З 12 листопада 2019 р. відеотрансляція засідань Вищої ради правосуддя відбувається за новими правилами - лише за наявності клопотань та згоди всіх сторін, щодо яких розглядається питання порядку денного.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Вимога щодо особистого розгляду звернень інвалідів війни поширюється на Президента, - ВП ВС".
Такі зміни були внесені до Регламенту Вищої ради правосуддя 11 листопада 2019 р., зазначає прес-служба ВРП.
Крім цього, певні зміни порядку роботи торкнуться засобів масової інформації та вільних слухачів, які мають намір взяти участь у роботі Вищої ради правосуддя та її органів.
Так, Законом України від 7 червня 2018 р. № 2447-VIII внесено зміни до абз. 2 ч. 8 ст. 30 "Засідання Вищої ради правосуддя, її органів" Закону України "Про Вищу раду правосуддя". Згідно із вказаною статтею, особи, присутні в залі засідання, мають право робити письмові записи, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі засідання фотозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускається за згодою головуючого, якщо інше не передбачено законом.
Питання відкритості у роботі судових органів прокоментовані у Висновку № 7 (2005) Консультативної ради європейських суддів про правосуддя та суспільство, у якому розкрито питання допуску ЗМІ, зокрема телеканалів, до судової зали. Відповідно до документа уся інформація, що надається судами ЗМІ, повинна передаватися у прозорий та недискримінаційний спосіб.
Питання можливості допуску телевізійних камер до судового залу при розгляді будь-яких питань, крім процедурних, було предметом широкої дискусії як на Другій Конференції європейських суддів, так і на засіданні КРЄС. Деякі члени КРЄС висловили серйозні застереження щодо цієї нової форми публічного висвітлення роботи судів.
"Принцип відкритості судового процесу передбачає, що громадянам та працівникам ЗМІ повинен дозволятися доступ до судових зал, у яких проходять слухання, але новітнє аудіовізуальне обладнання надає подіям, що передаються, такого широкого розголосу, що саме поняття відкритих слухань повністю змінює своє сутнісне наповнення. Це може мати певні переваги в плані підвищення громадської обізнаності про те, як проводяться судові процеси, та покращення іміджу судової системи, але поряд із цим існує також ризик того, що присутність телевізійних камер у суді може зашкодити провадженню та змінювати поведінку осіб, які беруть участь у слуханнях (судді, прокурори, адвокати, сторони, свідки тощо)", - вказано у документі.
КРЄС рекомендує, що під час здійснення телевізійного запису судових слухань повинні використовуватися стаціонарні камери, а головуючий суддя повинен мати можливість приймати рішення щодо умов зйомок та переривання трансляції у будь-який час. Ці та будь-які інші необхідні заходи повинні захищати права осіб, які беруть участь у слуханнях, та забезпечувати, щоб слухання проводилися належним чином. Також КРЄС наголошує, що слід також брати до уваги думку осіб-учасників процесу, зокрема в певних типах судових процесів, які стосуються приватних справ людей.
Крім цього, в експертному Звіті за результатами аналізу положень Регламенту ВРП, наданому у вересні 2017 р., проведеного експертами за підтримки Програми USAID реформування сектору юстиції "Нове правосуддя", зазначено, що питання відкритості і гласності діяльності ВРП є наразі одним із найбільш дискусійних.
"Активісти вимагають повної прозорості в діяльності Ради аж до відео-трансляцій її засідань онлайн, Рада ж має забезпечувати такі цінності, як незалежність суддів й авторитет судової гілки влади у суспільстві. Отже, обмеження відкритості діяльності ВРП є цілком допустимими. Так, міжнародні стандарти не забороняють оприлюднення інформації про відповідальність судді", - йдеться у документі.
"Відкритий розгляд усього спектра питань, пов’язаних із притягненням судді до відповідальності, може зашкодити незалежності судді: якщо суддя, кримінальне або дисциплінарне провадження щодо якого є предметом розгляду ВРП, не відсторонений від посади і продовжує здійснювати правосуддя, коли таке провадження триває, він не може бути достатньою мірою незалежним. Тим більше, якщо сторони у справах знатимуть, що суддя є суб’єктом відповідальності, - а така ситуація буде неминучою, якщо усі засідання ВРП транслюватимуться в мережі інтернет, - він стає вразливим для будь-яких форм непроцесуального тиску на нього", - зазначається у Звіті.
На думку експертів, відкритий розгляд справ про відсторонення судді від посади, про обрання щодо нього запобіжних заходів може нашкодити і неупередженості, і всебічному розслідуванню такої справи, адже під час онлайн-трансляції засідань оголошуються дані досудового слідства, у тому числі оперативна інформація, оголошуються особисті дані судді, відомості щодо його професійної діяльності та низка інших важливих даних. У підсумку такий розголос може негативно відобразитися на кінцевому результаті кримінального провадження.
У документі наголошується, що законодавство країн ЄС передбачає в основному закрите провадження щодо судді. Вважається, що дисциплінарне провадження має бути таємним, щоб не зашкодити авторитету судової влади, а результат такого провадження має бути публічним і підлягає оприлюдненню.
На сьогодні ВРП розкрила зміст принципу гласності і відкритості у своїй діяльності через таке:
- забезпечення кожній особі, справа якої розглядається в Раді, права брати участь у розгляді справи і знати про результати її розгляду;
- особи, які бажають бути присутніми на засіданнях, і надалі безперешкодно за посвідченням допускатимуться до залу засідання;
- порядок денний засідань, рішення Ради та її органів, як і до цього, публікуються на офіційному веб-сайті (hcj.gov.ua), доступному кожному громадянину;
- усі рішення оприлюднюються;
- відеотрансляція засідань Ради може відбуватися за наявності згоди усіх осіб, щодо яких розглядається питання порядку денного, за клопотанням та відповідно до рішення ВРП;
- особи, присутні в залі засідання, мають право робити письмові записи, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби;
- проведення в залі засідання фотозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускається за згодою головуючого, якщо інше не передбачено законом.
Нагадаємо, обрано голову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.