Верховний Суд опублікував огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими впродовж січня 2023 року. Про це повідомила в Telegram пресслужба ВС.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Зміни в правовому регулюванні економічних відносин: у Верховному Суді відбувся круглий стіл".
Так, Справа COTORA v. Romania стосувалася дисциплінарного провадження щодо судді – голови апеляційного суду – через те, що вона, імовірно, впливала на процес відбору й призначення конкретних кандидатів на посади своїх заступників. ЄСПЛ в цій справі визнав відсутність порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), адже під час як дисциплінарного провадження, так і наступного його перегляду судами відповідні гарантії цієї статті були дотримані.
Справа OVCHARENKO AND KOLOS v. Ukraine стосувалася звільнення суддів Конституційного Суду України через участь в ухваленні ними Рішення КСУ у 2010 році, яке було наслідком суттєвого збільшення повноважень тодішнього президента України В. Януковича. ЄСПЛ констатував порушення ст. 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя) через невизначеність обсягу того, які саме дії судді охоплюються порушенням присяги.
Як зазначається, справа KOROTYUK v. Ukraine стосувалася неналежного розслідування органами влади фактів розповсюдження в інтернеті книги заявниці без її згоди, що, як наслідок, було порушенням її права інтелектуальної власності. ЄСПЛ в цій справі погодився з доводами заявниці про невиконання владою позитивних зобов’язань у сфері захисту авторських прав і констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (захист власності).
Водночас справа PAGERIE v. France стосувалася правомірності впровадження для заявника комендантської години та обов’язку з’являтися до поліції після хвилі терористичних атак у Франції в листопаді 2015 року. ЄСПЛ урахував особливий контекст цієї справи – боротьбу з тероризмом і зобов’язання захищати суспільство та окремі права. ЄСПЛ не вбачив порушення ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції (свобода пересування), адже, запроваджуючи такі обмеження, органи влади керувалися нагальною необхідністю запобігання тероризму, поведінкою заявника й, окрім цього, він мав певні процесуальні гарантії та право періодичного перегляду необхідності комендантської години.
Зі всіма оглядами практики ЄСПЛ, підготованими Верховним Судом, можна ознайомитися за посиланням.