6 березня відбувся круглий стіл «Зміни в правовому регулюванні економічних відносин: перспективи та ризики», організований Верховним Судом за сприяння Асоціації суддів господарських судів України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З вітальним словом виступив голова Верховного Суду Всеволод Князєв, який зазначив, що Україні наразі потрібні економічні зміни: «Для цього необхідні іноземні інвестиції, про які ми говоримо вже багато років. Ми маємо окреслити, чому не досягли прогресу в цьому напрямі, що потрібно зробити, щоб іноземний інвестор, ухвалюючи рішення про інвестицію, розглянув саме Україну, вибираючи, куди вкласти цю інвестицію».
За його словами, в цій площині велика відповідальність буде покладена саме на суди господарської юрисдикції, оскільки саме вони розглядатимуть справи щодо захисту іноземних і внутрішніх інвестицій: «Питання залучення внутрішнього інвестора також є дуже важливим. Внутрішній інвестор вкладає гроші в інші країни, купує підприємства в Іспанії, ОАЕ, бо там є судовий захист і він впевнений, що його інвестиції будуть збережені. Нехай там оренда не така велика, як в Україні, але його гроші не пропадуть. От ми й маємо зробити так, щоб внутрішній інвестор не вивозив гроші за кордон, щоб він вкладав їх в економіку України. В цьому завдання господарських судів, які розглядають економічні відносини».
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що після перемоги Україні у війні дуже важливо дивитися в майбутнє разом, зокрема в тому, як розвиватиметься країна надалі: «Ми бачимо безпрецедентний інтерес до України, зокрема всіх країн і потенційних інвесторів, які надалі думатимуть, чи потрібно заходити в Україну».
Він зазначив, що сьогодні в Україні мають розуміти, що на кожен процес, юрисдикцію, суд покладають унікальні завдання та бачення. Тому, за його словами, зараз важливо замислитися про дві важливі речі:
1. Оновлення матеріального законодавства. «Найбільш важливим, мені здається, тут буде інвестиційне законодавство. Ненормально те, що на 32-му році незалежності України ми використовуємо закон про іноземні інвестиції, який був написаний на початку 90-х років», – сказав він.
На його думку, Україна повинна буде змагатися за інвестиції, що означає, що необхідно буде розробити нове матеріальне законодавство про інвестиції: «Про те, які преференції зробити для іноземних і українських інвесторів, щоб вони почали вкладати в Україну, щоб Україна стала історією успіху всього світу». Звертаючись до суддів, Руслан Стефанчук заявив, що це може бути закон або інвестиційний кодекс, «інша форма», але важливим є саме зміст.
2. Питання створення зрозумілого та спрощеного процесу, який би давав можливість розглядати питання, пов’язані з інвестиційними спорами. «Процес має бути легким, спрощеним та зрозумілим, а також швидко давати результат», – сказав голова Верховної Ради України.
Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач зазначила, що судова гілка влади також має дбати та думати про те, щоб потенційний інвестор отримав захист у господарському судочинстві.
«Реалії ставлять перед нами нові виклики. Дійсно, ми маємо подбати про те, як реорганізувати свою роботу, які можливі зміни, які є запити в суспільства, сектору економіки», – сказала вона.
Своєю чергою голова Південно-західного апеляційного господарського суду, голова Асоціації господарських судів України Наталія Богацька заявила, що не можна допустити законодавчої невизначеності: «Ми маємо розуміти, що будь-яку законодавчу норму в економічній сфері застосовують на практиці саме суб’єкти господарської діяльності. Наша спільна мета – запобігти, на жаль, уже сталій практиці, коли законодавчі колізії стають випробовуванням для бізнесу та державної економіки, а остаточне правозастосування формується через судову практику».
У першій частині заходу учасники обговорювали перспективи розвитку державного регулювання економіки. Зокрема, мова йшла про законопроєкт № 6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» («за» його прийняття та «проти»). У фокусі обговорення була загальна концепція модифікації законодавства у сфері економічних правовідносин, вплив новацій, запропонованих законопроєктом № 6013, на реалізацію прав власників державного та комунального майна. Концепція управління військовим майном у фокусі законопроєкту, питання трансформації державної та комунальної власності внаслідок прийняття законопроєкту № 6013 та у зв'язку із ліквідацією Господарського кодексу тощо.
