19.11.2021 р. Асоціація правників України організувала модеровану дискусію щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини. Станом на листопад 2021 р. на розгляді Комітету міністрів Ради Європи перебуває 635 справ проти України. Для порівняння, кількість справ проти Росії, які знаходяться на виконанні, становить 1923 справ, Франції – 43 справ, Італії – 169 справ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Основними структурними питаннями, які наразі стоять на порядку денному Комітету міністрів щодо України, насамперед є ті, що стосуються таких питань:
- Довготривалі недоліки системи правосуддя (групи справ Жовнер/Іванов/Бурмич) – невиконання або надмірно тривале виконання рішень національних судів, винесених проти державних органів чи підприємств. Для повного виконання справ вказаної категорії Україні потрібно виконати всі національні судові рішення, винесені проти держави. Було кілька спроб порахувати суму боргу держави за такими рішеннями, однак з огляду на відсутність одного джерела інформації, паперовий документообіг та зобов’язальний характер таких рішень, ці спроби виявилися неуспішними.
- Світлана Науменко/Меріт – надмірна тривалість цивільного та кримінального провадження.
- Олександр Волков – незалежність судової гілки влади.
- Група справ Невмержицький/Сукачов, які стосуються умов утримання, що становлять жорстоке поводження, а також відсутність внутрішнього засобу правового захисту.
- Жорстоке поводження та відсутність ефективного розслідування (Каверзін/Афанасьєв/Бєлоусов).
- Безпека журналістів, зокрема розслідування злочинів щодо них (Гонгадзе).
- Розслідування злочинів на ґрунті ненависті (Федорченко та Лозенко).
- Порушення прав людини під час Майдану, події 2013-2014 рр. (Шморгунов та інші).
- Законність і тривалість попереднього ув'язнення (Ігнатов).
- Лікування в СІЗО (Логвиненко/Ісаєв/Каць та інші).
- Незалежність прокуратури (Луценко/Тимошенко).
- Свобода зібрань (Вєренцов).
- Мораторій на відчуження сільськогосподарських земель (Зеленчук і Цицюра).
- Люстрація (Полях та інші).
Анна Огренчук, президентка Асоціації правників України, розпочинаючи захід, зазначила, що Україна є однією з держав-лідерів за кількістю звернень до ЄСПЛ. Однак навіть незважаючи на довготривалий процес до винесення судового рішення, багато цих рішень не виконуються і чимало з них перебувають на контролі Ради Європи. Яскравим прикладом невдалості судових реформ в Україні є невиконання рішень судів. Оскільки реалізація рішення є етапом правосуддя, тому воно не може вважатися завершеним, поки рішення не буде виконано.
«Неодноразово підіймалося питання автоматизації арешту активів без паперового навантаження. Проте, на жаль, сьогодні проблеми, які можна було б вирішити швидко, залишаються невиконаними. Можливо, влада не до кінця розуміє важливість та нагальність закриття цього питання. Немає розуміння щодо розміру боргу держави за судовими рішеннями, тому одним з основних завдань для органів влади має бути проведення такої аналітики, щоб осягнути критичність ситуації», – зазначила спікерка. Також вона вказала на проблеми кадрового голоду в судах, гальмування відновлення роботи ВККС, страх припинення роботи ВРП та системні помилки у зміні законодавчого поля.
Крістос Джакомопулос, Генеральний директор Директорату з прав людини та верховенства права (м. Страсбург), зазначив, що в ситуації, коли перед ЄСПЛ постає велика кількість схожих справ, Суд щодо однієї з них приймає рішення, а інші «заморожує». Країни мають використовувати таке пілотне рішення до подібних спорів за аналогією, щоб такі справи не виникали в майбутньому. Пілотне рішення ЄСПЛ для країни, якої це стосується, означає, що держава має системну проблему. Нещодавно проти України Суд ЄСПЛ виніс два пілотних рішення.
«Якщо ЄСПЛ доходить висновку, що були порушенні права людини за результатом розгляду справи, то виносить рішення, яким зобов’язує відшкодувати завдану шкоду та поновити порушене право людини. Суд може вимагати від держави вжиття конкретних заходів або утримання від вчинення певних дій. Часто Суд вимагає вжиття загальних заходів, щоб уникнути такого порушення прав людини в майбутньому (наприклад, прийняти закон, винести рішення, врегулювати відносини). Іноді держава має запропонувати загальні заходи врегулювання цієї проблеми, а Рада Європи тільки стежить за їх виконанням», – розтлумачив процес виконання рішення ЄСПЛ спікер.
Також Крістос Джакомопулос навів статистичні дані щодо ситуації в Україні: 635 справ знаходяться на контролі Комітету міністрів Ради Європи, з них 450 – справи-клони, тобто такі, що стосуються однієї і тієї ж проблеми: «Є справи, які підіймають індивідуальні питання і які вирішити легко, деякі стосуються нових проблем, які мають вирішувати органи влади. Проте найбільшою проблемою є невиконання рішень ЄСПЛ». Наприклад, справи з групи «Іванов» стосуються тих рішень, які виносять українські суди, але далі вони не виконуються. Також поширеними є справи щодо умов тримання під вартою або щодо тривалості проваджень в українських судах.
Як вирішити проблему?
