18 квітня 2025 року в підкомітеті з питань музичних індустрій Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики обговорили питання про заборону музики російською мовою на стримінгових платформах. Про це повідомила пресслужба Апарату ВРУ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Російська музика досі грає в ресторанах: чому закон про її заборону не працює?".
"Досвід спілкування з великими платформами у нас негативний. Хоч якусь відповідь ми мали від компаній META і Google. І все, що ми від них отримали на наші прохання підписати меморандуми і почати займатися ефективним вичищенням інформаційного простору – що жодна велика платформа не готова створювати під Україну якісь окремі правила, які б виходили за межі їхніх світових правил", – зазначив перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль.
Водночас музичні платформи, як Spotify, Apple Music, YouTube Music, є меншими платформами, у ЄС вони контролюються на національних рівнях координаторами цифрових послуг. На думку Валентина Коваля, Україна може рухатися шляхом вдосконалення свого національного санкційного законодавства, і потім ці санкційні списки передавати в Європу та США.
За словами Валерії Куракіної, представниці Мінцифри, для того, щоб звернутися до стримінгових платформ, потрібне відповідне національне законодавство або санкції як підстава для світових компаній обмежити контент на території України.
Питання санкцій
Окремо учасники обговорили відсутність чітко визначених санкцій за публічне відтворення/виконання музики російською мовою. Як зазначається, наразі в Україні заборонене публічне виконання російської музики, однак конкретні механізми відповідальності за недотримання закону потребують вдосконалення.
"Щороку ми отримуємо на нашу адресу величезну кількість звернень від і громадян, і від Національної поліції, і від органів місцевого самоврядування. Є два короткі кроки, які ми можемо зробити, і про це йшлось на відповідній робочій групі, – по-перше, це безпосередньо попрацювати із класифікатором звернень громадян, що затверджений постановою Уряду від 24 вересня 2008 року. Ним має бути передбачено облік та узагальнення інформації щодо звернень громадян на тематики, пов’язані з Законом про культуру", – наголосив Уповноважений Тарас Кремінь.
Як зазначив омбудсман, потрібно звернути увагу на можливість змін до Закону України "Про звернення громадян". Не менш важливо, крім інструментів покарання, працювати зі споживацькою культурою, освітою, медіаграмотністю.
Представник Департаменту превентивної діяльності Нацполіції Сергій Гавловський розповів, що законодавством не передбачено окремої норми, яка б встановлювала відповідальність за порушення у сфері розповсюдження і популяризації творів мистецтва, тому такі дії сьогодні поліціянти можуть кваліфікувати за ст. 155 Адміністративного кодексу (порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг) та ст. 173 (дрібне хуліганство).
Він запропонував доповнити кодекс новою статтею, яка б запроваджувала відповідальність за порушення вимог щодо розповсюдження і популяризації творів мистецтва.
Крім цього, засновник Atlas Festival Дмитро Сидоренко зазначив, що штрафи для фізичних і юридичних осіб треба розглянути детальніше, бо, наприклад, для нічного клубу штраф 8,5 чи 17 тисяч гривень не буде ефективним запобіжником не відтворювати російський контент, адже дохід такого клубу може становити мільйони гривень на місяць.
Олександр Санченко підсумував, що опрацювання питань порядку денного продовжиться у форматі великої робочої групи за трьома напрямами:
- щодо блокування та обмеження контенту російською мовою;
- шляхи посилення українськомовного контенту, особливо на стримінгах;
- удосконалення санкцій за порушення, які мають стати відчутними як для фізичних, так і для юридичних осіб.