Зняття арешту з майна: алгоритм дій

У повсякденному житті нерідко виникають випадки, коли при здійсненні приватизації, продажу, дарування чи інших операцій, що пов’язані з майном, громадяни дізнаються про те, що на це майно накладено арешт. Арешт на майно (кошти) накладається виконавцем шляхом винесення відповідної постанови і застосовується для забезпечення реального виконання рішення. По своїй суті арешт є обмеженням боржника у праві володіти, розпоряджатися та користуватися своїм майном.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Читайте також: "Кабмін схвалив законопроєкт, який підвищить стабільність управління арештованими активами"

Про це повідомляє пресслужба Координаційного центру з надання правової допомоги.

Як зняти арешт з нерухомого майна?

Арешт з майна може зняти безпосередньо сам виконавець в таких випадках:

• у разі закінчення виконавчого провадження;
• якщо будуть виявлені порушення в процедурі накладення арешту;
• якщо буде встановлено недоцільність або неможливість реалізувати арештоване майно.

Проте є й інші підстави для зняття арешту з майна чи коштів, які визначені Законом України «Про виконавче провадження», серед них:

1. отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання або здійснення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2. надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3. отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4. наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5. відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6. отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7. погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж здійснення стягнення на майно боржника;
8. отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Алгоритм дій для оскарження накладеного арешту на майно

1. Якщо ви щойно дізналися, що на ваше майно накладено арешт, необхідно отримати витяг з єдиного реєстру заборони відчуження нерухомого майна, у якому буде вказано, на підставі якого документу було накладено арешт. Отримати такий витяг можна он-лайн, або звернувшись до нотаріуса.
2. Якщо ви не згодні з діями виконавця щодо накладення арешту на ваше майно, ви маєте право звернутися до вищого керівництва Державної виконавчої служби зі скаргою на рішення виконавця щодо незаконності накладення арешту на майно. В заяві слід обґрунтувати неправомірність накладеного арешту чи зазначити про наявність встановлених законом підстав для його зняття, додавши підтверджуючі документи. Виконавець згідно поданої заяви може зняти накладений арешт, або відмовити, вказавши причини у письмовій відповіді на звернення.
3. У випадку отримання відмови у задоволенні скарги на рішення виконавця про накладення арешту на майно чи взагалі неотриманні такої відповіді, потрібно звернутися з позовною заявою до суду.

До позовної заяви необхідно додати:

• квитанцію про сплату судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (станом на 01.10.2021 року це 908 грн. 00 коп.);
• копію паспорта та ідентифікаційного коду;
• копію документів на підтвердження обставин щодо накладення арешту на майно виконавцем;
• докази звернення до виконавчої служби;
• копії документів, що доводять наявність підстав для зняття арешту з майна.

Також додають інші документи, що обґрунтовують право зняття арешту чи підтверджують вчинення дій виконавця із порушенням закону.

Після винесення рішення суду про зняття арешту з майна та набрання ним законної сили, арешт знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини, а відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень виключаються.

Авансовий внесок у виконавчому провадженні

Витрати, що здійснюються у виконавчому провадженні, чітко визначені законодавством. Виходячи з того, що вони є різними за своїм характером та правовою природою, такими ж різними є й кошти виконавчого провадження.

Стаття 42 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що кошти виконавчого провадження складаються з:

1. виконавчого збору, стягнутого з боржника, або основної винагороди приватного виконавця;
2. авансового внеску стягувача;
3. стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Авансовий внесок стягувача – з самої назви цих коштів уже вбачається їх призначення – авансувати ще не понесені у виконавчому провадженні витрати. Саме з цих коштів первісно і здійснюється фінансування всіх витрат, що виникають. Стягувач сплачує авансовий внесок уже під час звернення із заявою про примусове виконання рішення, додаючи до заяви квитанцію.
Авансові внески стягувачів використовуються виконавцем для здійснення витрат виконавчого провадження та не є оплатою послуг виконавця чи його доходом.

Розмір авансового внеску чітко визначений Законом «Про виконавче провадження» і складає два відсотки суми, що підлягає стягненню, але не більше 10-ти мінімальних розмірів заробітної плати. За рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову – у розмірі 1 мінімального розміру заробітної плати з боржника – фізичної особи та в розмірі 2 мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи.

Якщо сплачених коштів авансового внеску не досить для покриття витрат виконавчого провадження, у окремих випадках стягувачем здійснюється додаткове авансування цих витрат.

Після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу невикористаний авансовий внесок повертається впродовж 3 робочих днів з дня винесення відповідної постанови. Якщо стягнуті з боржника витрати виконавчого провадження були здійснені за рахунок авансового внеску, ці кошти перераховуються стягувачу як повернення авансового внеску.

Про використання авансового внеску виконавець готує звіт, в якому наводить перелік витрат виконавчого провадження, які було здійснено за рахунок авансового внеску. Даний звіт підписується виконавцем та залишається в матеріалах виконавчого провадження. Коли здійснюється повернення виконавчого документа на вимогу стягувача звіт про використання авансового внеску надається стягувачу на його письмову вимогу.

Звільнення від сплати авансового внеску

Як і щодо виконавчого збору деякі стягувачі звільняються від сплати авансового внеску. Зокрема, це стосується рішень про:

• стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;
• обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
• відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
• стягнення аліментів, заборгованості зі сплати аліментів, додаткових витрат на дитину, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суми індексації аліментів, встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
• відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, особи з інвалідністю внаслідок війни, особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується.