До Верховної Ради України був поданий проєкт Закону № 4533-1 від 06.01.2021 "Про процедуру розгляду справ і виконання рішень Конституційного Суду України".
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Податковий борг державних і комунальних підприємств при приватизації будуть списувати: законопроєкт".
Законопроєкт розроблений у зв’язку із необхідністю практичної реалізації статті 153 Конституції України, яка уповноважує Верховну Раду України визначати процедуру діяльності КСУ шляхом прийняття відповідного закону. Зокрема, пропонованим проєктом закону приводяться у відповідність із вказаною конституційною вимогою порядок здійснення КСУ своїх повноважень під час розгляду справ конституційної юрисдикції, підстави і порядок звернення до нього, процедура розгляду ним справ, постановлення і виконання його рішень, надання висновків.
У цілому, законопроєкт складається із восьми розділів, що об’єднують у своєму змісті 70 статей, а також положення прикінцевого та перехідного характеру. При цьому, кожен із розділів унормовує певний комплекс питань, об’єднаних загальною ціллю законопроекту – на рівні закону врегулювати процедурні аспекти діяльності КСУ.
Розділом І фіксуються призначення закону, розкриваються основні засади діяльності КСУ, надається законодавча дефініція правових позицій КСУ, викладаються повноваження КСУ, їх межі та інші питання загального характеру щодо забезпечення організаційно-правової діяльності КСУ. Зокрема, особливий акцент зміщується на нормативне закріплення Реєстру актів КСУ. Передбачається, що акти КСУ, які пов’язані із конституційним провадженням, за виключенням певних випадків, є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення. Окрема увага зосереджується на запровадженні автоматизованої системи документообігу КСУ, першорядним завданням якої є забезпечення випадкового, об’єктивного та неупередженого розподілу справ між суддями.
Розділ ІІ законопроєкту вміщує норми, присвячені унормуванню процедурних аспектів звернення до КСУ. У цій частині проекту вирішений ряд важливих практичних проблем, що викликані реалізацією особою різних форм звернення до КСУ: конституційних подань, конституційних звернень та конституційних скарг. Деталізовані норми щодо суб’єктів внесення відповідних звернень до КСУ. У частині вдосконалення інституту конституційної скарги: її дію поширено на юридичних осіб публічного права; визначені випадки, коли законодавчий акт або окремі його положення вважаються такими, що застосовані в остаточному судовому рішенні у справі суб’єкта права на конституційну скаргу; урегульовано процедуру забезпечення конституційної скарги, а також попередньої перевірки звернень до КСУ.
Розділ ІІІ "Відкриття і закриття конституційного провадження. Об’єднання і роз’єднання конституційних проваджень" визначає засадничі положення, що стосуються підвищення ефективності здійснення конституційного судочинства. Зокрема, відбувається уточнення підстав для відмови у відкритті конституційного провадження у справі. Важливим є запропоноване положення, відповідно до якого в ухвалі про закриття конституційного провадження у зв’язку із визнанням змісту і вимог конституційної скарги очевидно необґрунтованим, КСУ зобов’язаний у такій ухвалі навести конкретне мотивування неналежності обґрунтування і оцінку по суті доводів, покладених в основу відповідного звернення.
Серед ключових положень Розділу IV "Загальні положення щодо розгляду справ у Суді" є законодавче закріплення: 1) пріоритетності усного провадження як форми розгляду у КСУ, особливо у справах в частині конституційних подань та звернень; 2) формування порядку денного КСУ; 3) особливостей проведення засідань та пленарних засідань КСУ; 4) порядку виклику учасників і залучених учасників конституційного провадження; 5) випадків відмови Сенатом від розгляду справи на розсуд Великої палати; 6) порядку ознайомлення учасників конституційного провадження з матеріалами справи; 7) підстави та порядок компенсації витрат суб’єкта права на конституційну скаргу.
Розділ V проєкту закону зосереджений на нормативному урегулюванні особливостей розгляду КСУ окремих категорій справ. Зокрема, визначаються особливості проваджень у справах щодо: а) відповідності Конституції України (конституційності) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою; б) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість; в) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
Розділ VI законопроєкту регулює питання актів КСУ, виконання його рішень та висновків. Встановлюються: обов’язок Суду надсилати ухвалу учаснику та залученому учаснику конституційного провадження не пізніше наступного робочого дня після її постановлення; правова природа забезпечувального наказу як виконавчого документу. Закріплюється інститут застережень при наданні висновків КСУ. Підвищується кворум для ухвалення рішень і висновків КСУ: замість 10 суддів мінімальний «поріг» становитиме 12 суддів КСУ. Закріплюється можливість КСУ визнавати акт (його окремі положення) таким, що не відповідає Конституції України в певному аспекті (застосування його у певний спосіб, до визначеного Судом кола правовідносин чи осіб тощо) без втрати ним чинності в цілому. При цьому передбачається, що КСУ може встановити особливий строк (не менше одного місяця) для втрати чинності законом (його окремими положеннями), яким встановлено юридичну відповідальність. У частині виконання порядку виконання рішень та висновків КСУ, проектом урегульовується ситуація, що виникає після постановлення КСУ свого рішення або надання ним свого висновку. Новелою пропонованого законопроекту є запровадження інституту відшкодування шкоди, завданої дією і застосуванням актами і діями, що визнані неконституційними.
Розділи VII і VIII передбачають положення прикінцевого та перехідного характеру.
Нагадаємо, парламенту пропонують врегулювати законний обіг конопель в Україні.