У Києві відбулася презентація Державної антикорупційної програми (далі – ДАП) на 2023-2025 роки. Захід відбувався за сприяння Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) – провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На початку з вітальним словом виступив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. За його словами, питання запобігання та протидії корупції не втрачає своєї актуальності навіть під час дії воєнного стану.
«Україна демонструє суттєвий поступ у цьому – навіть попри те, що всі ресурси держави та суспільства сьогодні спрямовані на захист від агресії рф. І ви знаєте, що індекс сприйняття за 2022 рік покращився на 1 бал», – сказав голова ВРУ. Він додав, що головним є те, що в Україні є політична воля на боротьбу з корупцією.
Віра Михайленко, голова ВАКС, зазначила, що прийняття ДАП є певним навігатором, який веде державу у правовий простір та усуває всі перешкоди, які заважають шляху до основної мети – утвердження принципів верховенства права, прав людини, а також застосування в Україні демократичних цінностей та стандартів.
Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас сказав, що питання щодо ДАП є надзвичайно актуальним для майбутнього України та визначеного шляху держави в напрямку до ЄС та членства в ньому.
«Україна вже пройшла довгий шлях, вирішуючи питання корупції та заснувавши незалежні антикорупційні органи після Революції Гідності», – сказав він, зазначивши, що навіть зараз під час війни Україна продовжує досягати прогресу в антикорупційних реформах.
За словами голови НАЗК Олександра Новікова, в НАЗК вірять у те, що державна політика має бути максимально інклюзивною: «Заснованість державної політики на даних та інклюзивність – це те, що вкладено в основу антикорупційної політики. А реалізація ДАП має забезпечити те, щоб і робота законодавчої, і виконавчої влади ґрунтувалася виключно на даних і запиті громадян України».
Він також додав, що сьогодні 61% українців не готові використовувати корупційні практики.
Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов наголосив на тому, що Україні не потрібно повертатися до ганебної практики, – коли кожен держслужбовець чи публічна особа декларував своє майно, статки, правочини, – коли сам процес декларування перетворювався на тортури та помилки.
Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради України, сказав, що ДАП – це й про натяк, коли вся країна – це антикорупційна інфраструктура: «Це АМКУ, з яким ми будемо приймати оновлене законодавство про процедури, державну допомогу. Це й корпоративне управління, яке давно вимагає прийняття нової редакції закону. Це і побутова корупція, що з нею роботи – це дуже великий виклик».
Ростислав Шурма, заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що в Україні мають розуміти, що доведення завдання щодо боротьби з корупцією до кінця є необхідною умовою для відбудови держави. На його думку, є дві зони, які генерують корупцію, – дозвільна та податкова системи
Далі відбулася презентація соціологічного дослідження «Корупція в Україні 2022: розуміння, сприйняття, поширеність». Серед іншого, аналітик НАЗК Володимир Харченко зазначив, що українці дедалі більше не толерують корупцію: «За останні роки спостерігається чітка позитивна тенденція зростання показників негативного ставлення до корупції як способу вирішення власних проблем у населення або проблем підприємства в бізнесу. Тобто це відмова від корупційних практик, зокрема надання хабаря чи використання зв'язків для вирішення різних важливих ситуацій. У 2022 році ці показники зросли і становлять для бізнесу 60%, а для населення – 58%».
Дмитро Савчук, директор дослідницької агенції Info Sapiens, розповів, що корупція у сфері освіти переважно відбувається під час захисту курсових та рефератів, питань щодо гуртожитків і проходження практики. За його словами, загалом показники у цій сфері порівняно з минулим роком зменшилися.
Також він розповів про корупційні практики у сфері медицини: «Загалом майже кожен шостий українець стикається з корупцією у цій сфері. Це переважно відбувається під час, зокрема, проведення операцій, медоглядів, отримання медичних довідок тощо».
У судовій системі, розповів Дмитро Савчук, також є корупційні практики. Він зазначив, що особливих покращень за останній рік тут немає - переважно бізнес стикається з корупцією, коли розглядаються господарські справи, коли потрібно уникнути відповідальності, зняти арешт із майна тощо.
