На запитання «Юридичної газети» про розвиток практики IT в Україні відповідали адвокати АО «Юскутум» – керуючий партнер Артем Афян та партнер практики IT і медіа права Дмитро Гадомський. Вони розповіли виданню про те, чим є українська індустрія IT, які юристи їй потрібні та як ІТ-індустрія впливає на ринок юридичних послуг.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– За словами багатьох експертів, найперспективнішою сферою вітчизняної економіки є IT. Погодьтесь, така індустрія потребує відповідного правового регулювання. Які тенденції, на вашу думку, на сьогодні присутні у сфері IT-права в Україні?
Артем Афян: ІТ-індустрія України вже давно стала помітною: як за кількістю зайнятих у ній осіб, так і за темпами зростання. І раніше вже українські ІТ-послуги були гідною альтернативою індуським, китайським, аргентинським, польським та білоруським. До того ж галузь розвивалась завдяки відсутності уваги з боку держави і будь-якого регулювання. Але ІТ-бізнеси зростають, стають глобальними, виходять на зовнішні ринки. Бюрократичний державний апарат вже не може стояти осторонь перспективної експортно орієнтованої галузі. Тому час від часу чиновники намагаються щось покращити. Я навіть чув ідею створення міністерства ІТ.
З погляду наших потенційних клієнтів, в юридичній практиці все не так добре. Мало хто із великих компаній може похвалитись розумінням відмінності між End User License Agreement від End User Agreement. А геть невеликі бутіки, які розуміються на ІТ-бізнесі, не можуть запропонувати належну якість юридичної експертизи. Кілька років тому ми побачили цю нішу, і спрямували сюди свої зусилля.
– У такому разі, наскільки вітчизняна практика IT співвідноситься зі світовою?
Дмитро Гадомський: Співвідноситься як розвинене і нерозвинене. Різниця навіть у термінології. По-перше, на Заході немає такого поняття, як IT, є поняття hi-tech. Крім того, там немає поняття IT-аутсорсингу в тому розумінні, в якому воно є в Україні. У нас це програмування на замовлення (на Заході – це називається offshore programming), на Заході це всього лише передача компанією своєї ІТ-інфраструктури третій особі. Для нас – це велика бюджетоутворювана галузь, а на Заході до офшорного програмування приблизно таке саме ставлення, як і у нас до китайських товарів.
Для нашої компанії це просто одна з індустрій, де є своя специфіка і потрібне розуміння цього бізнесу для того, щоб надавати якісні юридичні послуги. Звичайно, ми не виокремлюємо ІТ-право у галузь права. У ІТ-практиці залучені всі наші класичні практики: інтелектуальної власності, податкового права, безпеки бізнесу. В цій сфері наразі немає патентних спорів, немає великих M&A. Ми відстаємо десь на років 60 від США у розвитку технологій і, відповідно, у розвитку юриспруденції. І це сумно.
– Як нам це виправити? Якщо наразі це можливо.
Дмитро Гадомський: Тут можливі два варіанти. Або взагалі не чіпати (в айтішників є таке правило: не чіпати те, що працює). Або максимально дерегулювати економіку: перевести документообіг в електронну форму, дозволити електронні ліцензійні договори, скасувати індивідуальні ліцензії НБУ на інвестування, привести до ладу корпоративне законодавство.
– Знань, із яких категорій права, потребують юристи, які працюють у сфері IT-права в Україні?
Артем Афян: Наразі нам потрібні універсальні солдати, адже галузь потребує не лише контрактів і патентів, а й кримінальних адвокатів. Але що найголовніше, без знань ІТ робити тут немає чого. Треба розуміти, чим займаються клієнти, логіку їхніх процесів та бізнесу. Наші юристи іноді беруть участь у holy wars на тему відкритого софту проти пропрієтарного, ведуть блоги на Хабрі та інших ІТ-майданчиках.
– Зараз у керівних колах держави обговорюється ідея електронного уряду. На вашу думку, наскільки ця ідея є слушною і що це змінить?
