29 травня 2018, 10:47

«Міжнародне право та арбітраж – це покликання, а не робота»

Опубліковано в №21-22 (623-624)

Сабін Конрад
Сабін Конрад «McDermott Will and Emery, МЮК» партнер франкфуртського офісу

В межах дослідження «Ukrainian Women In Law» «ЮГ» дізнавалась секрети успіху в найкращих представниць українського юридичного бізнесу. Наразі час розширювати горизонти, тому ми започатковуємо серію інтерв’ю з жінками-партнерами іноземних юридичних фірм. Перше інтерв’ю ми провели з партнером франкфуртського офісу міжнародної юридичної компанії McDermott Will and Emery Сабін Конрад. Вона спеціалізується на міжнародному вирішенні спорів з акцентом на міжнародний комерційний арбітраж та міжнародне публічне право. Сабін завжди прагнула займатися правом на глобальному рівні та сьогодні є одним з найкращих юристів у цій сфері


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Сабін Конрад

– Сабін, Ви є однією з найуспішніших жінок, які працюють у сфері арбітражу. В чому полягає секрет Вашого успіху?

– Я кваліфікований спеціаліст та люблю справу, якою займаюся.

– Чому Ви обрали саме цю сферу діяльності?

– Я вивчала право, тому що там, звідки я родом, всі великі дипломати за освітою були юристами. Я хотіла працювати на міжнародному рівні, в різних країнах, спілкуватися різними мовами. Займатися правом лише на національному рівні мені завжди здавалося нудним та «містечковим». Якось на обіді я заявила про це колегам, ще коли перший рік працювала юристом у сфері арбітражу. Я навіть не думала, що сказала щось образливе чи навіть значуще, та й зовсім забула про той обід. Проте нещодавно, вже 20 років потому, один з моїх друзів розповів, що моє необережно кинуте зауваження ще довго обговорювалося у фірмі, навіть 10 років потому його все ще згадували. Лише зараз мої колеги більше не вважають мене зарозумілим «ботаніком».

Якщо серйозно, я дійсно вірю в міжнародний арбітраж. Це унікальний метод вирішення спорів. Незважаючи на всі його недоліки, це найкращий з методів, що наразі існують.

– Розкажіть про найцікавішу справу з Вашої практики.

– Це як просити батьків обрати улюблену дитину. Кожна справа – найцікавіша у твоїй практиці. А якщо ні, то потрібно ще більш напружено працювати, щоб надати клієнту хорошу консультацію та якісні послуги.

Про що я можу розказати, то це про найкращі моменти в роботі. Стоїш перед судом, з іншого боку ціла армія юристів, за межами судового процесу інша сторона могла б розтрощити твою сторону. Однак тут, в арбітражному суді, враховуються лише аргументи та факти, а також твій захист, і ти виграєш. Саме заради таких моментів ми живемо.

– Сьогодні технології розвиваються з дивовижною швидкістю. Як це впливає на арбітраж?

– Коли ми говоримо про технології, потрібно розрізняти форму та зміст. Технології дійсно змінюють швидкість, з якою ведуться справи. Набагато швидшою стала комунікація. Коли я починала, деякі листи потрібно було ще відправляти факсом, а надання відповіді на запит клієнта протягом 1-2 днів вважалося прийнятним строком. Сьогодні це вже неприпустимо.

Технології також змінюють обсяг доступної інформації (як щодо дослідження матеріалів справи, так і щодо доказів). Стосовно дослідження, це просто рай для науковців! Документи та книжки з усіх 4-х сторін світу стають досяжними, потрібно лише натиснути кнопку. Стосовно доказів, це може бути як благословенням, так і прокляттям. Значний обсяг комунікацій сьогодні відбувається у письмовій формі, а тому в більшості випадків вона залишається зафіксованою. Електронна пошта, смс-повідомлення, чати тощо замінили телефонні розмови або особисті зустрічі. Це означає, що у разі виникнення будь-якого спору повідомлення можуть і будуть використовуватися. Чим більший обсяг даних, тим більша вартість, навіть якщо для того щоб проаналізувати значні обсяги даних, застосовується найновіше програмне забезпечення.

