Стосовно експрезидента України Віктора Януковича, його сина Олександра, а також ексгенпрокурора Віктора Пшонки з сином Артемом Рада Європейського Союзу скасувала ухвалене у березні 2014 року й потім неодноразово подовжене рішення про санкції, пов'язані зі звинуваченнями у незаконному привласненні державних коштів України. Інформацію про це 12 вересня опублікував офіційний журнал Європейського Союзу – вісник, у якому публікують закони та інші нормативні акти ЄС.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Водночас біглий експрезидент та його син залишаються в іншому санкційному списку Євросоюзу. Проти Віктора та Олександра Януковичів продовжує діяти рішення ЄС стосовно їхньої ролі у підриві (загрозі) територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, відповідальності за анексію Криму та за ведення оборудок з сепаратистськими угрупованнями на сході України.
Ця новина, а також інформація про те, що 14 вересня Євросоюз прийняв рішення продовжити (на півроку, потім знову перегляд – ред.) обмежувальні заходи проти російських фізичних та юридичних осіб стали приводом для розмови «Юридичної газети» з проректоркою з міжнародного співробітництва Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктором юридичних наук Ксенією Смирновою.
– Масштабна війна, воєнні злочини, вчинені рф в Україні, військове протистояння, окупація та деокупація наших територій, відверто кажучи, відволікли українське суспільство від Януковича та Ко. Що іще, крім скасування Радою ЄС частини санкцій проти біглого експрезидента та його сина залишилося поза увагою громадян України?
– Це, наприклад, абсолютно новий, поданий 13 травня цьогоріч, позов Януковича до Суду Європейського Союзу, що стосується анулювання рішення Ради ЄС від 03.03.2022. Цим рішенням продовжувались санкції 2014-го року, і це був фактично перший пакет санкцій після повномасштабного вторгнення рф в Україну.
За даними відкритої справи T-257/22 «Янукович проти Ради ЄС», у Суді ЄС у Загальному суді заявником є Янукович Олександр Вікторович (із місцем реєстрації у м. Санкт-Петербург, росія), представником якого є адвокат Б. Кеннеллі.
Заявник стверджує, що Суд повинен:
– анулювати рішення Ради (CFSP) 2022/376 від 03.03.2022 про внесення змін до рішення 2014/119/CFSP щодо обмежувальних заходів, спрямованих проти певних осіб, організацій та органів з огляду на ситуацію в Україні та Імплементаційний Регламент Ради (ЄС) 2022/375 від 03.03.2022 про імплементацію Регламенту (ЄС) № 208/2014 щодо обмежувальних заходів, спрямованих проти певних осіб, організацій та органів з огляду на ситуацію в Україні, оскільки вони стосуються заявника;
– постановити, щоб Рада сплатила витрати заявника за цей позов.
На підтримку позову заявник посилається на три підстави.
У першій стверджується, що Рада не перевірила і не могла перевірити, чи були рішення українських органів влади, на які вона спиралася, вносячи заявника в список, прийнято відповідно до його фундаментальних прав ЄС на захист і ефективний судовий захист.
В другій – що Рада припустилася явних помилок в оцінці, встановивши, що критерій визначення було виконано. Зокрема, Рада прийняла матеріали, надані українською владою, без будь-якої належної перевірки та/або без урахування неточностей, виявлених заявником. Рада, вважає заявник, повинна була здійснити додаткові перевірки та запросити від української влади додаткові докази.
Як наслідок, вважає заявник, для санкцій 2022 року немає достатньо надійної фактичної бази.
У третій підставі стверджується, що порушено права заявника на власність згідно зі статтею 17(1) Хартії основних прав ЄС. А також те, що, серед іншого, обмежувальні заходи є невиправданим, непотрібним і непропорційним обмеженням цих прав, оскільки:
- немає жодних припущень про те, що будь-які кошти, які ймовірно привласнив заявник, вважаються такими, що були переведені за межі України;
- українські внутрішні заходи були б явно адекватними та достатніми;
- обмежувальні заходи діють уже вісім років і були введені на основі досудового розслідування, яке, очевидно, фактично закінчилося та/або, принаймні, у повній стагнації, і на яке Рада не намагалася покладатися в жодному з двох попередніх років.
