Заступниця Міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмила Сугак підкреслила, що сексуальні домагання та гендерно зумовлене насильство – теми, які й досі залишаються чутливими для українського суспільства. Зокрема, коли йдеться про домагання і насильство на робочому місці.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Як оскаржити рішення суду у цивільній справі".
Про це вона розповіла у відеоподкасті "Інтегруючись в ЄС: розмови про гендерну рівність", повідомила пресслужба Мін'юсту.
"У першу чергу в цьому питанні починати працювати не з робочого місця, а з виховання зі школи. Я вважаю, що норма права і норма моралі повинні йти паралельно. Люди мають обирати добро і не обирати зло не тому, що воно каране, а тому, що воно зло. Коли дітей зі школи будуть вчити тому, що таке порушення прав іншої людини, що таке етика і моральність, ми будемо мати значно менше проблем в дорослому віці, в інститутах. І, безумовно, на робочих місцях", – вказала вона.
Людмила Сугак також дала поради щодо того, як потрібно діяти у випадку, якщо ви стикнулися з сексуальними домаганнями в колективі – чи то державний сектор, чи то приватна компанія. Насамперед потрібно повідомити про це свого безпосереднього керівника, адже керівник має припинити подібні дії. Якщо ж цього недостатньо або ситуація надто складна, потрібно звертатися до уповноважених органів. Те ж саме стосується і ситуацій, коли ви стали свідком домагань на робочому місці.
"Ваша колега може мати страх, їй може бути незручно про це говорити, але для цього і є колектив, який має розуміти, що ось тут, у конкретній ситуації порушується закон", – зазначила Людмила Сугак.
Вона порадила жінкам цікавитися своїми правами та не боятися їх відстоювати. Закон захищає жінок і чоловіків на однаковому рівні, але про це треба інформувати.
Людмила Сугак також навела приклад, як працюють із такими темами сьогодні європейські держави. Так, неприпустимість таких дій, як сексуальне насильство, гендерна дискримінація та домагання має бути закріплена на рівні законодавства. Кожна держава-член ЄС на національному рівні має впроваджувати підходи та методи боротьби з такими проблемами.
"У багатьох країнах, наприклад, існують просвітницькі кампанії, коли в школах дівчатка мають розказувати, що прийнятно, а що ні. Жінка має бути поінформована про свої права, – навела приклад Людмила Сугак. – Крім того, на робочих місцях як у державних, так і у приватних установах створюються спеціальні комісії, які проводять розслідування і моніторинг таких кейсів. Призначаються уповноважені особи, які здійснюють моніторинг за дотриманням законодавства в цьому напрямі".
Як зазначається, в Україні подібні комісії наразі не працюють. Проте сьогодні, в час, коли в країні триває війна, такі питання стоять дуже гостро. Людмила Сугак наголосила, що над їх вирішенням мають працювати та державні інституції, і правоохоронні органи, і професійна спільнота – тобто саме середовище, яке буде інформувати жінок про їхні права.
Проєкт реалізується Асоціацією жінок-юристок України "ЮрФем" завдяки підтримці Європейського Союзу в межах проєкту "Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик", що впроваджується Українським Жіночим Фондом у партнерстві з Офісом Віцепремʼєр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Офісом Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.