої фірми щодо рейтингів є прагнення, щоб кожна практика Астерс з тих, які досліджуються міжнародними директоріями в Україні, потрапила в максимально високий band, адже це реально впливає на залучення клієнтів, особливо з-за кордону.
Навіть коли ми протягом 6 років лідирували у рейтингу, ми рідко використовували у своїх комунікаціях слова «№1» чи «найкращі». Клієнти самі визначають, чи подобається їм співпрацювати з Астерс. Коли вони називають нас «найкращими» та продовжують довгострокову співпрацю з нашою фірмою – це для нас є найбільш авторитетним визнанням.
– З Вашого досвіду, чи багато клієнтів, обираючи юридичну фірму, звертають увагу на рейтинги? Що відіграє ключову роль в цьому питанні?
– Судячи з того, скільки клієнтських запитів надходить до Астерс з усього світу просто на нашу загальну адресу info з посиланням на те, що Астерс побачили на верхніх сходинках рейтингів Chambers чи Legal 500, то можна сказати, що рейтинг дійсно слугує ефективною рекомендацією для юридичної фірми загалом чи для юриста зокрема.
– Астерс – це компанія повного циклу послуг. Однак найбільш розвиненою є практика антимонопольного права (такий собі бутик усередині компанії). Чи це свідома політика просування практики, адже за бутиками майбутнє?
– Як на мене, теза про те, що майбутнє за бутиками – доволі контроверсійна. Світ глобалізується, а юридичний бізнес розпадеться на бутики? Навряд. Для клієнтів залишаються важливими індустріальна спеціалізація та успішний досвід роботи фірми в певній галузі, а також можливості фірми надати комплексний набір послуг з різних практик права для вирішення того чи іншого бізнес-завдання клієнта. Принаймні така наша бізнес-стратегія – бути one stop shop для клієнтів з будь-яких юридичних питань.
Практика антимонопольного права в Астерс – одна з ключових, але таких практик у фірмі декілька. Наприклад, у дослідженні The Legal 500 за 2018 р., яке нещодавно побачило світ, Астерс було визнано юридичною фірмою найвищого рівня (Tier 1) у 8 практиках: банківське, фінансове право і ринки капіталу; комерційне і корпоративне право та M&A; конкуренційне та антимонопольне право; вирішення спорів; практика енергетики; практика приватних клієнтів, трудове і податкове право.
Наша довгострокова мета – бути у Band/Tier 1 в усіх практиках в усіх рейтингах. Проте це залежить не лише від того, наскільки якісно ми працюємо, але й від того, чи можемо ми презентувати нашу роботу у найвигіднішому світлі за правилами того чи іншого видання або директорії. Це окреме завдання як для юристів, так і для відділу маркетингу.
– Назвіть найважливіші зміни, які відбулися у практиці протягом останнього року?
– Напевно, в антимонопольній практиці ми найбільше пишаємося законодавчими ініціативами, до яких ми долучалися протягом останнього року. Зокрема, завдяки Асоціації правників України, де наш партнер Олександр Вознюк очолює Комітет з конкуренційного права, АМКУ та Вікторії Пташник, з’явилися два чудові законопроекти у сфері захисту конкуренції, які можна вважати комплексним і самодостатнім пакетом антимонопольних реформ. Ми з нетерпінням очікуємо їх прийняття Верховною Радою.
Після набрання чинності Законом України «Про державну допомогу» у серпні 2017 р. ми стали однією з перших юридичних фірм на ринку, які почали надавати консультації клієнтам у цій галузі. Зростає кількість роботи у сфері публічних закупівель.
Історично більшість клієнтського портфоліо практики антимонопольного та конкуренційного права складали міжнародні компанії або їхні офіси в Україні. Останнім часом нашими клієнтами стають все більше українських компаній. Зокрема, нещодавно ми виграли тендер на обслуговування одного з найбільших українських агрохолдингів.
