Верховна Рада прийняла за основу законопроект №4533 про конституційну процедуру.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Законопроектом пропонується прийняти окремий закон, яким визначити порядок здійснення Конституційним Судом України своїх повноважень під час розгляду справ конституційної юрисдикції, підстави і порядок звернення до нього, процедуру розгляду ним справ, постановлення і виконання його рішень, надання висновків.
У цілому, законопроект складається із восьми розділів, що об’єднують у своєму змісті 65 статей, а також положення прикінцевого та перехідного характеру.
Розділом І «Основні положення» фіксуються мета пропонованого для прийняття закону, принципи діяльності Суду, надається законодавча дефініція конституційної доктрини, викладаються повноваження Суду, їх межі та інші питання загального характеру щодо забезпечення організаційно-правової діяльності Суду. Зокрема, особливий акцент зміщується на нормативне закріплення Реєстру актів КСУ. Передбачається, що акти Суду, які пов’язані із конституційним провадженням, за виключенням певних випадків, є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення. Окрема увага зосереджується на запровадженні автоматизованої системи документообігу Суду, першорядним завданням якої є забезпечення випадкового, об’єктивного та неупередженого розподілу справ між суддями.
Розділ ІІ законопроекту вміщує норми, присвячені унормуванню процедурних аспектів звернення до Суду. У частині вдосконалення інституту конституційної скарги: визначені випадки, коли законодавчий акт або окремі його положення вважаються такими, що застосовані в остаточному судовому рішенні у справі суб’єкта права на конституційну скаргу; урегульовано процедуру забезпечення конституційної скарги, а також попередньої перевірки звернень до Суду.
Розділ ІІІ «Відкриття і закриття конституційного провадження, об’єднання і роз’єднання конституційних проваджень» визначає засадничі положення, що стосуються підвищення ефективності здійснення конституційного судочинства. Зокрема, відбувається уточнення підстав для відмови у відкритті конституційного провадження у справі. В ухвалі про закриття конституційного провадження у зв’язку із визнанням змісту і вимог конституційної скарги очевидно необґрунтованим, КСУ зобов’язаний у такій ухвалі навести конкретне мотивування неналежності обґрунтування і оцінку по суті доводів, покладених в основу відповідного звернення.
Серед ключових положень Розділу IV «Загальні положення щодо розгляду справ у Конституційному Суді» є законодавче закріплення: 1) пріоритетності усного провадження як форми розгляду у Суді, особливо у справах в частині конституційних подань та звернень; 2) формування порядку денного КСУ; 3) особливостей проведення засідань та пленарних засідань Суду; 4) порядку виклику учасників і залучених учасників конституційного провадження; 5) випадків відмови Сенатом від розгляду справи на розсуд Великої палати; 6) порядку ознайомлення учасників конституційного провадження з матеріалами справи; 7) компенсації витрат суб’єкта права на конституційну скаргу.
Розділ V проекту закону зосереджений на нормативному урегулюванні особливостей розгляду КСУ окремих категорій справ. Зокрема, визначаються особливості проваджень у справах щодо: а) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість; б) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
Розділ VI законопроекту регулює питання актів КСУ, виконання його рішень та висновків. Встановлюються: обов’язок Суду надсилати ухвалу учаснику та залученому учаснику конституційного провадження не пізніше наступного робочого дня після її постановлення; правова природа забезпечувального наказу як виконавчого документу, виконання якого є обов’язковим для усіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, а також фізичними та юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Закріплюється можливість Суду визнавати акт (його окремі положення) таким, що не відповідає Конституції України в певному аспекті (застосування його у певний спосіб, до визначеного Судом кола правовідносин чи осіб тощо) без втрати ним чинності в цілому.
При цьому передбачається, що Суд обов’язково встановлює особливий строк (не менше одного місяця) для втрати чинності законом (його окремими положеннями), яким встановлено юридичну відповідальність. У частині виконання порядку виконання рішень та висновків Суду, проектом акту урегульовується ситуація, що виникає після постановлення Судом свого рішення або надання ним свого висновку. Абсолютною новелою пропонованого законопроекту є запровадження інституту відшкодування шкоди, завданої дією і застосуванням актами і діями, що визнані неконституційними.
Розділи VII і VIII передбачають положення прикінцевого та перехідного характеру. Прикінцевими положеннями законопроекту: 1) вирішуються питання набрання законом своєї чинності із передбаченими особливостями для окремих його статей; 2) надається доручення органам державної влади в частині розробки нормативно-правових актів, передбачених цим законом, а також приведення існуючих актів законодавства у відповідність із встановленими ним вимогами; 3) вносяться зміни у чинне законодавство України, необхідні для забезпечення функціонування узгодженої правової бази у секторі конституційного судочинства (зокрема, в частині дисциплінарної відповідальності суддів КСУ). У перехідних положеннях визначається юридична доля правовідносин, які склалися до дня вступу закону в силу, а також справ КСУ, щодо яких конституційне провадження вже відкрито Судом.