Артем Афян:Думаю, тут варто усвідомити, що у нас електронне урядування обросло хибним трактуванням. Ніяких термінаторів у держустановах не передбачається. Електронний уряд – це фактично ті самі системи обліку та управління, які вже давно використовуються бізнесом. Це корисна штука, але електронне урядування не замінить боротьби з корупцією та безпосередніх реформ державного апарату.
– Наскільки електронне урядування допоможе подолати вітчизняну бюрократію?
Артем Афян: Нонсенс можна зробити і в електронному форматі. Наприклад, зараз потрібно сім днів чекати в черзі на отримання документа довідки з ЖЕКу. Так само можна зробити, коли ти тиждень чекаєш, але в електронній черзі. Інформаційні технології самі по собі не надають відповідей, це лише інструмент. Хоча без електронного урядування прогресу, напевно, не буде.
– Повертаючись до практики IT, який «пакет послуг» передбачає робота юриста у сфері IT?
Артем Афян: Спробую відповісти, чим саме ми корисні. IT – це дуже ефемерна штука, і ми допомагаємо зробити з цього об’єкт права. Якщо це startup, то ми робимо з нього компанію, яка може прийняти інвестора. Якщо це ідея, то ми робимо з неї об’єкт права інтелектуальної власності. Якщо ви купуєте програмне забезпечення, то ми слідкуємо, щоб ви справді отримали права на продукт, а не підсіли на електронну голку, де ви змушені платити, але жодних прав не маєте.
Дмитро Гадомський: Стандартний «пакет послуг» – це те, що ми взагалі ніколи не використовуємо, тому що у кожного клієнта індивідуальні потреби, у кожного власника особливий підхід до контрактів, власний погляд на необхідність патентування. Наше завдання не надати послугу, «тому що всі так роблять», а зрозуміти бізнес процеси і закріпити все це документами. Юристи, які надають стандартний «пакет послуг», на цьому ринку не виживають, бо в IT-спеціалістів є безкоштовний доступ до нашого головного конкурента – Google, де є абсолютно всі відповіді на стандартні питання.
– Часто виникає досить багато дискусій про регулювання захисту прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет. Яким чином цю сферу, зважаючи на вітчизняну реальність, можна було б врегулювати на законодавчому рівні?
Дмитро Гадомський: Ми вважаємо, що проблеми із захистом прав інтелектуальної власності – це така PR-кампанія про те, що в нас немає захисту прав інтелектуальної власності.
У нас є проблеми, але це проблеми загальні: у нас не працюють суди, у нас корупція, в нас ніхто не хоче платити за контент. Це стандартні проблеми для будь-якої індустрії. Як тільки вирівняється все у бізнесі в Україні, будуть покращення і в сфері інтелектуальної власності. Якщо будуть нормально працювати суди, буде захищатись і інтелектуальна власність.
Третя складова проблеми має так званий філософський характер через те, що всі країни є різними, перебувають на різному етапі розвитку, тому в різних країнах одні і ті самі речі працюють по-різному. Це стосується і України.
Крім того, у нас діє забагато застарілих обмежувальних норм. У нас не можна платити через PayPal, немає достатньої довіри до кредитних карток, тому у нас немає монетизації в Інтернеті. І замість того, щоб розвивати монетизацію, ми пішли шляхом заборон.
Артем Афян: Проблема того, що в Україну не заходять великі компанії, насправді, не в піратстві. Адже саме цим аргументом керуються прибічники термінового і жорсткого захисту прав у мережі. Це питання світової економіки. Як, наприклад, захищає інтелектуальну власність Північна Ірландія чи Кіпр? Ніяк. Але чому там зареєстровані ІТ-гіганти? Тому що там є податкові пільги. А у нас в Україні тільки цього року дали нормальне законодавче визначення роялті, Податковий кодекс переписують щороку, і щоразу пропонують нову соціально відповідальну реформу. Тобто Україна просто неконкурентна за умовами ведення бізнесу порівняно з іншими державами. «Кивати головою» на піратів – абсолютно дурна робота. Це недоопрацювання з боку держави.
