Станом на 13:00 1 вересня в системі електронних петицій уже зареєстровано 1099 петицій, що свідчить про значний суспільний інтерес і довіру до сервісу. Про це під час брифінгу повідомив заступник Глави АПУ Дмитро Шимків, повідомляє прес-служба Президента України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Найбільше підписів — 14 тисяч — поки назбирала петиція щодо законодавчого затвердження права громадян на захист (14113). Також багато підписів уже зібрали петиції про скасування розмитнення і акцизного податку на імпорт авто (4862) та закон про скасування депутатської недоторканності (4402).
Дмитро Шимків зазначив, що ідентифікація в системі відбувається за допомогою електронної пошти з подальшим підтвердженням, що відповідає світовому досвіду.
“Необхідно зібрати 25 тисяч підписів протягом не більше, ніж трьох місяців. Орган державної влади зобов’язаний надати відповідь по суті у десятиденний строк”, — сказав заступник Глави АПУ, зауваживши, що підписи також можуть збирати громадські організації.
Він розповів, що сьогодні більше, ніж 70 держав світу використовують різні форми петицій до державних органів. Це є формою ведення діалогу між державою та громадянами, інструментом виявлення суспільного резонансу. “Усі українські норми повністю кореспондуються та відповідають нормам Європейського Союзу, а саме Рекомендаціям CM/Rec (2009)1 Комітету Міністрів Ради Європи від 18 лютого 2009 року”, - наголосив Дмитро Шимків.
Також Заступник Глави АПУ повідомив, що робота від початку написання законопроекту до запуску системи електронних петицій до Президента тривала рік. Приблизно півроку АПУ разом із групою електронної демократії, представники якої були присутні на прес-брифінгу, працювали над текстом законопроекту. “Україна зробила перший крок до постіндустріального, посткапіталістичного суспільства — впровадження електронної демократії”, — зазначив Сергій Лобойко, який брав участь у розробці законопроекту.
Наступні півроку документ обговорювався в комітетах Верховної Ради. Оскільки було внесено альтернативний законопроект, то фактично розробникам доводилось працювати над двома законопроектами та шукати найкращі елементи в кожному і досягати компромісу. Пізніше відбувся відкритий круглий стіл, на якому обговорили обидва документи.
У липні президентський законопроект було ухвалено, а 28 серпня він вступив у силу. Того ж дня сервіс почав свою роботу.
Дмитро Шимків додав, що з 28 жовтня набере чинності 2 частина закону, що стосується надання електронної відповіді на запити громадян. “Головне - це вчити громадян України користуватися сучасними електорнними сервісами і переходити на інший формат спілкування з органами державної влади”, — резюмував він.