Коли говорять про право й охорону здоров’я, однією з перших завжди згадують Радмилу Гревцову, прізвище якої відоме не лише в Україні, а й за кордоном. Її справедливо вважають одним з фундаторів медичного права України. «Юридична Газета» зустрілася з Радмилою Гревцовою, адвокатом, керуючим партнером Консалтингової компанії «Юркрафт Медицина», директором Навчально-наукового центру медичного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Головою Комітету з медичного і фармацевтичного права ААУ, щоб поговорити про професійний шлях «медичного юриста» та перспективи медичного і фармацевтичного права.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Пані Радмило, як у Вас виник інтерес до медичного і фармацевтичного права?
- Десь на початку «нульових», коли я була ще зовсім молодим адвокатом, до мене звернулися з питання, яке належало до царини медичного права. Щоправда, тоді цей термін ще не був у широкому вжитку, а те, що ми зараз називаємо «медичним правом», для вітчизняних юристів було майже terra incognita. Я відчула, наскільки цікавою та перспективною є ця сфера, і поступово почала занурюватися у її «юридичну матерію». Згодом до сфери моїх професійних інтересів додалися правові питання фармацевтичної діяльності, а також питання, пов’язані з громадським здоров’ям.
- На чому фокусується Ваша юридична практика зараз?
- Не дивно, що моя практика здебільшого фокусується на медичному і фармацевтичному праві. Консалтингова компанія «Юркрафт Медицина», керуючим партнером якої я є, надає юридичні послуги закладам охорони здоров’я (до нас звертаються переважно приватні медичні заклади) та професійним асоціаціям. Це і структурування медичного бізнесу, і юридичний аудит, і представництво інтересів у спорах з податковими органами, і консультування з різноманітних питань поточної діяльності. Ми продовжуємо розвивати практику у сфері фармацевтики. У цій сфері клієнти найчастіше звертаються до нашої компанії за юридичним супроводженням клінічних досліджень лікарських засобів, рекомендуючи нас іншим. Також здійснюємо юридичний та регуляторний Due Diligence діяльності фармацевтичних компаній, консультування з правових питань промоції лікарських засобів тощо. Серед наших клієнтів – інвестиційні компанії, фармацевтичні виробники та контрактні дослідницькі організації з України, Великобританії, Німеччини, Польщі, Швейцарії, Нідерландів тощо.
- Дехто з колег висловлює думку про те, що варто займатися або лише медичним, або лише фармацевтичним правом. Що Ви думаєте з цього приводу?
- Я не прихильник узагальнень. Хтось хороший спеціаліст у вузькій сфері? Добре! У когось виходить успішно практикувати у кількох сферах? Теж чудово! Між іншим, в Україні є декілька юристів та кілька юридичних компаній, які спеціалізуються у сфері і медицини, і фармацевтики, і не тільки. Хоча це дійсно не просто. Для того щоб успішно практикувати у сфері фармацевтичного права, треба не лише розуміти специфіку фармацевтичної діяльності та мати глибокі знання з різних галузей права, бажаним є досвід роботи у міжнародній компанії або високотехнологічній юридичній фірмі, вільне володіння англійською, готовність постійно розвиватися та професійно вдосконалюватися. Тож все залежить від конкретної людини або компанії. Готових рецептів немає. Кожному варто обирати те, що йому до вподоби, для чого є відповідний професійний бекграунд, і що краще вдається.
- Ви керували юридичною службою великих компаній, працювали у багатопрофільних юридичних фірмах. Отже, цей досвід Вам знадобився?
- Ще й як! Я вже говорила про те, що медичне і фармацевтичне право – це сфери практики, які вимагають широкого юридичного світогляду. Тож мені знадобилися знання та навички у сферах корпоративного й контрактного права, податкового права і фінансування проектів тощо. Як і розуміння того, як працює великий та середній бізнес.
На початку своєї юридичної практики я декілька років працювала в міжнародних телекомунікаційних компаніях. Інколи до нас звертаються і з питаннями у сфері IT та телекомунікацій. До речі, ця сфера стає все ближчою до біомедицини, а також так само, як і остання, набуває все більшого значення. Я не люблю пишномовних слів, але ризикну сказати, що біомедичне та інформаційне право – це те, що у недалекому майбутньому значною мірою визначатиме обличчя людської цивілізації, разом з такою галуззю науки та практичної діяльності як біоетика. Подивіться на розвиток технологій – репродуктивних, реанімаційних, клітинних, кібернетичних, телемедичних! Вже виникає і виникатиме ще більше правових та етичних питань, пов’язаних з їх застосуванням в охороні здоров’я, питань, які потребуватимуть чітких світоглядних позицій і професійних рішень.
- Пані Радмило, Вам вдається успішно поєднувати юридичну практику з науково-викладацькою діяльністю. З наявної інформації про Вас видно, що Ви маєте публікації, індексовані в міжнародній наукометричній базі Scopus (а зараз це є дуже актуальним!), входите до редакційної колегії реферованих іноземних журналів, до керівних органів міжнародних асоціацій з медичного права. Як цього досягти?
- Мене захоплює те, чим я займаюся. Здобувши певний життєвий і професійний досвід, хочеться сказати своє слово в науці. Саме для цього (а не заради чергового рядка на візитівці чи задоволення власного «его») працюю над докторською дисертацією. Робота просувається не надто швидко, але вже видно «пункт призначення». На замовлення одного з відомих іноземних видавництв зараз завершую англомовну монографію з питань медичного права. Також я мала честь внести свій скромний внесок у такий міжнародний науковий проект як тритомне видання «Legal and Forensic Medicine» під загальною редакцією австралійського професора Роя Берана (Roy Beran). Ділилася своїми думками на багатьох науково-практичних заходах, виступаючи спікером, а іноді й модератором сесій, у тому числі на міжнародних конгресах, конференціях та симпозіумах в Австрії, Бельгії, Бразилії, Ізраїлі, Італії, Польщі, Португалії, Франції, Хорватії, Чехії тощо.
