Як йдеться у звіті британського розслідування, жертви не повідомляють про злочини, побоюючись передачі даних Міністерству внутрішніх справ, тому поліція сказала не передавати імміграційні дані жертв домашнього насильства, повідомляє британська газета The Guardian.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Аргентина стала четвертою країною Латинської Америки, яка узаконила аборти".
Три поліцейські наглядові органи опублікували звіт про першу в історії «суперскаргу», подану Liberty і Southall Black Sisters, про практику передачі поліцією імміграційної інформації жертв Міністерству внутрішніх справ. Розслідування проводили інспекція охоронної та пожежно-рятувальної служби, коледж поліції та незалежне управління з питань поведінки поліції (IOPC). Слідство дійшло висновку, що практика передачі інформації завдає значної шкоди суспільним інтересам, оскільки жертви злочинів з «небезпечним» імміграційним статусом не повідомлятимуть поліції про злочини, побоюючись передачі їхньої інформації Міністерству внутрішніх справ, що робить їх вразливими до подальших зловживань.
У звіті зазначається, що слід розглянути систему, котра запобігатиме обміну даними між поліцією та Міністерством внутрішніх справ, хоча це теж може завдати шкоди суспільним інтересам. Раніше уряд відкидав спроби запровадження такого механізму в законодавстві.
Що стосується жертв домашнього насильства, то у звіті вирішено, що коли немає чітких доказів вчинення імміграційного правопорушення, рекомендується, щоб поліція негайно припинила обмін своїми даними з імміграційними органами.
Адвокат Liberty Лара тен Катен зазначила: «Зараз обмін даними між поліцією та Міністерством внутрішніх справ змушує багатьох боятися повідомляти про злочини, якщо в результаті їхні чи їхніх близьких дані будуть передані в імміграційні органи. Попит на зміни вже деякий час зростає, і цей звіт не дозволить уряду та поліції більше це ігнорувати. Ми закликаємо поліцію та уряд діяти згідно рекомендацій, викладених у цьому звіті, взявши на себе систему даних, щоб захистити всіх жертв та свідків злочинів, а не лише жертв домашнього насильства».
Слідство зазначило, що неясно, чи обмін інформацією між поліцією та Міністерством внутрішніх справ щодо жертв та свідків злочинів з незахищеним імміграційним статусом здійснюється з метою імміграційного забезпечення, але в деяких випадках ця інформація використовувалася саме так. У звіті надані докази того, що в деяких випадках поліція надавала пріоритет імміграційному забезпеченню над захистом жертв злочинів. Крім того, не було доказів, що обмін особистими даними жертв між поліцією та Міністерством внутрішніх справ підтримував захист жертв домашнього насильства.
Наглядові органи рекомендували, що там, де працівники мали лише занепокоєння чи сумніви щодо імміграційного статусу жертви домашнього насильства та не було встановлено жодних доказів правопорушення, вони повинні негайно припинити обмін інформацією з імміграційними органами. У звіті також рекомендується, щоб працівники поліції з’єднували жертву з третьою стороною, яка може надати консультацію з цього питання.
Генеральний директор IOPC Майкл Локвуд сказав: «Жертви повинні мати впевненість, що, незалежно від їх імміграційного статусу, їхні твердження будуть ретельно розслідувані, і їм буде надано пріоритет. Домашнє насильство — це жахливий злочин, і викликає велике занепокоєння те, що ми виявили, що вразливі люди боялися повідомляти про злочини через страх перед передачею інформації в імміграційні органи».
Представник Міністерства внутрішніх справ заявив: «Нашим пріоритетом є захист громадськості та жертв злочинів незалежно від їх імміграційного статусу. Існує багато прикладів, коли обмін даними між поліцією та імміграційною службою допомагав вразливим людям, таким як жертви домашнього насильства, отримувати доступ до служб підтримки та забезпечувати їхній імміграційний статус. Ми уважно переглядаємо рекомендації цього звіту і відповімо згодом».