Наразі відповідний законопроект винесено для громадського обговорення на сайті Мінсоцполітики.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Якщо законопроект приймуть, в українців з’явиться можливість офіційно встановлювати гнучкий режим робочого часу, укладати трудовий договір на умовах дистанційної роботи, а також отримувати дозвіл самостійно планувати свій робочий час, якщо службові обов’язки цьому не суперечать.
Застосування гнучкого режиму не повинно тягнути за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників. Пропоновані зміни до КЗпП передбачають як порядок та умови запровадження такого режиму, так і випадки, коли він неможливий.
Також Мінсоцполітики пропонує дати сторонам трудового договору можливість домовитись про виконання роботи дистанційно. Такі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку.
Переважне право на виконання роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу та дистанційної роботи хочуть надати батькам особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, працівникам, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, працівникам похилого віку та особам з інвалідністю.
Окрім того, керівники юридичних осіб та відокремлених підрозділів, а також інші категорії працівників, визначені колективним договором, зможуть планувати свій робочий час самостійно. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП.
Читайте також: В Україні можуть заборонити довічне позбавлення волі для жінок
На думку Мінсоцполітики, перевагою гнучких форм організації праці є можливість оптимізації виконання трудових функцій в межах свого робочого місця та вивільнення часу для інших справ і відпочинку. Автори законопроекту очікують підвищення продуктивності від тих годин, які працівник проводить на роботі, зменшення кількості прогулів, зниження плинності кадрів і пов’язаних з цим витрат (на оплату надурочних годин, пошук нового персоналу тощо).