Після деяких статей та моїх виступів на заходах надійшли пропозиції від іноземних колег, зокрема увійти до редакційних колегій журналів «Medicine and Law» та «European Journal of Health Law». З 2010 р. я очолюю Українське відділення Кафедри ЮНЕСКО з біоетики (м. Хайфа). Згодом, після конференції з права охорони здоров’я у м. Льовен (Бельгія), увійшла до Дорадчої ради Європейської асоціації з права охорони здоров’я. А у 2012 р., коли відбувався Міжнародний конгрес з медичного права в Бразилії, мене було обрано членом Ради Директорів Всесвітньої асоціації медичного права. На жаль, цьогоріч через поважні обставини на конгрес до Лос-Анджелеса я не потрапляю, але підтримую спілкування зі своїми іноземними колегами.
Як увійти до міжнародного наукового простору? Розуміння вимог і стандартів, глибоке опрацювання тем, до яких ви звертаєтеся, контакти з іноземними колегами, вільна англійська. До речі, я завжди говорю своїм студентам: «У часи, коли я була у вашому віці, вільна англійська була конкурентною перевагою. Сьогодні це нагальна необхідність (a must)».
- Хочеться також повернутися до теми викладання…
У певний період життя виникла потреба ділитися тим, що знаю, в тому числі з власної юридичної практики. У 2004 р. я однією з перших в Україні почала викладати дисципліну «Медичне право» в Академії адвокатури України, а згодом і спецкурс для магістрів «Правові та етичні проблеми біомедичної діяльності». З 2014 р. викладаю в Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка дисципліни «Медичне право» та «Право охорони громадського здоров’я». До певної міри це світоглядні дисципліни, які передбачають розуміння проблем, викликів, трендів. Але курси, які я викладаю (принаймні у «моєму виконанні»), насамперед мають практичне спрямування. І це для студентів є найбільш цікавим. Точно знаю про п’ятьох своїх студентів різних років, які зараз працюють юристами в юридичних фірмах, що мають такі практики, а також юрисконсультами медичних закладів і фармацевтичних компаній. Це дуже приємно! Зараз Навчально-науковим центром медичного права КНУ ім. Т.Г. Шевченка проводяться літні школи, засідання Дискусійного клубу «Точка дотику: Громадське здоров’я, біомедицина, право», які підвищують обізнаність з медико-правовою проблематикою, запрошуючи до дискусій не лише студентів, а й науковців та практиків (як юристів), медиків та фармацевтів.
- Колеги поважають Вас не лише за професіоналізм, а й за Вашу відкритість і готовність ділитися своїми знаннями та досвідом. Заходи, які Ви організовуєте або в яких берете участь, завжди проходять з «аншлагом». Розкажіть, будь ласка, про те, як все починалося, а також, звісно, про нові проекти.
- Одразу пригадується, як тоді (в «нульових») я проводила перші семінари для медиків і юристів з правових питань здійснення медичної практики, діяльності закладів охорони здоров’я, а згодом – семінари для юристів з методики й тактики ведення «медичних» справ, особливостей юридичного обслуговування закладів охорони здоров’я тощо. З того часу провела їх, мабуть, близько 60-ти. І з задоволенням продовжую робити це зараз, в тому числі ділячись напрацюваннями з колегами. Адже переконана, що «одна ластівка не робить весни». Я вважаю, що змінити ситуацію на краще можна лише спільними зусиллями. Для цього потрібен «пул» фахівців-юристів з медичного права, а ще медичні працівники, які мають правові знання, необхідні для їхньої роботи та для задоволення потреб пацієнта, а також для того, аби відчувати себе більш захищеними.
У квітні 2007 р. Академії адвокатури України, Українській медико-правовій асоціації, президентом якої я була, та Всеукраїнському лікарському товариству вдалося вперше зібрати разом понад 200 медиків і юристів, щоб обговорити на Першому Всеукраїнському конгресі з медичного права й соціальної політики питання формування та розвитку медичного права. Подальші конгреси (2011 р. та 2012 р.), організовані розширеною командою, вже охоплювали питання фармацевтичного права й біоетики та проходили з широкою міжнародною участю. Сьогодні цікаві проекти започатковуються Асоціацією адвокатів України. Так, наприклад, у рамках П’ятого форуму ААУ з публічного права, який відбувся у липні цього року, відбулась сесія «Актуальні питання медичного і фармацевтичного права». Серед іншого, йшлося про узагальнення судової практики з «медичних» справ, до роботи над якою долучаться члени Комітету з медичного і фармацевтичного права та інші члени ААУ. Запрошуємо колег до співпраці!
- Що Ви порадили б правникам, а також майбутнім юристам, особливо тим, які хочуть спеціалізуватися у царині медичного і фармацевтичного права?
- Обирайте те, що вам по-справжньому цікаве. За умови наполегливої праці – успіх обов’язково наздожене вас. Але працюючи на результат, залишайте місце для літературних новинок і спорту, подорожей і спілкування з друзями. Саме це дозволяє побачити нові можливості та неочікувані грані, бути гармонійною особистістю і якнайкраще розкрити свій потенціал. Успіхів нам усім!