Україні варто визначитися, яке місце вона хоче посідати на мапі світу. Ніхто не заважає Україні зробити систему оподаткування такою, як у Північній Ірландії чи на Кіпрі. Ніхто навіть не замислиться над тим, щоб спробувати заманювати сюди великі компанії. Варто припинити дивитися на нашу країну хуторянським поглядом, та визначитися зі сферами, в яких ми можемо конкурувати з усім іншим світом.
– Яка ситуація з інвестиціями в українській сфері IT? Наскільки зацікавлені інвестори у нашій галузь IT?
Артем Афян: Інвестори тут є. Але Україна їм нецікава. Їм цікаві українці, але не цікава держава. У цій сфері варто виокремити дві великі частини: аутсорсінг і програмні продукти. Аутсорсінг перебуває тут, але працює на закордон. Продукти просто викуповуються разом з цілими командами. Втім обидві сфери стимулюють ринок загалом до розвитку.
– Ви розробили Juscutum Legal Alarm для смартфонів. Чи є у вас ще якісь ідеї або готові мобільні продукти?
Артем Афян: Розробка продукту – це досить тривала і дорога річ, тому в нас ідеї є, але, звичайно, ми про них не розкажемо. Juscutum Legal Alarm – це просто тренд. У найближчому майбутньому юридичні компанії повинні будуть створювати такі сервіси для своїх клієнтів. Клієнти будуть обирати компанії не за місцем у рейтингу, а за їхніми сервісами.
Дмитро Гадомський: Хотілось б розповісти дещо на нашому прикладі. Український юридичний бізнес незвично архаїчний. Більшість із цих традицій невиправдані. Юридичні компанії не замислюються, що юридичні послуги під впливом сучасних технологій досить сильно змінюються. Тобто те, чим займається більшість юристів зараз, завтра їх не прогодує. А юристи до цього часу зволікають усвідомлювати себе замовниками сучасних технологій.
– Які цікаві програмні продукти ви використовуєте в своїй роботі?
Дмитро Гадомський: Ми тестуємо все, що трапляється: CRM-системи, системи управління проектами, системи предиктивного аналізу, тощо. Ми використовуємо продукти, які розробляють наші клієнти, і намагаємося пристосувати їх до своєї роботи. Ми тестуємо WinTaxi, Casual.io, а постійно використовуємо такі продукти, як ToDoist, Evernotе, Salesforce, SugarCRM, DocuSign, та ін.
Артем Афян: Ми зараз пробуємо практично всі продукти. Якщо юристи почнуть використовувати софт у своїй роботі, це значно спростить життя їхнім клієнтам. Технології змінять майбутнє швидше, ніж нам здається. Ті, хто не зможе адаптуватися, просто відійдуть у минуле. Як зараз вже неможливо собі уявити юриста, який не користується електронною поштою. Але цей сервіс порівняно недавно увійшов на ринок.
– Чи є технічні особливості роботи з ІТ-бізнесом з погляду взаємодії «адвокат-клієнт»?
Дмитро Гадомський: У ІТ-спеціалістів є одна цікава особливість: вони переважно є інтровертами і цим приносять у спілкування певну культуру. По-перше, вони не пишуть беззмістовних речень; по-друге, вони цінують свій час. Вони використовують більше електронне спілкування поштою, facebook, skype, тощо, замість звичного телефонного дзвінка.
– Як, на вашу думку, впливає розвиток технологій на юридичну професію, і що робити юристам, якщо в Україні раптом з’явиться своя Силіконова долина?
Артем Афян: Коли у нас кажуть, що давайте створимо Силіконову долину в себе – це нісенітниця. Як спроба створити новий Голівуд чи піраміди. Силіконова долина вже є, і світ не потребує копії. Новий бум ІТ не буде повʼязаний з локацією. Не варто ІТ-спеціалістів примусово збирати в одному місті. Для того, щоб в Україні ІТ-індустрія почала швидко розвиватись, треба просто дати нормально працювати. Та трохи допомагати. І ми, як юристи, у цьому і бачимо своє призначення. Хоча Україна зараз не придатна до формування тривалих стратегій, ми дозволили собі планувати таку стратегію в сфері IT.