Щоб не стати жертвою пропаганди чи шахраїв, необхідно переконуватися у достовірності інформації. Фахівці Департаменту кіберполіції Національної поліції України розповіли про те, як відбувається перевірка інформації на достовірність.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "НБУ впровадив найбільший пакет пом'якшення валютних обмежень з початку повномасштабної війни"
Фактчекінг (від англ. fact — факт та to check — перевіряти) — це процес перевірки достовірності фактів, інформації та тверджень, які поширюються в медіа, соціальних мережах та інших медійних джерелах.
Цей інструмент використовується для:
- виявлення неправдивої інформації та спростування фейкових новин, пропаганди та дезінформації;
- підтвердження достовірності інформації для допомоги людям у прийнятті обґрунтованих рішень на основі фактів;
- підвищення рівня прозорості медіапростору.
"З розвитком інтернету з’явилася можливість масового і дуже швидкого розповсюдження інформації без перевірки її достовірності. Це призвело до появи фейкових новин, маніпулятивних статей та спотворених фактів, що особливо небезпечно в умовах повномасштабної війни з росією. Окрім цього, зі зростанням впливу соціальних мереж загострилася проблема "інформаційних бульбашок", коли люди оточені лише інформацією, яка підтверджує їхні власні погляди та переконання. Це явище може створювати ілюзію однакового мислення в групі людей і призводити до ізольованості від інших поглядів, зменшення різноманітності думок та навіть загострення конфліктів", - зазначають у кіберполіції.
Як використовувати фактчекінг
- Користуйтеся першоджерелами під час перевірки інформації, звіряйтеся з офіційними ресурсами. Не поширюйте відомості, доки не впевнилися у їх достовірності.
- Перевіряйте фото та відео на автентичність. Для цього, зокрема, можна скористатись сервісом пошуку зображень Google. Часто дезінформатори та шахраї використовують відредаговані фото для ілюстрації своїх фейкових публікацій.
- З’ясуйте, чи не внесено певний ресурс Центром протидії дезінформації чи Службою безпеки України до списку інструментів поширення ворожої дезінформації.
- Використовуйте ресурс «Кібер Брама». Платформа містить практичні рекомендації та інструменти для захисту від кіберзагроз, фейків і дезінформації.