Висновок Верховного Суду у справі Полтавського ГЗК від 27.06.2022 створив прецедент щодо права використовувати ДПС України методику PLATTS щодо трансфертного ціноутворення. Через це можуть бути ризики для економіки, зокрема тиск на гірничодобувний сектор, що орієнтований на експорт, сказав Володимир Бевза, провідний юристконсульт "Метінвест холдинг", під час круглого столу "Проблеми експортерів під час війни: виклики регулювання", організованого GMK Center.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Верховний Суд опублікував огляд актуальної судової практики ККС ВС за квітень 2024 року".
Пан Бевза вказав, що рішення ВС фактично дозволило ДПС використовувати PLATTS як єдине джерело інформації для будь-якої операції трансфертного ціноутворення в межах гірничодобувного чи паливно-енергетичного сектору економіки.
"Для металургійного бізнесу і взагалі для гірничодобувної галузі визначальним був кейс Полтавського ГЗК від 27 червня 2022 року, коли податківцям вдалося переконати суд і суд застосував правовий висновок стосовно того, що норми пп. 14.1.269 та 14.1.270 ПК України нібито повинні застосовуватись для трансфертного ціноутворення. Ці норми визначають термін PLATTS і вони з’явились 1 січня 2015 року", – сказав він.
За словами юристконсульта, юристи, які займаються трансфертним ціноутворенням, досі жодного разу не чули пояснення, чи застосовуються норми 14.1.269 14.1.270 до трансфертного ціноутворення від ДПС України, оскільки ці норми у грудні 2014 року приймались для регулювання оподаткування рентної плати із видобування корисних копалин
Він наголосив, що ДПС почала вибірково застосовувати ці норми щодо гірничо-збагачувальних комбінатів та металургійних підприємств, але не для всіх – не всім, а тільки для Ferrexpo та "Метінвест", і не лише гірничозбагачувальним комбінатам. За словами пана Бевзи, це відбувалось щодо "Азовсталі" і МКК Ілліча, Маріупольського металоремонтного заводу.
"Почали застосовувати ці норми в актах перевірок, а ці металургійні заводи взагалі належать до іншої галузі економіки. Нібито те, що вони застосовуються для трансфертного ціноутворення", – додав Бевза.
Так, згідно з даними "великої четвірки" аудиторських компаній, практики використовувати одне джерело інформації при розрахунках трансферного ціноутворення не існує, наголосив Володимир Бевза, ніде у світі.
На його думку, можна зробити висновок, що досвід України суперечить міжнародній практиці (коментарям ОЕСР і рекомендаціям ООН) і дискримінує український бізнес.
Окремо юристконсульт вказав, що визнання Platts єдиним джерелом інформації для контролю за ТЦ в українському законодавстві не встановлено і є маніпулятивним із боку ДПС, адже ці норми регулюють виключно рентну плату, а самі цінові котирування PLATTS є результатом суб’єктивного судження, проконтролювати коректність яких неможливо.
За словами експерта, використання в справах ТЦ розрахунків однієї компанії може призвести до тиску на бізнес, адже так легко можна зробити підприємство нерентабельним, а використання одного єдиного джерела інформації само по собі суперечить суті ТЦ.