Однак технології не впливають на прийняття рішення у заплутаних справах. Штучний інтелект, можливо, швидше знайде стандартне положення про збереження конфіденційності в купі контрактів. Проте він не зможе винести рішення у складній справі, провести перехресний допит свідка або надати оцінку правдивості свідчень свідка.

Як арбітражному судді мені краще мати перед собою адвоката з плоті та крові, навіть з усіма тими людськими слабкостями, які не відкинеш. Так само, якщо я адвокат або сторона у справі, я надам перевагу людині перед комп'ютером, який винесе рішення у моїй справі.

– Якщо говорити про успіх в юридичному бізнесі, зокрема в арбітражі, чи має значення стать?

– Якщо ви поглянете на найбільш успішних гравців у сфері міжнародного арбітражу (в минулому та сьогодні), спільною рисою для них є те, що вони були більш зацікавлені справами міжнародного рівня, мали більш широкий світогляд, ніж їхні колеги в інших галузях права. Це буде актуально навіть, якщо повернутися на 100 чи більше років тому. Подумайте про тих мрійників, які боролися за те, щоб Постійний арбітражний суд мирним способом розглядав міжнародні спори на засадах рівноправ’я, де справи держав заслуховувалися б за їхніми заслугами, незважаючи на силу та багатство таких країн. Це революційна ідея для далекого 1899 р. та, на жаль, у наш час. Однією з тих мрійників була жінка – Берта фон Зуттнер (а вона навіть не була юристом).

Для людей з таким складом розуму не має значення національність, стать та навіть вік. Що важливо у такій спільноті, це особисті риси людини, її інтелектуальні здібності, незалежність, етика та досвід. Окрім того, я ніколи не відчувала дискримінації з боку членів такої по-справжньому міжнародної арбітражної спільноти. За межами цієї спільноти ситуація дещо інакша.

– Чи існує гендерна проблема в сучасному юридичному бізнесі? Як Ви оціните різницю між чоловіком і жінкою в аспекті підходів до роботи?

– На мою думку, немає різниці між чоловіками та жінками, але існує відмінність однієї людини від іншої. Проте це не означає, що ззовні вас не сприймають по-іншому. Не лише чоловіки, але й жінки ставляться до жінок не так, як вони ставилися б до чоловіків.

Невидимий бар’єр все ще існує. Це не означає, що його неможливо подолати, але щоб подолати, його вам доведеться зіштовхуватися з ним знову і знову, доки він не зникне. А цей процес є травматичним. Чи має так бути? Ні!

– Робота партнера вимагає багато часу та сил. Як вам вдається зберігати work-life balance?

– Міжнародне право та арбітраж – це покликання, а не робота. Вам потрібно горіти від пристрасті до того, що ви робите. Загалом, балансу не існує, ви повністю віддаєтесь своїй пристрасті.

– Чим ще, окрім юриспруденції, Ви захоплюєтеся?

– Люблю працювати в саду, а також пов’язане з цим фізичне навантаження. Можливо, викопування каменів та валунів із землі, щоб підготувати ямку для висадки яблуні, є одним з варіантів подолання невидимого бар’єру чи досягнення перемоги в арбітражній справі. Це важко, але дає свої плоди.

– Хто з арбітражних суддів для Вас є взірцем? Хто викликає у Вас захоплення?

– Не можу відповісти. Якби я відповіла, то ніколи не змогла б призначити таку людину. Через інтерв’ю могли б виникнути труднощі.

– Які поради Ви можете надати тим, хто лише починає свій шлях в юридичній сфері?

– Будьте розумними, багато працюйте, не вірте у казки! Наполегливо йдіть уперед!

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати