22 грудня 2021, 20:49

EXPATPRO підросла і вже готова для серйозної боротьби на ринку

Опубліковано в №24 (754)

Любомир Кузюткін
Любомир Кузюткін «EXPATPRO, ЮК» партнер
Василь Чередніченко
Василь Чередніченко «EXPATPRO, ЮК» партнер
Тетяна Ященко
Тетяна Ященко «EXPATPRO, ЮК» радник

EXPATPRO активно працює над ребрендингом, і попри стриманий оптимізм клієнтів у цьому плані, сподівається, що все буде добре, ризик виправдається. У компанії обіцяють зміни не тільки логотипу і слогана, а й комунікаційної політики. Про те, звідки у клієнтів гроші в непрості пандемійні часи, про релокацію білоруських ІТ-спеціалістів в Україну, чому жодна «Дія Сіті» не допоможе у залученні великих інвесторів в Україну та багато іншого — в інтерв’ю з партнерами EXPATPRO Любомиром КУЗЮТКІНИМ, Василем ЧЕРЕДНІЧЕНКО і радницею Тетяною ЯЩЕНКО.

— Закінчується 2021 р., який для гравців юридичного ринку був досить успішний. Але ж економіка України у стагнації. Звідки гроші?

Тетяна Ященко: — У нас в компанії основні проєкти в період пандемії були майже незалежні від карантинних обмежень. Це ІТ-сектор, який перейшов на дистанційну роботу. І хоча замовлення трішки знизились, значного просідання не сталося. Багато компаній-клієнтів мають у своїй структурі іноземний капітал, підтримуються з-за кордону, а там були досить відчутні компенсаційні виплати за час вимушеного простою, тож вони спокійно оплатили всі послуги, які їм були надані. Тому наші клієнти не дуже постраждали. Крім того, ми мали поточну договірну роботу, а також супровід справ у ТПП, де клієнти були готові заплатити, щоб отримати якісну правову допомогу. Не можна також відкидати релокацію креативного сектору з Республіки Білорусь до України — було багато замовлень щодо супроводу процесів переїзду.

cherednichenko — копия (2) (2)

Василь Чередніченко: — За моїми особистими спостереженнями, пандемія показала, що людина багато в чому може відмовити собі, але справи і документи у неї мають бути в порядку. Тому ті, хто раніше вчасно не отримав посвідку на проживання, не зареєстрував шлюб чи не оформив належно нерухомість, після першої хвилі пандемії зрозуміли, що цими питаннями варто зайнятись у першу чергу. І звичайно, витрати на подорожі і розваги в такому разі відходили на другий чи третій план. Любомир Кузюткін: — Тетяна правильно зазначила, що багато коштів в Україну зайшло з-за кордону. Додам, що частина з них були у криптовалюті. Знизились депозитні ставки, а у людей дуже багато заощаджень. Якщо депозити невигідні, люди просто знімали готівку і йшли на ринок нерухомості. Це частково пояснює «вибух» на цьому ринку і ріст цін на житло. Ми супроводжували в цьому році чимало угод з купівлі нерухомості як для іноземців, так і для наших клієнтів.

— У цьому році до України з сусідньої Білорусі активно мігрували працівники ІТ-сектору та креативних сфер. Чи збільшило це попит на ваші послуги?

Т. Я.: — Так, потік людей був дійсно великий. Хоча більше людей все ж було у 2020 р., коли кількість проєктів по релокації зросла у 10 разів. Якщо раніше ми працювали з великою кількістю проєктів одного великого замовника, то останнім часом клієнтів побільшало. Але й конкурентів у нас стало більше, адже білоруські клієнти часто звертались до білоруських юристів, а ті, у свою чергу, до своїх партнерів в Україні, тому не завжди відразу виходили на нас. Спочатку по деяких проєктах нас залучали як підрядників, і тільки одиниці зверталися напряму. Наразі з білорусами працюють багато маленьких юридичних компаній. Втім, це не перешкодило збільшенню кількості проєктів у нас. Їх стало більше, і вони стали цікавіші, адже часто мова йде про переїзд не однієї людини, а цілих родин. Це робота з великою кількістю документів. І плюс у 2021 р. в Україні, нарешті, нормально запрацювала процедура посвідки на постійне проживання. Це додатково стимулювало збільшення попиту на юридичні послуги.

В. Ч.: — До нас звертаються не тільки представники ІТ-галузі, а й люди креативних професій чи просто підприємці чи бізнесмени з Білорусі. Звичайно, коли ми говоримо про ІТ-компанії, це доволі системний підхід, що передбачає перевезення груп працівників. У нас є клієнти, у яких більше сотні працівників, але трапляються й приватні замовники. У них часто виникають проблеми з тим, щоб принаймні виїхати з Білорусі та перевезти майно і родичів.

