Все почалося на 3 курсі університету з сімейної справи, а сьогодні Анна ПАРХОМЕНКО — заступник директора юридичного департаменту Moneyveo. Разом зі своєю командою вона знаходить унікальні рішення для бізнесу. Як організована їхня робота та які труднощі доводиться долати FinTech-компаніям, читайте в інтерв’ю.
— Анно, розкажіть про себе та свою кар’єру. Чому обрали професію корпоративного юриста та наскільки задоволені результатами свого вибору сьогодні?
— Прихід у професію був досить логічним, адже з самого дитинства я постійно шукала справедливість і об’єктивність. Починалося все з роботи по сімейній справі (невиплата пенсії моєму дідусю) на третьому курсі. Далі була невелика юркомпанія, керівник якої допоміг захопитися цією галуззю ще більше, за що йому величезне дякую. Після закінчення юридичного університету я покинула юридичний бізнес і перейшла у корпоративну сферу. На той момент, як, в принципі, і зараз, для мене було важливо допомагати бізнесу рухатись уперед, глибоко розуміти його тонкощі й нюанси. Звісно, робота юридичного консультанта також дуже цікава, але вона більше спрямована на вирішення окремих питань клієнта, а не на повний його супровід.
— У чому специфіка роботи юридичного департаменту Moneyveo?
— Особливість нашого юридичного департаменту в тому, що ми закриваємо абсолютно всі профільні питання компанії. У нашій команді зібрані висококваліфіковані фахівці з абсолютно різних напрямів юриспруденції. Це не лише дозволяє якісно виконувати поставлені завдання, а й допомагає знаходити унікальні рішення при вирішенні питань бізнесу.
— Розкажіть про труднощі та обмеження юридичного характеру, які доводиться долати FinTech-компаніям. Які правові ризики для компанії, що займається небанківським споживчим кредитуванням?
— Труднощі та обмеження юридичного характеру є у будь-якому бізнесі. Зокрема, при розробці юридичних рішень ми враховуємо не лише загальне законодавство, а й трактування регулятором тих чи інших норм. Додатково ми впроваджуємо вимоги GDPR (загального регламенту про захист даних, англ. General Data Protection Regulation), навіть ті, які ще не є обов’язковими в Україні. А ще дотримуємося правил PCI DSS (Payment Card Industry Data Security Standard — стандартів безпеки даних індустрії платіжних карток), розроблених радою зі стандартів безпеки індустрії платіжних карток. При тому, що GDPR та PCI DSS для нас — не лише відокремлені вимоги, яких необхідно дотримуватись лише у певних процесах, вони впливають на бізнес в цілому та мають бути враховані у кожному нашому кроці.
— Наскільки відомо, юрдепартамент Moneyveo не залучає сторонніх радників та у роботі з проблемною заборгованістю застосовує медіацію. Як це вдається?
— Наразі в юридичному департаменті є судовий відділ, який повноцінно справляється з усіма справами у роботі з проблемною заборгованістю. Завдяки високій кваліфікації наших спеціалістів ми маємо майже 100% позитивних судових рішень. У практиці компанії є навіть рішення Верховного Суду, на які інші судді, фінансові компанії й навіть регулятор орієнтуються, як на показові прецеденти у нашій сфері. Звісно, періодично ми проводимо переговори як елемент медіації, однак судовій практиці віддаємо перевагу.
— Нерідко спостерігаються випадки, коли споживачі (можливо, навіть навмисне) невірно вказують свої дані при укладенні договору. Наскільки це небезпечно? Як вирішуєте подібні питання?
— Для нашої компанії подібні випадки не є загрозою. Поясню, чому. Перед укладенням договору кожен клієнт в обов’язковому порядку проходить процедури фінансового моніторингу, які чітко виявляють, чи свої дані він зазначив. І помилка навіть в одну літеру та/або цифру не дасть змоги оформити договір. Також в компанії за власною ініціативою застосовуються додаткові інструменти перевірки даних клієнтів, які є ще одним бар’єром для зловживань, помилок і шахрайства. Ба більше, ми активно працюємо над тим, щоб і інші представники нашої сфери так само відповідально підходили до питань безпеки. Для цього ми задіяні у великій кількості асоціацій і допомагаємо іншим компаніям адаптуватися до вимог законодавства та використання найсучасніших технологій і практик.
— Що змінилося в роботі юрвідділу за останні 2 роки? Як вплинула на роботу пандемія? Як наразі організована робота юридичного департаменту? Працюєте дистанційно?
— За останні 2 роки у юридичного департаменту з’явилося набагато більше роботи (посміхається — ред.). Якщо серйозно, то у липні 2020 р. у нас змінився регулятор, відтоді цю функцію виконує Національний банк України. Він розпочав велику роботу зі змін і адаптації законодавчої бази до сучасних реалій. Це стало поштовхом для нас виокремити напрям GR, через який ми допомагаємо регулятору зрозуміти деталі нашого ринку і видавати збалансовані нормативно-правові акти. Також колеги з GR беруть участь у розробці як нормативно-правових актів інших державних органів, так і профільних законів у комітетах Верховної Ради України. Інші організаційні зміни в департаменті більше пов’язані з необхідністю допомагати в розвитку нових проєктів, наприклад, супроводі бізнесу компанії у В’єтнамі. Наразі ми працюємо дистанційно. Як я говорила, в юридичному департаменті зібралась дуже вмотивована і відповідальна команда. Тож жодних складнощів при переході на дистанційну роботу ми не відчули. Можливо, спочатку були побоювання, що буде складніше оперативно передавати інформацію, ділитися досвідом, вводити в курс справ новачків, однак внесення декількох організаційних змін дозволило заспокоїтися і зрозуміти, що все під контролем.
— Які цілі ставите перед собою та командою на наступний рік?
— На наступний рік у нас дуже амбітні цілі. Серед організаційних завдань — більша автоматизація внутрішніх процесів та шаблонізація, формування крос-функціонального досвіду (наприклад, коли юрист з договірного відділу буде супроводжувати деякі судові справи).