– Що відомо? Цей позов прийнято до провадження?
– Крім тієї інформації, що я навела, вся інша є закритою. Справі присвоєний номер, але невідомо, на яких суддів її розписано. Не думаю, що рішення у цій справі може бути прийнято швидко.
– 21 липня вступив у дію черговий пакет санкцій ЄС проти рф через те, що вона свідомо порушила міжнародне право, коли розпочала вторгнення до України. Під дію обмежень потрапили «майже 1200 осіб та близько сотні організацій у росії, а також багато секторів російської економіки» – такі дані навів високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики, віцепрезидент Європейської комісії Жозеп Боррель. Взагалі, як часто ЄС використовує механізм санкцій?
– У своїй політиці Європейський Союз більшою мірою акцентує на важливості та пріоритеті заходів дипломатичного впливу. Санкції розглядаються як останній інструмент зовнішньої політики у захисті власних інтересів, міжнародного миру та безпеки в цілому.
ЄС активно використовує механізм санкцій (за офіційною термінологією Союзу — «обмежувальних заходів/restrictive measures»). На даний момент діє 38 режимів обмежувальних заходів, у межах яких під санкціями ЄС, введеними як відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН, так і незалежно від цього, перебувають 4 030 юридичних та 7 902 фізичні особи.
Для подібного активного застосування обмежувальних заходів у ЄС існує низка причин:
1. На відміну від США, Європейський Союз не має в своєму розпорядженні достатніх військових механізмів забезпечення власних інтересів, оскільки у військовому відношенні набагато більше, ніж США, покладається на можливості НАТО.
2. Через обсяг і привабливість власного внутрішнього ринку ЄС можливе обмеження торгівлі та економічної активності є додатковим стимулом до виконання вимог ЄС для країни, фізичної чи юридичної особи, щодо якої запроваджуються санкції.
3. Євросоюз представляє об'єднання 27 держав і має великі можливості для узгодження та лобіювання необхідних рішень на інших міжнародних майданчиках (ООН, Група двадцяти (G20) тощо).
Євросоюз дотримується всіх видів санкцій, які запроваджуються резолюціями Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, а також координує дотримання санкцій ООН з боку країн – членів Союзу. Крім того, ЄС може на свій розсуд розширювати та доповнювати дію санкцій, введених ООН, нарівні з власними обмежувальними заходами.
– Останній за часом пакет санкцій Євросоюзу проти рф збиралася блокувати Угорщина. Ця держава хотіла скасувати обмежувальні заходи проти трьох російських олігархів, але в останній момент від блокування відмовилась. Чи потребують обмежувальні заходи ЄС додаткових погоджень усередині самого Союзу?
– Це залежить від виду обмежувальних заходів.
Ті, що включають заборону на в'їзд до країн ЄС, а також заборону на постачання озброєнь та військової техніки, виконуються без подальших погоджень.
Заходи фінансового та економічного характеру (заморожування активів, обмеження фінансових операцій тощо) вимагають додаткового регламенту Ради ЄС для уточнення конкретних обмежувальних заходів та механізмів їх застосування. Ці регламенти приймаються Радою за поданням Верховного представника Союзу із закордонних справ і політики безпеки та Європейської комісії після погодження Робочою групою радників з міжнародних справ (RELEX).
Зазвичай ці регламенти Ради ЄС приймаються одночасно з рішенням Ради про введення обмежувальних заходів для того, щоб обидва документи мали максимальний ефект.
Докладніше розібратися в санкціях, які вводив починаючи з 2014 року ЄС проти росії в різних секторах, допоможе інфографіка.