У кіпрському реєстрі серед українських представників найчастіше зустрічаються малі компанії з галузей нерухомості, торгівлі та фінансів. До таких висновків у дослідженні бізнес-зв'язків між Україною та Кіпром прийшли аналітики YouControl, системи для перевірки контрагентів, у якій з’явився пошук за кіпрськими юридичними особами та їх учасниками. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Ще донедавна Кіпр вважався офшорною державою, яка приховувала реальних власників зареєстрованого там бізнесу. Та після вступу до Європейського Союзу реєстри кіпрських компаній стали значно прозорішими. Відтак встановити, хто справді володіє українською фірмою, через острівну посередницю стало значно простіше. Кіпр і досі залишається для України одним із найважливіших фінансових партнерів. За даними Національного банку України, за 2019 рік основною країною-джерелом прямих іноземних інвестицій у капітал України був саме Кіпр із понад $16 млрд, що на майже $3 млрд більше, ніж у 2018-му, і складає близько третини від усіх надходжень. (для перегляду натисніть на зображення) В Україні понад 6000 юридичних осіб мають серед засновників чи бенефіціарів кіпрські компанії або ж навіть громадян. До того ж кіпрські компанії присутні у близько 30% юросіб із іноземними засновниками і є найпопулярнішим місцем серед інших юрисдикцій. Майже один відсоток (а точніше 0,86%) товариств з обмеженою відповідальністю різних форм участі має у засновниках чи бенефіціарах кіпрську компанію. У приватних акціонерних товариствах (ПрАТ) ця цифра значно більша – кіпрський «слід» помітний у щоп’ятнадцятій ПрАТ, здебільшого – у сферах важкої промисловості, страхування, нерухомості і комунікацій. Юристи пояснюють присутність кіпріотів у акціонерних товариствах тим, що це – відголоски приватизації ще 90-х років, і переважно за цими кіпрськими компаніями стоять українські олігархи. Роль кіпрських компаній за той час, що пройшов із буремних 90-х, коли вони вперше почали з’являтись у структурі українських підприємств, сильно змінилась. Якщо в той час у офшорних юрисдикціях ховались реальні власники підприємств, то зараз Кіпр – це радше податковий рай та “вікно у Європу” завдяки системі англійського права, яка там застосовується. Але не лише це приваблює українців реєструвати бізнес на острові. "Окремо можна відзначити й давню звичку українських олігархів реєструвати бізнес на Кіпрі, але не задля анонімності, а щоб захистити його як від від можливих арештів у кримінальних провадженнях або ж рейдерства», ‒ каже заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан. Більшість компаній, які мають кіпрських бенефіціарів, працюють у сфері послуг. Так, аналітики YouControl проаналізувати Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) та підрахували, що 1986 компаній, що мають острівну прописку своїх засновників, працює у сфері нерухомості, 1116 ‒ у оптовій та роздрібній торгівлі, а 326 надають різні фінансові послуги. Пов’язані із кіпрськими юридичними та фізичними особами і 226 виробників електроенергії та 209 фірм, що займаються вирощуванням зернових. Більша частина цих компаній належить до малого бізнесу із оборотом менше 2 мільйонів євро. Таких компаній аналітики нарахували 2388. Значно менше у списку виявилося представників середнього та великого бізнесу ‒ 554 і 459 відповідно. Як визначили аналітики YouControl, найбільші за виручкою компанії із кіпрським капіталом належать до важкої промисловості, енергетики, сфери торгівлі, сільського господарства та транспорту. Більшість із них має лише кіпрські компанії у своєму складі.
Згідно українського законодавства (Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1045), Кіпр відноситься до держав, операції з контрагентами яких є “контрольованими”. Відповідно, до них можливе застосування принципів податкового коригування. Також якщо засновник є зареєстрований на Кіпрі, то це може свідчити про те, що бенефіціарні власники намагаються приховати свою причетність до бізнесу. Це може стати ризиковим фактором, особливо відповідно до нововведень у сфері фінансового моніторингу у 2020 році.
