20.09.2021 р. стартував V Харківський міжнародний юридичний форум. Харківський міжнародний юридичний форум був заснований у 2017 р. як відкрита міжнародна платформа для обговорення проблем, які є найбільш актуальними для світової юридичної спільноти.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
В перший день форуму відбувся круглий стіл на тему «Захист економіки від впливу організованої злочинності». Спікерами круглого столу стали українські високопосадовці та науковці, а також міжнародні експерти з протидії економічної злочинності. Модератором круглого столу виступив д.ю.н, професор НЮУ ім. Ярослава Мудрого, член-кореспондент НАПН України Богдан Головкін.
У своєму виступі директор НАБУ Артем Ситник розкрив тему боротьби з топ-корупцією в Україні. За його словами, ефективна боротьба з корупцією неможлива без політичної волі, яка передбачає єдиний підхід у розслідуванні корупційних злочинів та прозорий механізм притягнення до відповідальності. Також важливо, щоб суди були дійсно незалежними. Проте багато суддів поняття «незалежність» розуміють як безкарність та вседозволеність. За роки роботи НАБУ було притягнено до відповідальності 11 міністрів, 20 суддів, 75 керівників центральних органів виконавчої влади та близько 80 керівників державних підприємств. Остання цифра демонструє, що значна частина корупції припадає на сферу державних підприємств. Працюючи над різними корупційними кейсами, ми часто відчуваємо тиск та маніпуляції у ЗМІ, що свідчить про правильний рух НАБУ. Однак проблеми є також в інших спеціалізованих органах. Зокрема, САП вже понад рік не має керівника, а з добором на цю посаду відбуваються постійні проблеми. Також вже відомо про спроби тиску на суддів ВАКСу. Це неприпустимо, якщо держава дійсно тримає курс на реальну боротьбу з корупцією топ-рівня.
«Визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави: цивільно-правовий важіль протидії злочинності» – з доповіддю на цю тему виступила голова ВАКС, к.ю.н. Олена Танасевич. Вона наголосила, що за два роки діяльності ВАКС було проголошено 47 вироків, у 17 справах було укладено угоду. Цивільно-правовий спосіб конфіскації є достатньо ефективним та швидшим ніж розгляд кримінальних справ у суді. Об’єкт, який може бути стягнутий, має становити від 1 млн грн до 7 млн грн у грошовому еквіваленті. Якщо сума такого об’єкта є більшою, то це вже можна кваліфікувати як незаконне збагачення. «Наостанок скажу, можливо, непопулярну річ, але антикорупційне декларування має бути запроваджене до всіх громадян. Адже шкоду державі завдають не тільки корупційні дії, але й несплата податків значної частини громадян», – відзначила спікерка.
Тема виступу д.ю.н, першого заступника Голови Державної прикордонної служби України Володимира Нікіфоренка стосувалася протидії контрабанді в Україні. Він виступив за криміналізацію контрабанди, оскільки існують численні факти повторюваності цих порушень. Також він наголосив, що державна прикордонна служба має отримати в такому випадку повноваження на досудове розслідування. «Ми в жодному разі не боремося за додаткові повноваження, проте існують об’єктивні факти, що свідчать про таку необхідність», – підкреслив Володимир Нікіфоренко.
«Організована злочинність від моменту отримання Україною незалежності й до сьогодні пройшла шлях трансформації та зрощення з окремими ланками правоохоронних органів», – такими словами почав виступ президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах. Під час виступу він розповів про найбільші загрози вітчизняному бізнесу з боку організованої злочинності та корумпованих правоохоронців. Він наголосив, що незважаючи на впровадження системи Prozzoro, частина інфраструктурних проєктів щодо побудови аеропортів, великої кільцевої дороги навколо Києва здійснюється в обхід законодавчо визначеної процедури. В таких умовах має бути підсилена робота Антимонопольного комітету України.
Також щодо цього питання виступила Людмила Русаліна, президент групи компаній «Петрус». На прикладі власного кейсу вона продемонструвала проблематику діяльності організованої злочинності в аграрній сфері. «Саме співпраця з громадськими організаціями, бізнес-об’єднаннями допомогла мені відстояти свій бізнес перед корумпованими податківцями та організованою злочинною організацією», – наголосила спікерка.
Генеральний директор компанії Innolytics Group Володимир Бандура говорив про технології блокчейну зі сторони соціального управління. Він розповів про переваги блокчейну у сфері управління державними фінансами. За його словами, використання блокчейну робить фінансові операції державного бюджету набагато прозорішими, ніж це є зараз.
Про нюанси використання організованою злочинністю криптовалюти, смарт-контрактів та даркнету доповідав Олексій Фещенко, радник Офісу ООН з наркотиків та злочинності. Популярність використання криптовалюти наркобізнесом росте, оскільки в багатьох країнах криптовалюта досі не врегульована. Це такий собі кіт Шредінгера, адже криптовалюта має реальну ціну, проте через нестачу законодавчого регулювання використання криптовалюти в операціях з обігу наркотиків убезпечує наркоторговців від кримінальної відповідальності. Тобто зараз держава просто не встигає врегульовувати новітні технології, що спричинює проблему відсутності правових механізмів для боротьби зі злочинністю. Така ж проблема існує на рівні ООН, адже всі конвенції по боротьбі зі злочинністю як засіб ідентифікації визначає лише мобільні телефони, комп’ютери та електронну пошту. «Це питання потрібно було врегульовувати ще вчора. Однак непогано, якщо цим займуться хоча б сьогодні», – наголосив спікер.