Крім того, з презентацією ДАП виступив Андрій Вишневський, заступник голови НАЗК. За його словами, нова стратегія ДАП вперше містять компонент, який пов'язаний із запобіганням корупції в різних секторах державної політики: «У цьому є новизна, особливість. Якщо ми подивимося на структуру самої стратегії ДАП, то побачимо в ній три основні блоки. Перший і третій продовжують і розвивають те, що було започатковано в межах попередньої стратегії – це інституціональна система запобігання корупції та комплекс заходів, спрямованих на вдосконалення процедурних і матеріальних правових моментів, які необхідні для забезпечення невідворотності відповідальності за корупцію. А ось цей новий другий компонент спрямований на суттєве зменшення корупційних практик у 15-и пріоритетних сферах».
Далі проходила панель «Антикорупційна політика у пріоритетних сферах: оборона, відновлення інфраструктури, цифровізація, земля, освіта». Зокрема, Михайло Федоров, віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації України, зазначив, що цифровізація є фундаментом антикорупційної стратегії: «Понад 60 пунктів програми – це про цифровізацію, обмін даними, покращення даних у реєстрі тощо. Ми вже багато в цьому напрямку зробили, що є фундаментом для розвитку антикорупційної програми. Надалі, я думаю, що в найближчі кілька років, буде певна технологічна революція, яка допоможе побороти корупцію».
Також він зазначив, що наразі застосунком Дія користуються 19 млн користувачів, що є важливим, тому що це говорить про культуру цифровізації в суспільстві.
Сергій Деркач, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, розповів про декілька продуктів, які зараз впроваджуються в Україні. Зокрема, це реєстр зруйнованого майна та електронна система управління відбудовою. Він наголосив на тому, що тут важливим є питання не лише електронізації процесів, а й аналізу та оцінки корупційних ризиків у кожному процесі – починаючи з аналізу збитків та продовжуючи складанням конкретного проєкту, його фінансування, а потім контролю за якістю та впровадженням цього проєкту.
«На кожному з цих частин та етапів відбудови ми будемо проводити оцінку корупційних ризиків і мінімізовувати ті ризики, які будемо знаходити. Однозначно в цьому питанні будуть допомагати електронні системи, які мінімізовуватимуть корупційні ризики шляхом зменшення людського фактору в частині відбудови», – сказав він.
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський наголосив на важливості прозорості в питаннях будівництва та земельних відносинах. На його думку, антикорупційна стратегія є гарною як орієнтир та «не зроблена для галочки».
На думку міністра освіти і науки України Оксена Лісового, справжня боротьба з корупцією відбувається лише у сфері освіти: «Якщо ми хочемо подолати це явище, то повинні в першу чергу звернути увагу на те, як ми працюємо з молоддю, починаючи з молодшого шкільного віку».
Роксолана Підласа, голова бюджетного комітету Верховної Ради України, зазначила, що до антикорупційної стратегії можна ставитися по-різному: «Можна як до формального документа, який встановлює якісь декларативні принципи, які необов’язково виконувати. Так часто відбувається під час ухвалення різних стратегій на рівні Кабінету Міністрів і парламенту. Але до антикорупційної стратегії була прискіплива увага в депутатів, оскільки вони вважали, що це одразу буде керівництво до дій, тобто те, що ми запишемо в антикорупційну стратегію, потрібно треба виконувати. Очевидно, що багатьом групам політичного впливу не подобається посилення антикорупційної інфраструктури та курс на боротьбу з корупцією».
За словами міністра оборони України Олексія Резнікова, корупціогенність у цій сфері навіть складно уявити: «Я навіть не уявляв, коли погоджувався піти на цю посаду. Це такі «авгієві стайні» мені і нас усім дісталися! Але в моєму розумінні корупція має не лише юридичний сенс, а набагато ширше – корозія, поїдання системи. Тому для мене пріоритетом є створення середовища та відповідно використання інструментів. Та ж сама програма – це план, інструменти, які потрібно впровадити».
