— Навесні 2021 р. на Ukrainian Energy Forum INTEGRITES презентувала Climate Change Task Force. Що це за напрям?
— Climate Change Task Force — це майже половина фірми. Це 7 партнерів і команди їхніх практик, що разом комплексно консультують клієнтів щодо проєктів, пов’язаних з декарбонізацією бізнесу. Запуск цього напряму фактично є відповіддю на нові потреби компаній, які диктує екологічна ситуація в світі. Раніше проєкти, які мали назву «зелених», в Україні традиційно зводились до будівництва потужностей для виробництва енергії з відновлюваних джерел (ВДЕ). Розквіт цього сектору був пов’язаний з високим тарифом на електроенергію з ВДЕ, а також проведеними реформами, які дозволили запустити ринок такої електроенергії. Я почав вести клієнтів з цієї галузі більше 10 років тому, а зараз вимоги часу дають нам з колегами можливість працювати і над іншими, зокрема, з декарбонізації бізнесу.
— Стимулом до появи Climate Change Task Force була національна політика з декарбонізації, чи все ж це заслуга західних віянь?
— В Україні є декарбонізаційна стратегія на рівні держави, проте вона носить досить декларативний характер. Більш важливою з точки зору майбутнього для бізнесу, який працює в ЄС та Україні, є European Green Deal 2050. Серед іншого, в цій стратегії йдеться про Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM). Він передбачає, що всі товари, які імпортуються до ЄС з країн, котрі не проводять достатньо заходів для зниження парникових викидів, будуть оподатковуватися на кордоні з Євросоюзом спеціальним податком. І платниками такого податку будуть імпортери. Україна наразі експортує майже 50% своїх товарів до країн-членів ЄС, тож це відразу вдарить по важкій промисловості, а згодом торкнеться й агросектору та інших сфер економіки, які є основою українського ВВП. Це надає питанню «озеленення» великого та інших бізнесів в Україні ще більшого значення. Або бізнес буде отримувати сертифікати про зменшення викидів, або буде платити високі податки в ЄС і втрачати значну частку прибутку.
— А які проєкти має закривати цей напрям у фірмі?
— Щоб отримати сертифікат, який підтвердить відповідність рівня викидів на виробництві компанії європейським вимогам, потрібно буде впроваджувати різні технології та проєкти, які будуть знижувати негативний вплив на навколишнє середовище від виробництва продукту. І власне, наша Climate Change Task Force такими проєктами й займається. Йдеться про енергоефективність великих промислових підприємств, уловлювачі шкідливих газів, наприклад, на сталеварних доменних печах, залучення ESGфінансування. Залишається у фокусі фірми й альтернативна енергетика, а точніше, будівництво нових потужностей на підставі корпоративних PPA. Це коли великий виробник укладає з девелопером договір і під цей договір розвиває об’єкт, а вироблену електроенергію реалізує на ринку.
Це також торгівля зеленою електроенергією з тими виробниками, які повинні зменшувати викиди, однак не мають можливості укладати довгострокові корпоративні PPA. Крім того, йдеться про проєкти водневої інфраструктури, які поки що на ранній стадії розробки техніко-економічного обґрунтування. Подолаємо основну складність — транспортування водню, і з часом зможемо почати переводити авто і навіть літаки на цей вид пального. І, звичайно, це законотворчість, безпосередня участь у ній. Наразі команда INTEGRITES працює над законодавчою базою, що регулюватиме системи накопичення електроенергії та маневрені потужності. Також займаємося імплементацією стандартних договорів купівліпродажу електроенергії EFET (European Federation of Energy Traders). А ще доклались до розробки законопроєкту про розвиток виробництва біометану, який був прийнятий цієї осені в першому читанні. Я чимало всього перерахував і думаю, що цей перелік вже в найближчі роки буде ще довший.
— Чому у Climate Change Task Force задіяні аж 7 партнерів?
— Дуже часто проєкти цієї сфери включають корпоративне структурування, залучення фінансування, податкове структурування, будівництво і введення в експлуатацію об’єктів, регуляторку, різного плану спори. Тому до складу нашої Task Force входять керівники практик корпоративного права та M&A, вирішення спорів, банківського і фінансового, податкового і митного права, нерухомості і будівництва. Якщо рахувати разом зі мною, це половина партнерського складу фірми.
