Національний банк оприлюднив Річний звіт за 2020 рік, у якому звітує про свою роботу та підсумовує зміни, що відбулися у фінансовій системі та економіці України упродовж першого року пандемії COVID-19.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Інформація про кредит від небанків: які вимоги пропонує НБУ?"
Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Розгортання кризових явищ і запровадження жорстких карантинних заходів на тлі стурбованості на світових ринках призвело до падіння української економіки. Проте реальний ВВП за підсумками 2020 року скоротився на 4%. І це значно менше, ніж очікував Національний банк ( 6%). Крім того, падіння було значно меншим порівняно з попередніми кризами: у 2009 році ВВП скоротився на 15,1%, а у 2014–2015 роках – на 6,8% та 9,9% відповідно.
Вже в другому півріччі 2020 року економіка почала доволі швидко відновлюватися. Цьому сприяла низька інфляція та швидка стабілізація ситуації на фінансових ринках.
Крім того, Національний банк у 2020 році застосував широкий арсенал антикризових заходів, як і провідні світові центральні банки, щоб підтримати фінансову систему та економіку загалом. Банки отримали можливість довгострокового рефінансування на строк до п’яти років. Це дозволило зберігати ліквідність банківської системи на високому рівні. Національний банк запровадив новий інструмент – своп процентної ставки, за допомогою якого банки можуть захиститися від процентного ризику та не закладати ризикову надбавку в ставки за кредитами реальному сектору.
На початку коронакризи спостерігалося помітне збільшення попиту на іноземну валюту та послаблення курсу гривні. Національний банк зберігав послідовну політику на валютному ринку, що сприяло швидкому вгамуванню ажіотажу, – до кінця березня ситуація на валютному ринку стабілізувалася.
Українські банки ввійшли в кризу добре капіталізованими, прибутковими та зі значним запасом ліквідності. Суттєво активізувалося іпотечне кредитування. Цьому значно сприяло зниження відсоткових ставок. Чисті гривневі кредити на придбання та реконструкцію нерухомості зросли за рік на 11,5%.
Загалом за рік гривневі депозити населення зросли на 26,5%, значно дешевші валютні вклади зросли на 0,6% у доларовому еквіваленті. Кошти бізнесу в гривні зросли за рік на 34,5%, а в іноземній валюті – на 2,2% у доларовому еквіваленті.
Ухвалені Національним банком вимоги до списання знецінених фінансових активів допомогли зменшити обсяг непрацюючих активів на балансах банків, найбільше – державних. У результаті частка непрацюючих кредитів у системі загалом знизилася на 7,4 в. п. – до 41% на кінець 2020 року. Непрацюючі кредити не становлять загрози банківській системі, оскільки рівень їх покриття всіма резервами наприкінці року становив майже 98%.
У 2020 році Національний банк уможливив віддалену ідентифікацію та верифікацію клієнтів фінансових установ, запропонувавши для цього фінансовому ринку різні моделі – п’ять спрощених та три повноцінних. Зокрема, це можна зробити, використовуючи мобільний застосунок "Дія", або через Систему BankID НБУ (онлайн-послуги з використанням системи на кінець 2020 року були доступні 94% користувачам платіжних карток в Україні).
Також НБУ з 1 липня 2020 року став регулятором переважної частини небанківського фінансового сектору. Під нагляд Національного банку перейшли близько двох тисяч установ – страховиків, страхових посередників, лізингодавців, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів, бюро кредитних історій.
У 2020 році Національний банк спільно з представниками ринку та народними депутатами розпочав роботу над фундаментом нового регулювання небанківського сектору. Зокрема, підготовлено пропозиції до нових редакцій Законів України "Про страхування", "Про кредитні спілки" і "Про фінансові послуги та фінансові компанії". Також Національним банком розроблено та оприлюднено низку ключових нормативно-правових актів у сфері регулювання небанківських фінустанов.
Реформа "спліт" спрямована підвищити прозорість сектору, створити систему пропорційного регулювання та вибудувати надійний і стійкий небанківський ринок, а гравцям ринку забезпечити нові можливості для розвитку.