Наша команда супроводжувала в АМКУ всі три нещодавні мегазлиття в агрохімічній галузі (Dow/DuPont, China National Chemical Corporation/ Syngenta і Bayer/Monsanto). Традиційно у нас було багато роботи з клієнтами у фармацевтичній та автомобільній індустріях. Загалом, у 2017 р. наша команда надавала консультації у 13 з 20 найбільших транзакцій, що розглядалися АМКУ.
– Які тренди в юридичному бізнесі (як світові, так і локальні) Ви можете відзначити? Як Астерс реагує на відповідні виклики?
– Я бачу тенденцію зростання значущості «індустріальної» спеціалізації, розвиток legaltech. Ми також намагаємося йти в ногу з часом. Зокрема, є плани щодо автоматизації багатьох процесів, подальшої шаблонізації документів та продуктів. Нещодавно, керуючись потребою ринку щодо інформаційної безпеки та новим українським законодавством про кібербезпеку, ми створили платформу CyberDesk – центр кібербезпеки, що пропонує послуги із запобігання та виявлення кіберзагроз, реагування на кіберінциденти. Ми очікуємо значний попит на такі послуги, оскільки це вже не суто юридичний консалтинг, а поєднання зусиль технічних та юридичних спеціалістів в інтегрованому продукті.
На європейському ринку вже давно і достатньо успішно функціонують подібні альянси (наприклад, Cyberbox англійської фірми Bird & Bird). Наш CyberDesk має підрозділ R&D, який ми використовуємо для тестування інструментів цифрової криміналістики (cyber forensic). Це дуже цікава галузь! Ми навіть почали отримувати звернення з країн СНД, в яких сфера IT не є такою розвиненою, як в Україні, тому компанії шукають провайдерів послуг кібербезпеки на сусідніх ринках.
– Назвіть основні відмінності західного та вітчизняного юридичного ринку.
– З відмінностей варто відзначити те, що на українському ринку домінують національні, а не міжнародні фірми. Присутність міжнародних фірм досить обмежена, навіть якщо порівняти з нашими сусідами або деякими іншими європейськими країнами. Наприклад, у нас немає офісу жодної magic circle фірми.
З незначним відставанням, але український ринок все ж таки рухається в ногу з глобальними тенденціями розвитку. Зокрема, зростає конкуренція з боку юридичних підрозділів компаній «великої четвірки». До того ж український ринок юридичних послуг «дорослішає». Астерс вже переступила 22-річну межу, а багато фірм зараз відзначають 10 або 15 років з часу заснування.
Однозначно, конкуренція на юридичному ринку зростатиме, а попит на юридичні послуги залежатиме від темпу впровадження реформ і зростання макроекономічних показників. Клієнти особливо цінуватимуть налагоджені процеси всередині фірми, ефективність роботи та використання технологій для оптимізації витрат часу і фінансових ресурсів.
– Чи має залежати успіх юркомпанії від дотримання нею етичних стандартів?
– Так, етичні стандарти дуже важливі. На мою думку, в Україні поки що не склалася ситуація, коли негативна інформація про бренд негайно позначається на бізнесі компанії. Вважаю, причинами цього є недорозвиненість українського медіаполя (приміром, наразі у 40-мільйонній європейській країні немає жодної щоденної ділової газети), а також засилля «джинси» та замовних публікацій, що нівелює довіру до ЗМІ. Багато українських топ-менеджерів досі мислять такими застарілими поняттями: «Чорний PR – теж PR» або «Нехай мене ненавидять, головне – щоб правильно писали моє ім'я».
– Що потрібно, щоб український юридичний ринок почав грати за цивілізованими правилами?
– Потрібне більш широке обговорення цієї теми. Важливим питанням є «колективний» гудвіл українських фірм на міжнародній арені. У нас на ринку домінують національні юридичні фірми з брендами, які, будемо відвертими, не є всесвітньовідомими. У цьому полягає серйозна загроза, адже якщо одна з українських юридичних фірм отримає значний удар по своєму іміджу, на жаль, це негативно відіб'ється рикошетом і на міжнародній репутації всіх українських фірм. Така взаємозалежність, на мою думку, повинна спонукати українські юридичні фірми дотримуватися fair play і дорожити своїм чесним іменем.