На думку Генерального директора, важливим у процесі виконання або примусового виконання рішень є покращення роботи державних виконавчих служб. Також мають бути усунуті мораторії та правові бар’єри, адже система не може продовжувати існувати, якщо в ній існуватиме імунітет на виконання рішень. «Заходи, які потрібно вжити, має робити не один орган в Україні, це вимагає спільних та добре скоординованих дій. Існує потреба законодавчих дій, а саме зняття мораторіїв. Потрібні кроки з боку Мін’юсту щодо законодавчої ініціативи, спрощення автоматизації арешту майна чи роботи виконавців. Необхідні бюджетні кроки, щоб надати можливість підприємствам сплатити борги. Суди, приймаючи рішення, повинні думати про те, як ці рішення будуть виконуватися. Це спільна робота. Мета нашої зустрічі полягає в тому, щоб підняти розуміння тих органів української влади, які є компетентними змінити цю ситуацію», – наголосив спікер.
Наслідки для України, якщо вона не буде спроможна вирішити проблему
На перше місце Крістос Джакомопулос поставив репутаційні ризики, адже якщо країна не може виконати пілотне рішення ЄСПЛ, то це означає, що держава не може належним чином захистити права людини. «Це створює недовіру до судової влади та держави загалом. Окрім того, це стосується кожного громадянина і свідчить про неможливість доступу до правосуддя. Така ситуація може відлякувати іноземних інвесторів. Виконання рішення судів у будь-якій країні світу – це питання, яке насамперед стосується питання правовладдя», – зазначив директор.
Він додав, що держава повинна відокремити минулі борги та зробити рішучі кроки для вирішення цих проблем. Рівень боргу за судовими рішеннями – це та інформація, яку передусім необхідно подати від України до Ради Європи. «Орган координації цього питання повинен займати високе місце в ієрархії влади, адже для цього потрібна політична залученість і зацікавленість найвищого рівня», – зауважив спікер.
Фінансових наслідків для держави через невиконання рішень ЄСПЛ не буде, адже просто відсутній механізм фінансових санкцій. «Рішення ЄСПЛ виносяться не для того, щоб соромити державу, а для того, щоб вказати на проблемне питання і його вирішити. Держава це робить, щоб покращувати життя своїх громадян. Немає сенсу переконувати уряди в дотриманні прав людини, адже це відповідає інтересам народу, іноземних інвесторів, громадянського суспільства», –- підкреслив генеральний директор.
Однією з найбільших проблем в Україні спікер назвав недостатність суддів і фінансування, що безпосередньо впливає на надмірність тривалості проваджень. Існують проблеми з доступом до правосуддя, оскільки в Україні є населені пункти, де суди просто не працюють, що є перешкодою для ефективності судової системи. Відсутність роботи ВВКС не дозволяє системі належним чином залучати суддів, що веде до паралізування усієї системи. «Всі ці аспекти вже неодноразово відзначав Комітет Міністрів Ради Європи. Відновлення спроможності судової влади є ключовим в аспекті проведення судової реформи. Ми сподіваємося, що всі державні органи, які причетні до реформування судової системи, діятимуть належним чином і не перериватимуть свою роботу. Зокрема, це стосується ВРП», – зазначив Крістос Джакомопулос.
«Європейська конвенція з прав людини за 70 років свого існування змінила підхід і поставила права людини в центр. Сфера доступу громадян до правосуддя – це сфера, де відбулися найбільші зрушення. Проте це означає не тільки позірний доступ, але й реальний захист прав у суді, який є безстороннім, незалежним, оперативно прийматиме рішення, які виконуються швидко і належним чином», – підсумував свій виступ Крістос Джакомопулос.
Павло Пушкар, начальник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Ради Європи (м. Страсбург), зазначив, що порівнюючи Україну та Німеччину, було виявлено суттєву відмінність у строках та способах виконання судових рішень. Наприклад, матеріали справи Світлани Науменко проти України надійшли до ЄСПЛ приблизно у 1998 р., справа була розглянута та рішення було винесене у 2004-2005 рр., проте виконання цього рішення і досі триває. За останні 10 років Україна має виплатити 51 млн євро як суму справедливої сатисфакції. Невиконання цього рішення несе для України репутаційні ризики.
«Держава повинна зрозуміти, що виконання рішень ЄСПЛ є частиною повсякденної діяльності держави. Має бути розуміння принципу структурної незалежності судової гілки влади для забезпечення дотримання принципів Ради Європи, яка використовує інструменти м’якого права і здійснює тільки нагляд. Україні потрібно посилити політичний рівень зацікавленості у виконанні судових рішень», – зазначив Павло Пушкар. Він відзначив позитивну практику реагування на цю проблему з боку Конституційного Суду, проте додав, що варто провести превентивну роботу з іншими органами влади, щоб систематизувати реагування на рішення ЄСПЛ.
Віктор Соловейчик, керівник Секції Секретаріату ЄСПЛ, окреслив основні проблемні питання України у процесі виконання рішень ЄСПЛ. Також спікер приділив увагу питанню справедливої сатисфакції та виплати державою моральної шкоди: «Кожна справа унікальна, її детально та окремо досліджує суд. Тому немає якось математичної формули для чіткого підрахування розміру шкоду. У схожих справах можна простежити присудження судом визначеної суми. Ви можете проаналізувати практику ЄСПЛ і зрозуміти, про які розміри йдеться у типових справах, але знову ж таки кожне питання має свої індивідуальні характеристики, які суд бере до уваги до винесення рішення».