— Які законодавчі зміни були найголовнішими для України у 2021 р.?

Ященко Т. Я.: — Говорячи про корпоративне право, зазначу, що нарешті набули чинності зміни законодавства стосовно розкриття кінцевих бенефіціарів. Це викликало авральний режим роботи протягом декількох місяців, а далі завантаженість все ж трохи сповільнилась. Але все одно це важливий крок до розкриття інформації, імплементації міжнародної практики стосовно розкриття бенефіціарів. Це змусило моїх колег більш уважно ставитись до оформлення документів. Можливо, такий крок трохи ускладнив реєстрацію бізнесу в Україні, та водночас він збільшив якість роботи й прозорість структури в майбутньому. Важливим для ІТ-сектору є запровадження спеціального режиму «Дія Сіті». Він спрямований на те, щоб в Україні залишались компанії, котрі розробляють продукти, тоді, відповідно і права інтелектуальної власності лишатимуться в Україні. Також ВР проголосувала зміни до податкового законодавства. Побачимо, як це запрацює. Можливо, дійсно багато хто захоче працювати в цьому режимі, але ще треба багато зробити для захисту прав інтелектуальної власності. Звичайно, Україна має значний ІТ-потенціал і є лідером з надання послуг на аутсорсингу, але вимоги «Дія Сіті» передбачають подачу доволі чистої та зрозумілої структури компанії. З негативного, то у наступному році нас чекатимуть перевірки від Держпраці, які не завжди є обґрунтованими. Також чекаємо, коли запрацюють правила щодо КІК. Роз’яснень ще немає, і як це буде працювати, поки невідомо, що не сприяє популяризації української юрисдикції в якості магніту для структурування бізнесу.

В. Ч.: — Щодо практики міграційного права, то варто відзначити, що прийняли зміни до Закону України «Про громадянство». Президент анонсував прийняття законопроєкту про множинне громадянство, хоча революційних змін там немає, лише уточнені процедури набуття громадянства України. Але треба буде дивитись на практичне втілення цих новел. Звичайно, слід згадати й надання можливості громадянам Білорусі перебувати на території України більш тривалий строк, а за сприяння Мінцифри іноземним ІТ-фахівцям надали можливість отримувати дозволи на еміграцію в Україну.

— Наразі ви розширюєте практики корпоративного та IT-права. Яким був рік для цих практик? З якими запитами у цих сферах клієнти звертаються найчастіше?

Т. Я.: — Ми вже згадували про релокацію білоруського економічного ІТ-кластеру в Україну, а в його рамках перед компаніями, окрім переїзду, ще стоїть завдання відкриття повноцінної юридичної особи, оскільки створення постійного представництва за нашим законодавством є надзвичайно незручним. У багатьох компаній, що планують заходити в Україну, є запити про те, як буде діяти законодавство стосовно КІК, які є ризики для них і якого рівня такі ризики, адже багато компаній не хочуть показувати українським податковим органам більшість інформації про власників і структуру.

— Ми знаємо, що ваша компанія запланувала ребрендинг. Що надихнуло вас на такі зміни? Прийшов час? «Переросли» свою нинішню назву?

В. Ч.: — Ми дійсно готуємо ребрендинг. Підійшли до цього питання ґрунтовно і співпрацюємо з компанією, яка на цьому спеціалізується. Ми робимо не просто нову назву, а нове позиціонування і нову стратегію бренду. Тобто ми будемо комунікувати з нашими клієнтами по-новому. Це пов’язано з тим, що ми ставимо перед собою нові цілі й виклики. І звичайно, це внаслідок того, що ми переросли компанію, яка працює лише для іноземців у сфері міграційного права, і бажаємо розвиватись та відкривати нові практики. Це пов’язано з органічним ростом нашої компанії, адже надаючи послуги іноземним клієнтам, ми почали активно розвивати практики нерухомості, корпоративного та ІТ-права.

Л. К.: — Звичайно, ми залишаємось на топових позиціях з міграційного права, але наш фокус зараз буде спрямований на юридичних осіб, а саме на бізнес, який планує провести релокацію своїх працівників-іноземців або вже працює в Україні.

— Якою буде нова назва компанії? Нова назва — це завжди новий початок. Як зміниться візуальна ідентичність, ідеологія бізнесу?

В. Ч.: — Хочемо зберегти інтригу. В кінці січня — на початку лютого обов’язково про це оголосимо.

Т. Я.: — Будуть зміни і логотипу, і слогана, і комунікаційна політика буде змінена повністю. Це все спрямовано на новий вектор і нове життя бренду. Умовно кажучи, дитина підросла і вже готова до серйозної боротьби на ринку.

