Наявна в матеріалах справи завірена копія оскаржуваного рішення Вищої ради правосуддя про звільнення позивача з посади судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за вчинення істотного дисциплінарного проступку свідчить, що воно підписане не всіма членами ВРП, які брали участь в ухваленні (замість 18-и підписів містить 17), тобто з порушенням вимог Закону України від 21 грудня 2016 р. №1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя", що зумовлює скасування такого рішення на підставі п. 2 ч. 2 ст. 57 цього Закону.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Повне виконання кредитного зобов'язання не потребує додаткового підтвердження від банку, - ВС".
Про це йдеться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 р. у справі №800/192/17 (П/9901/397/18) (провадження №11-485сап18).
Так, суддя звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення ВРП про його звільнення, прийняте після встановлення ВККС фактів, що дії позивача порочать звання судді, викликають сумніви у його об’єктивності, неупередженості та принижують авторитет судової влади.
ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у задоволенні позову. Зазначене рішення було прийнято з окремою думкою судді, відповідно до якої рішення ВРП не підписане одним із її членів, що брав участь у його ухваленні, а це є підставою для його скасування відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Вищу раду правосуддя". Не погодившись із судовим рішенням про відмову в задоволенні позову, скаржник подав апеляційну скаргу про його скасування та просив прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
У свою чергу Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що рішення ВККС про внесення подання щодо звільнення позивача з посади судді вже було предметом судового розгляду, внаслідок якого йому відмовлено у задоволені позовних вимог. "Цю постанову позивач не оскаржував, а рішення ВККС є чинним і законним. У процесі судового розгляду підтверджено висновки ВККС та надано відповідну оцінку діям судді, а тому факт, що позивач вчинив істотний дисциплінарний проступок та, як наслідок, правомірність рішення ВККС про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади судді не потребують доказування", - вказали у ВС.
Аналізуючи норми законодавства, ВП ВС зазначила, що характер наслідків, передбачених законом для подібних порушень, після набрання чинності 30 вересня 2016 р. Законом України від 2 червня 2016 р. №1401 VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" не змінився, а тому протиправні дії судді, які на момент винесення рішення ВККС розцінювалися як порушення присяги, згідно із чинним законодавством охоплюються ознаками складу істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.
Держава гарантує контроль за належним виконанням суддями своїх професійних обов’язків шляхом створення єдиного органу - ВРП, що приймає рішення за наслідком розгляду дисциплінарних скарг щодо суддів. Приписами ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" передбачено, що рішення ВРП про звільнення судді з визначених п. 3 та 6 ч. 6 ст. 126 Конституції України підстав - вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, може бути оскаржене та скасоване.
Читайте також: "Оприлюднено доповідь за 2018 рік про стан забезпечення незалежності суддів в Україні".
Як вбачається з витягу з протоколу засідання ВРП, присутніми були 18 членів, тобто більшість від складу, які одноголосно проголосували "за" звільнення позивача з посади судді. Судді ВП ВС, оглянувши оригінал спірного рішення ВРП, встановили, що це рішення не містить підпису члена-доповідача. При цьому підпис члена-доповідача, розміщений у кінці сторінки на зворотному боці аркуша спірного рішення, не спростовує факту відсутності підписів усіх членів ВРП, що проголосували за його ухвалення, та не підтверджує згоди цього члена з висновками, викладеними у самому рішенні, оскільки підпис лише засвідчує виготовлення тексту рішення саме цим членом ВРП.
У результаті ВП ВС не здійснювала подальшого аналізу правильності оскаржуваного рішення ВРП, оскільки воно підлягає скасуванню внаслідок порушення процедури його прийняття.