За словами заступника міністра економіки України Олексія Соболєва, міністерство підтримує законопроєкт № 6013, оскільки форма державних підприємств є застарілою: «В Україні понад 3500 державних підприємств, більшість із них – у дуже поганому стані, понад половина з них – у стані ліквідації. Політика Уряду наступна: всі підприємства, які неефективно розпоряджаються держмайном, мають бути передані на приватизацію, щоб це майно виносити в приватний сектор, який би міг залучати туди інвестиції».
Представник від Міноборони України Олексій Муравйов зазначив, що міністерство продовжує роботу над аналізом законопроєкту № 6013: «Він зачіпає дуже багато відносин, зокрема оборонного сектору. Серед його позитивних рис – намагання зробити діяльність держпідприємств більш прозорою та відкритою, що призведе до зрозумілості та передбачуваності, зокрема й щодо іноземних інвесторів».
Однак він наголосив і на негативних моментах, зокрема визначення, яке стосується підприємництва, внесення поняття «економічний результат» (має, на думку Муравйова, багато різних тлумачень), охоплення всіх видів підприємств тощо.
Голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська підкреслила, що ефективна економічна конкуренція є життєво необхідною передумовою ринкової трансформації економіки України. За її словами, терміни та якість рішень господарських судів «не викликає жодних сумнівів».
Друга частина круглого столу стосувалася трансформації економічного законодавства через потреби суб’єктів економіки (як чинник розвитку ефективної ринкової економіки). У фокусі обговорення були наслідки впровадження законодавчих новел для суб’єктів підприємницької діяльності, передбачуваність та доступність законодавчих норм для забезпечення інвестиційної привабливості країни, практична реалізація положень законопроєкту № 6013 у банківських правовідносинах, а також ризики, пов’язані з новелами законопроєкту № 6013 і їх наслідки у фокусі процедур відновлення платоспроможності боржника.
За словами заступника голови правління Ощадбанку Арсена Мілютіна, якщо говорити про інвестиції, залучення іноземних інвесторів, то в банку хотіли б бачити в Україні вже новий європейський бізнес-кодекс: «Тому, на нашу думку, основним напрямком роботи наукової спільноти та законодавців має бути насамперед створення якісного та сучасного бізнес-кодексу на базі, мабуть, Господарського кодексу з тим, щоб країна, яка рухається в ЄС, вийшла з цієї війни вже з оновленим, сучасним, інвестиційним, європейським законодавством. І краще, щоб це був дійсно кодифікований та зручний акт».
Голова НААКУ Олександр Бондарчук наголосив на важливості послідовності економічної політики держави та стабільності судової практики: «Якщо ми плануємо змагатися за іноземного інвестора, то саме прогнозованість і стабільність економічного та податкового законодавства – це дуже важливий чинник ухвалення позитивного рішення інвестором інвестувати в нашу країну. Революційні зміни завжди відлякують інвестора».
Заступник директора Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Олександр Чорнобай зазначив, що по суті норми законопроєкту № 6013 не можуть вплинути на процес примусового виконання рішень та створити негативні наслідки: «У разі прийняття закону необхідно буде внести зміни в низку законодавчих актів, враховуючи визначену законодавством специфіку виконання рішень, за якими боржниками є державні органи».
Також він звернув увагу на застереження, які можуть виникнути в процесі реалізації законопроєкту. Зокрема, за словами Чорнобая, реорганізація підприємств може створити певні ускладнення, пов’язані з процедурою визначення правозаступництва під час виконання рішень судів.
Крім цього, народні депутати та науковці висловилися щодо новацій у сфері економічних правовідносин. Зокрема, член Комітету з питань правової політики (фракція політичної партії «Батьківщина») Сергій Власенко зазначив, що до законопроєкту № 6013 було подано 1177 поправок, тому шлях його проходження не буде легким, хоча він і підіймає величезну кількість питань.
«Який би шлях не було обрано в регулюванні господарських правовідносин, треба зробити все, щоб цей перехід був зрозумілим для всіх – або ми вносимо зміни в чинний Господарський кодекс і уніфікуємо його норми з нормами Цивільного кодексу, або дивимося, що робити з Господарським кодексом. На моє переконання, перший шлях є більш прийнятним для всіх», – сказав він.