Тему захисту фінансових інтересів ЄС за допомогою OLAF розкрив під час свого виступу слідчий та офіцер зв’язків з іноземних держав OLAF Аудріус Повіліунас: «Ось конкретний випадок. ЄС надав бенефіціару кошти для придбання енергетичних елементів. Він придбав ці установки в іншій країні ЄС, а продавець згодом збанкрутував. Через деякий час було встановлено, що ціна становила не 9 млн, а 3 млн, тобто покупка була роздута втричі. Першим етапом є встановлення фактів. Надалі ми проводимо оперативну роботу, в тому числі обшуки. Після того ми надаємо рекомендації правоохоронним органам країн, в яких відбувались елементи шахрайства. Перевага OLAF полягає в тому, що ми можемо проводити розслідування в різних юрисдикціях».
Д.ю.н, професор, заслужений діяч науки й техніки України Олександр Користін надав результати дослідження організованої злочинності у сфері фіскальної безпеки України.
«Корупція у правоохоронній системі та політична корупція: взаємозв’язок і небезпечні тенденції» – таку тему у своєму виступі розкрив перший заступник Голови СБУ (2015–2016 рр.), заступник Генерального прокурора (2019–2020 рр.) Віктор Трепак. Він зазначив, що найбільш корумпованими органами є Національна поліція України, податкова міліція, СБУ та прокуратура. Менший відсоток або абсолютну відсутність корупційних проявів демонструє НАБУ, НАЗК. Натомість ДБР перетворився повністю на політизований, підконтрольний владі правоохоронний орган. «Політична корупція існує тільки завдяки корупції та протекціонізму в правоохоронних органах, які не виконали основну функцію стосовно проявів корупції – попереджувальну», – наголосив спікер.
Про інформаційно-аналітичне забезпечення розслідування злочинів говорила Олеся Ващук, д.ю.н, голова Ради молодих вчених МОН України. За її словами, злочинність надзвичайно швидко адаптується до використання новітніх технологій, що не завжди можна сказати про правоохоронні органи. Бездротова техніка, голограми, окуляри віртуальної реальності – це все давно варто брати на озброєння у боротьбі зі злочинністі.
Про наболілу тему рейдерства учасники круглого столу почули від д.е.н, академіка НАЕН України Захарія Варналія. Приблизно 8-10 підприємств піддаються рейдерським атакам. Непоодинокими є випадки, коли під час рейдерства використовують воєнізовані загони. Окрім втрати власності, це ще й несе загрозу втрати здоров’я та життя власників бізнесу. «Рейдерство в Україні має системний характер. На жаль, жодна з реформ в Україні не є настільки системним явищем як рейдерство. Держава повинна не декларувати, а реально та оперативно реагувати на прояви посягання на майно підприємців», – підкреслив Захарій Варналій.
Головуючий суддя Верховного суду Баварії, член Інституту австрійського та європейського економічного кримінального права Манфред Даустер присвятив свій виступ темі «Організована злочинність та її вплив на національну економіку». Прикладом може бути будівництво доріг. Фірма, підконтрольна злочинному угрупуванню, виграє тендер на побудову дороги. Порушуючи стандарти, під час будівництва шар дороги роблять меншим, таким чином мінімізуючи розходи. Надалі ця ж фірма береться обслуговувати цю дорогу. Завдяки швидкому руйнуванню дороги фірма отримуватиме все нові й нові замовлення на її ремонт та зароблятиме все нові й нові кошти. Таких прикладів багато в інших сферах. Знову ж таки, фінансову допомогу розвинених країн для країн, що розвиваються, на місцях можуть розкрадати чиновники. В німецьких судах дуже рідко розглядають справи стосовно організованої злочинності, адже прокуратурі важко довести факти скоєння злочину як члена організованої злочинності.
Ніколас Райдер, професор по фінансових злочинах Бристольської юридичної школи, говорив про фінансування тероризму, шахрайства та організованої злочинності у Великій Британії. За словами Ніколаса Райдера, давно встановлено, що Аль-Каїда частково фінансувалась з шахрайських операцій. Дуже багато шахрайств процвітає у сфері громадських та благодійних організацій. Якщо подивитися на стратегію протидії шахрайству в Сполученому Королівстві, то ми побачимо, що у нас дуже багато шахрайства. Це операції з валютою, з нерухомістю та в інших сферах економіки. Подекуди траплялися випадки, коли шахраї намагалися шляхом використання різних державних програм отримати фінансування з боку держави. Оскільки шахрайством ніхто серйозно не займався через загрозу тероризму, то воно розцвіло. Шахрайство становить близько 40% злочинів на рік у Сполученому Королівстві.
Спікерами заходу також виступили Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки України Олексій Любченко, голова і президент Всесвітньої асоціації платників податків (WTA) Джон О’Коннелл та професор університету Бабеш-Боляй Моніка Віолета Ахім.