У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №10190 від 25.10.2023 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство".
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "НБУ: Оприлюднено для обговорення нові вимоги щодо формування страховиками технічних резервів".
Мета та проблематика
У пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що впровадження безготівкових форм розрахунків, розширення мереж різних фінансових установ, поява фінансово-кредитних організацій та активне використання новітніх інформаційних технологій фінансових операцій призвели до зростання шахрайства та іншої незаконної діяльності у сфері ринків фінансових послуг.
"З появою безготівкових розрахунків схеми заволодіння грошовими коштами удосконалюються шахраями з кожним роком та набули неабиякої популярності серед злочинців. Злочини такого виду є специфічними за процедурою доказування, адже фіксування електронних слідів злочину вимагає наявності спеціальних знань у галузі цифрових технологій. На сьогодні, особливо в умовах дії правового режиму воєнного стану, існує безліч видів шахрайських схем, які відпрацьовуються на споживачах фінансових послуг, зокрема, викрадення грошових коштів із банківського рахунку, що реалізовуються у взаємодії із власником банківського рахунку, якого введено в оману та який добровільно передає персональну інформацію про себе або без прямої взаємодії із власником банківського рахунку. Мова йде про попереднє викрадення персональної інформації за допомогою фішингових схем, що стає основою для викрадення грошових коштів", – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, статистика розкриття злочинів невтішна, оскільки у разі виявлення викрадення грошових коштів з рахунку існує механізм захисту ошуканих осіб, який потребує удосконалення. Зокрема, ця процедура передбачає лише звернення потерпілої особи до Департаменту кіберполіції Національної поліції України через систему електронних звернень громадян.
"Але неабияке значення має оперативність: як звернення ошуканого громадянина до банківської установи, правоохоронних органів, так і належного реагування останніх на факт викрадення грошових коштів. Діюча ст. 190 "Шахрайство" Кримінального кодексу України (далі – КК України) не відповідає сучасним реаліям нормативно-правового регулювання, не дає можливості для ефективної реалізації функції превенції та містить застарілі поняття, наприклад, "електронно-обчислювальна техніка", що частково унеможливлює її доказування правоохоронними органами", – вказали ініціатори законопроєкту.
Для правильної кваліфікації діяння особи як шахрайства необхідними, на їхню думку, є наступні ознаки:
1) предмет злочину – майно або права на майно;
2) потерпілий – особа яка є власником майна (суб’єктом прав на майно) або особа у віданні чи користуванні якої таке майно (права на майно) перебуває на законних підставах;
3) винна особа, яка є загальним суб’єктом злочину, передбаченого ст. 190 КК України;
4) протизаконний психічний вплив на таку особу у формі обману та/або зловживання довірою, внаслідок чого дана особа вводиться в оману і має спотворене уявлення про обставини, в яких вона передає предмет злочину винній особі.
У записці вказано, що відсутність принаймні однієї з даних ознак може бути підставою для визнання відсутності складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України "Шахрайство". Зокрема, відсутність доведеного обману або зловживання довірою як способу отримання майна або майнових прав є підставою для визнання відсутності в діях винного складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України.
Крім цього, через вчинення шахрайських дій, потерпілими особами в яких виступають іноземні громадяни, існує проблема допиту власника майна або суб’єкта права на майно, яке стало предметом злочину, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні у зв’язку із трансграничністю вчинення цих дій.
Як вказано, метою законопроєкту є встановлення нових складів злочину для реалізації механізму захисту та поновлення прав осіб, потерпілих від протиправного збирання, зберігання, обробки та використання персональних даних, інформації, яка містить банківську таємницю, в тому числі індивідуальну облікову інформацію, реквізити платіжного інструменту, платіжної картки, код авторизації, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою з використанням електронної комунікації та/або технічних засобів електронних комунікацій, створення, керівництва електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь та залучення до участі у такій.
Які зміни
Законопроєкт передбачає внесення зміни до Кримінального кодексу України шляхом доповнення новою ст. 1901 "Електронно-комунікаційне шахрайство", яка передбачає відповідальність за електронно-комунікаційне шахрайство, тобто протиправне збирання, зберігання, обробка та використання персональних даних, інформації, яка містить банківську таємницю, у тому числі індивідуальну облікову інформацію, реквізити платіжного інструменту, платіжної картки, код авторизації, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою з використанням електронної комунікації та/або технічних засобів електронних комунікацій.
Також Кримінальний кодекс України доповнюється новими статтями 2554 "Створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній" та 2555 "Залучення до участі у електроннокомунікаційній шахрайській організації" із встановленням нової відповідальності за дії таких шахрайських організацій та участь у них.
Як зазначається, прийняття законопроєкту дасть можливість правоохоронним органам притягати до відповідальності осіб, які вчиняють шахрайські дії з використанням електронної комунікації та/або технічних засобів електронних комунікацій.