— Чи задіяні в роботі Climate Change Task Force партнери INTEGRITES з іноземних офісів компанії?
— Безумовно. Основну роботу ми ведемо зі старшим партнером Юліаном Рісом, який керує нашим німецьким офісом. Перший проєкт з Німеччини у нас якраз був пов’язаний з відновлюваною енергетикою ще 10 років тому. Ми дізнаємось багато нового і отримуємо роботу від співробітництва з іноземними юридичними фірмами, з якими у нас налагоджені тісні зв’язки. Та треба розуміти, що CBAM — драйвер змін, передусім, для України, а не інших країн, адже там ці речі на порядку денному вже давно. Ми наздоганяємо їх, користуємося їхнім досвідом і намагаємося максимально імплементувати його у нас.
— На національному юридичному ринку в останні декілька років досить багато потужних гравців відкрили практики сталого розвитку або відновлюваної енергетики. Чи можна сказати, що Climate Change Task Force від INTEGRITES відрізняється більшою унікальністю та комплексністю?
— За нас говорять цифри. Якщо мова про відновлювану енергетику, то за останніх 3–4 роки ми допомогли клієнтам залучити в проєкти цієї галузі близько 3 млрд євро. Це майже всі великі кейси, коли європейські девелопери інвестували у український сектор ВДЕ. Наша перевага в тому, що ми цими проєктами займаємось більше 10 років і маємо досвід їх реалізації від так званого greenfield аж до старту комерційної експлуатації. Звичайно, колеги по цеху теж упіймали тренд і почали розвиватися, окремі з них також вже мають потужний досвід. Це буде й нас стимулювати до розвитку. Коли ми запускали Climate Change Task Force, то були першими в позиціонуванні саме поза тим, що традиційно вважається sustainability, eco, ESG тощо. Ми не пов’язуємо наші проєкти суто з екологією, у нас акцент — на те нове, що бізнесу слід впроваджувати через глобальні зміни в підходах до зменшення викидів парникових газів.
Чому ми об’єднали для цього майже половину фірми? Бо бачимо за цим напрямом майбутнє. Вже зараз на світовому ринку складно знайти гроші під проєкт, в якому немає позитивного ефекту щодо зниження вуглецевих викидів, які продукує бізнес. Наступним кроком буде декарбонізація логістики, коли розпочнеться поступовий перехід на біометан та інше біопаливо для вантажних автомобілів, літаків, водного транспорту.
— А як щодо держави? Вона стимулює чи, навпаки, стримує декарбонізацію?
— Якщо говорити про «зелену» енергетику, то для бізнесу її позиція по зниженню зеленого тарифу, звичайно, негативна, та в інтересах держави зниження було об’єктивно потрібне, бо вона не могла стільки платити постачальникам енергії з ВДЕ. Водночас у нинішньої влади сформувалось бачення, що майбутнє — за «зеленою» енергетикою, і є тяжіння до того, що атомна і «зелена» електроенергія — це два напрями, які варто розвивати. Випуск євробондів «Укренерго» — це вже суттєвий крок уперед. У всіх інших сферах декарбонізації держава не перешкоджає, але й не є драйвером розвитку, бо у нас бюрократичний апарат не настільки професійний і проєктно орієнтований, щоб драйвувати. В принципі, роль держави має звестися до формування рамкових умов. Там, де будуть створені рамкові умови, бізнес треба облишити, він сам усе напрацює і буде просувати позитивні зміни.
— Чи дослухається влада до потреб бізнесу?
— Загалом дослухається. І прийнятий у першому читанні законопроєкт щодо розвитку виробництва біометану свідчить про те, що ми рухаємось. Ми маємо законопроєкти, кілька вже подали, за деякими вже є навіть проміжні результати. На рівні державних підприємств є розуміння і позитивний фідбек, на політичному рівні трохи складніше, бо лише за останні 1,5 роки змінилось чимало міністрів енергетики. Тільки налагодив діалог і напрацював якесь рішення, як змінюється команда, і доводиться починати все спочатку. Але позитивні зміни відбуваються. Навіть класична енергетика, яка ще 5–7 років тому не сприймала альтернативні джерела енергії, починає бачити це як важливий елемент майбутнього.