Дії особи, яка є членом колегіального органу, можуть кваліфікуватися за ст. 368 КК України і в тих випадках, якщо вирішення питання, за яке передавалася неправомірна вигода, ухвалюється цим колегіальним органом спільним рішенням за результатами голосування.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Огляд актуальної судової практики КАС ВС за квітень 2024 року"
До того ж не має значення, яке рішення було ухвалене таким колегіальним органом (таке, що цікавило надавача неправомірної вигоди, або ж навпаки, тобто позитивне чи негативне). Адже кримінальна відповідальність у ст. 368 КК України встановлена за конкретні діяння, серед яких є й одержання неправомірної вигоди, без конкретизації успішності досягнення бажаного результату надавачем неправомірної вигоди. Таким чином, члени колегіального органу, які отримують неправомірну вигоду за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу, є суб’єктами відповідних корупційних правопорушень.
Про це зазначив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові за результатами розгляду касаційних скарг сторони захисту, повідомляє пресслужба ВС.
Захист стверджував, що голова комісії щодо спеціальних розслідувань не може самостійно приймати рішення, оскільки таке рішення ухвалюється комісією як колегіальним органом, а отже він не може притягуватися до кримінальної відповідальності за ст. 368 КК України.
Постанова ККС ВС від 23 квітня 2024 року у справі № 726/776/17 (провадження № 51-8212км18) за посиланням.