Після цього відбулася панель «Подальший розвиток антикорупційних інституцій». Директор НАБУ Семен Кривонос, серед іншого, сказав, що ДАП передбачає низку структурних маяків, до яких має рухатися й НАБУ. Це, зокрема, збільшення кількості детективів на 300 осіб, а також утворення державної експертної установи при НАБУ.
Маркіян Галабала, суддя ВАКС, зазначив, що програма стала своєрідним орієнтиром, куди має рухатися суд як інстанція, яка розглядає справи, пов’язані з корупцією. За його словами, основними маркерами, передбаченими програмою, є спрощення та оптимізація розгляду кримінальних проваджень, пов’язаних із корупцією.
Заступник керівника САП Андрій Синюк заявив, що в процесі діяльності установа стикнулася з перешкодами, які не дозволяють «рухатися настільки швидко, настільки це можливо». Деякі з них, сказав Синюк, знайшли своє відображення в антикорупційній програмі: «Мова йде насамперед про наділення повноваженнями керівника СПА в.о керівника САП – наприклад, у разі відсутності керівника САП не завжди… в.о. керівника САП може сформувати групу прокурорів у кримінальному провадженні, а також виконати інші функції».
Анастасія Радіна, голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, сказала, що зараз, враховуючи попередній досвід роботи антикорупційних органів, можна зрозуміти: в той час, коли ці органи «розганяються» в певних сенситивних провадженнях і демонструють там результати, пропорційно до цього «зростає бажання деяких акторів впливати на ці органи та використовувати для цього всі недоліки законодавства». На її думку, САП зараз є найбільш незахищеним з усіх антикорупційних органів.
Заступниця керівника Антикорупційної ініціативи ЄС Ірина Шиба зазначила, що наразі немає перешкод для відновлення подання декларацій. Тому цей інструмент, на її думку, є важливим для попередження корупції, виявлення незаконного збагачення, розслідувань НАБУ, а також для всієї інфраструктури.
Наприкінці заходу відбулася панель «Виконання ДАП. Наступні кроки». Так, Аллан Паг Крістенсен, керівник Антикорупційної ініціативи ЄС, наголосив на тому, що з відбудовою та на шляху до ЄС питання боротьби з корупцією є більш важливими, ніж було колись.
Голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська розповіла про те, що АМКУ раніше розробляв пропозиції до проєкту реформ, значна кількість яких входить до антикорупційної програми. Зокрема, це збільшення інституційної роботи комітету, чітке встановлення термінів розгляду справ, вдосконалення процесу проведення перевірок суб’єктів господарювання тощо.
За словами Ярослава Юрчишина, першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, ніхто не приймав би антикорупційну стратегію, якби це не стосувалося вимоги початку ухвалення рішення про кандидатство до ЄС: «Ми билися над цією стратегією… до моменту, поки це не з’явилося, як одна з вимог». На його думку, виконати всі вимоги буде надзвичайно складно.
Голова НАЗК Олександр Новіков заявив про важливість залучення всіх сторін до процесу обговорення.
«Голова ВРУ, перший заступник голови ВРУ, практично всі віцепрем’єри, ключові міністри, керівниця антикорупційного комітету, керівниця АМКУ фактично публічно долучилися до презентації як затвердженої програми, так і взяли на себе зобов’язання щодо імплементації цих заходів. Ба більше, ми віримо в діалог, інклюзивність. І віримо в діалог навіть з опонентами», – сказав він.
Також голова Громадської ради при НАЗК і голова Всеукраїнського об'єднання «Автомайдан» Катерина Бутко зазначила, що Україна дуже довго приймала антикорупційну стратегію та програму, кілька разів змінюючи час її проведення: «Зараз у нас є дуже мало часу для нарешті впровадження цієї стратегії. По суті, в нас залишилося менше року, щоб виконати значну частину всіх змін».