Кузюткін Л. К.: — Думаю, ми говоримо, швидше, про те, що переросли сьогоднішній формат нашої діяльності. Звичайно, це не щось нове. Цей шлях до нас проходили десятки юридичних фірм в Україні. Хоча, звичайно, ми з колегами аналізували, як працюємо, чому нас обирають, чому ми маємо постійних клієнтів протягом багатьох років. Це все формує наші принципи роботи в майбутньому, які ми й оформили в нову обгортку. Ми стали старші та більші. Треба, щоб нас впізнавали вже іншими, а не продовжували асоціювати виключно з оформленням віз. А таке трапляється. Приходить клієнт за оформленням візи, а в процесі роботи розуміє, що у нас великий спектр послуг, і якість їх доволі висока. Потім такі клієнти залишаються з нами надовго і розширюють спектр послуг. Та й колеги, які нас рекомендують, теж є заручниками образу, що ми — це лише про вирішення міграційних питань. І щоб не лишатись ноунеймами у сферах, де ми маємо досвід і експертизу, ми хочемо провести ребрендинг, адже працюємо і в корпоративному праві, і в сімейному.

— Чи торкнуться зміни організаційної структури компанії? Чи плануєте розширити партнерський склад? Якою буде зона відповідальності партнерів в оновленій фірмі?

Л. К.: — На сьогоднішній день у нас в компанії два партнери, які керують і очолюють практики. Нашим радникам і старшим юристам останнім часом було довірено очолити певні напрями роботи компанії, тому з розвитком ми готові до розширення партнерського складу. В першу чергу, за рахунок наших юристів. Хоча не виключаємо, що будемо запрошувати з ринку колег, які зможуть запустити у нас нові практики.

— Чого очікуєте від ребрендингу? Які є можливості? Які ризики?

Т. Я.: — На жаль, конкретних метрик, які визначають, спрацює ребрендинг чи ні, немає. Коли ми з колегами це обговорювали, то розуміли, що гарантій дати ніхто не може. Ми спілкувались і з клієнтами стосовно ребрендингу й зміни назви, і отримали неоднозначні відповіді, бо дехто вже звик до нашої нинішньої назви. Але коли починаєш пояснювати передісторію цих змін, зазвичай чуєш стриманий оптимізм у цьому плані. Втім, сподіваємось, все буде добре, ризик виправдається.

— На вашу думку, чи буде 2022 р. успішним для вітчизняного ринку? На чому ваша компанія зосередить увагу? Які нові практики плануєте розвивати?

Л. К.: — Думаю, треба завершити всі проєкти, які ми почали. Мова йде як про клієнтські проєкти, так і про внутрішні процеси в компанії. Наша праця і час показали, що ми можемо заробляти і займати гідне місце на ринку, тож треба не збавляти темп.

— Що Любомир Кузюткін, Василь Чередніченко та Тетяна Ященко попросять у Святого Миколая під ялинку для EXPATPRO?

В. Ч.: — Для підприємців і для всіх українців бажаю розвитку, росту добробуту. Щоб наша держава спокійно розвивалась і розуміла, що наші кордони під надійним захистом. Якщо все буде добре в цьому плані, то все буде працювати і в країні, і на юридичному ринку, і у нас.

Л. К.: — Хочеться побажати, щоб у всіх були робота і хороші клієнти, які будуть платити щедрі винагороди. Щоб були і спокійна робота, і кейси, які ставатимуть викликами і будуть розвивати як людей, так і компанії. Ну, і щоб правила у нас стабілізувались як в економіці, так і в політиці.

Т. Я.: — Дійсно, треба стабільності і більше правової визначеності. Чому Україна — не популярна юрисдикція? Бо у нас всі важливі зміни приймаються не на основі оцінки ситуації чи аналізу, а через бажання однієї чи декількох людей. Хотілося б, щоб все ж більше робилося для загального розвитку, бо в такому разі виграють усі. І правила, звичайно, щоб не мінялися кожні декілька місяців.

— Опинившись перед Фемідою, ви розв’язали б їй очі?

В. Ч.: — Розв’язали б. Але є бажання конструктивних змін у цій галузі, бо це основна наша проблема. Допоки у нас не буде справедливого, швидкого і неупередженого правосуддя, нам не варто чекати великих інвесторів в Україні. І жодна «Дія Сіті» нам у цьому не допоможе.

Т. Я.: — Приєднуюсь до позиції колеги. У судовій системі відсутні позитивні традиції та усталені практики, а враховуючи те, що судді та інші учасники судового процесу можуть по-різному трактувати законодавство, чому сприяє сам законодавець, коли плодить колізійні норми, все стає дуже сумно. Втім, це сприяє розвитку досудових механізмів вирішення спорів.

Л. К.: — Погоджуюсь з колегами. Навіть немає що додати з цього питання.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати