1-2 грудня в Києві проходив ІІ Національний форум з інтелектуальної власності та інновацій «IP LET FORUM» – захід, який об’єднав у ці дні представників влади, міжнародної спільноти та фахівців у сфері інтелектуальної власності, права та економіки, бізнесу та креативних індустрій.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Мета заходу – обмін думками і напрацювання векторів розвитку сфери інтелектуальної власності на шляху до перемоги та інноваційного розвитку України. Організаторами були Міністерство економіки України, Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO), Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс).
Зокрема, учасники форуму обговорили питання інновацій та інтелектуальної власності (далі – ІВ), впливу війни на сферу ІВ та інновацій, новітніх технологій на сферу ІВ тощо.
Початок заходу
1 грудня захід розпочався з теми: «Інновації та інтелектуальна власність в Україні: навігація на перетині бачення держави, бізнесу та спільноти». Її модераторкою була Олена Орлюк, директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс).
Серед іншого, учасники обговорили питання гармонізації ІР законодавства з EU acquis, національної економіки під час війни й повоєнної відбудови країни крізь призму ІВ та інновацій, захисту прав ІВ, діяльності ІР офісу тощо.
Так, пані Орлюк розповіла про важливість якісної роботи у сфері ІВ, а також які бенефіти вона може приносити. За її словами, в Єврокомісії позитивно оцінили створення IP офісу, а в США загалом відзначили прогрес України у сфері ІВ.
Окремо вона наголосила на важливості створення в Україні IP-суду та поділилася статистикою роботи IP офісу за рік. Зокрема, щодо удосконалення законодавства було сім пропозицій проєктів НПА, 11 проєктів НПА опрацьовано та надано пропозиції, було 12 зустрічей та обговорень із професійною спільнотою.
Щодо практики Суду ЄС відбувалася робота над неофіційним перекладом та Резюме з актуальних справ у IP-сфері (а саме були три категорії справ, 12 рішень Суду ЄС, 12 резюме рішень), а щодо судового захисту прав ІВ – понад 200 справ перебуває у провадженні (з них 67 надійшло у 2023 році), підготовлено 532 процесуальні документи тощо.
Також було відкрито 10 нових Центрів підтримки технологій та інновацій (і стартувала пілотна акселераційна програма Lab2Market UA), відбувалися зустрічі з представниками креативних індустрій тощо.
Народний депутат України Сергій Іонушас висловив впевненість у тому, що сфера ІВ стане вагомою з погляду розвитку нашої майбутньої держави після перемоги. За його словами, одним із перших пріоритетів у законодавстві має стати ініціатива, пов’язана з тим, щоб строки, які були зупинені, були поновлені: «В якому форматі – це запитання для дискусій. Або поновити строки, як це було на початку війни, або все-таки дати можливість, щоб деякі наші громадяни поновлювали окремі об’єкти вже після завершення воєнного стану. Але я впевнений, що ініціатива, пов’язана із змінами того законодавства, яке було прийнято на початку війни, назріла».
Окремо він наголосив на проблемі оминання певним чином законодавцем питання дії об’єктів ІВ, які належать суб’єктам росії.
Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України, наголосив, що наразі українському бізнесу як ніколи потрібна підтримка. За його словами, всі розуміють, що Україна наразі перебуває у важкому стані, однак у його розмовах із нашим бізнесом стає зрозумілим той момент, що бізнес не лише виживає, а й з оптимізмом дивиться в майбутнє.
Він наголосив на великому потенціалі України, закликавши об’єднати всі зусилля у всіх сферах (зокрема, і у ІВ). Також пан Чижикові відмітив, що український бізнес не впорається сам без держав – і сфера ІВ не виживе, якщо не буде допомоги від держави.
Ігор Бенедисюк, секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав ІВ‚ а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством КГС ВС, зазначив, що питання створення IP суду в Україні не є наразі в пріоритеті, оскільки велика кількість судів першої інстанції потребує наповнення, а також є складною ситуація в апеляційних судах.
«Зрозуміло, що невеликий орган – ВККСУ – не може зайнятися всіма питаннями одразу. Але, попри це, я думаю, що принаймні в цій аудиторії питання створення IP суду не потребує доведення, це аксіома. Ми розуміємо, що іншим чином ми не вийдемо з тієї патової ситуації, в якій зараз опинилися суди. Чому це патова ситуація? Ви знаєте, що з 2017 року запрацювали нові процесуальні кодекси й фактично ідея судової реформи полягала в тому, що буде створено IP суд. І на сьогодні судова система щодо процесуальних кодексів і розгляду питань з ІВ працює фактично по перехідних положеннях», – розповів він.
За його словами, це відбувається тому, що перехідними положеннями передбачено, як і де розглядатимуться ці спори. Загальна ідея, зазначив пан Бенедисюк, – це створення суду, який на рівні першої та другої інстанцій мав би ці спори розглядати.
«Тобто структура процесуальних кодексів і структура розгляду відпрацьована так, що суд має бути створений. Але що відбулося на сьогодні? Через нестворення цього суду справи розглядаються як у загальних судах, так і в господарських», – вказав він, додавши, що розгляд цих спорів значно впав через COVID-19 та інші причини.
Також на заході виступив Андрій Анісімов, начальник управління інтелектуальної власності та інновацій Міністерства економіки України. Пан Анісімов вказав, що йому б дуже хотілося, щоб робота міністерства збільшила частки ВВП інтелектуальної власності, а інновації стали драйвером економічного розквіту, оскільки Україні наразі потрібні саме проривні дії та рішення.
Вплив війни
Друга сесія, що проходила офлайн, стосувалася впливу війни на сферу інтелектуальної власності та інновацій. Учасники сесії, яку модерував представник Міноборони Віталій Чернюк, зокрема, обговорили питання ІР в сфері оборонно-промислового комплексу, а також розвитку винахідницької та інноваційної активності.
Дмитро Грищак, заступник Міністра з питань стратегічних газузей промисловості України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, зазначив, що об’єкти ІВ, сформовані в держсекторі, умовно можна поділити на три блоки, які потребують вирішення:
1) об’єкти ІВ, сформовані за радянських часів у держсекторі, які перебувають у підприємствах, установах, які мають грифи з обмеженим доступом – тут важливо розуміти, як поводитися з такими об’єктами з погляду державної таємниці;
2) об’єкти, створені підприємствами за свої обігові кошти;
3) формування об’єктів власності в межах роботи з державним замовником.
Далі виступила Наталія Кушнерська, керівниця defense tech кластеру Brave1, яка розповіла, що сьогодні оборонні технології є дуже важливим фактором насамперед для того, щоб зберігати життя людей на війні, а також щоб давати асиметричну відповідь усім ресурсам ворога.
Вона наголосила на ефективності застосування дронів, однак, крім них, також важливими є наземні роботизовані комплекси, які наразі активно розвиваються в Україні (їх зареєстровано понад 80, 30 з яких уже протестовані), а саме автоматичні бойові турелі, евакуаційні платформи, платформи для розмінування тощо. Одним із додаткових напрямів є робота над РЕБами та акустичними датчиками (дозволяють заздалегідь виявляти ворожі «шахеди»).
Крім цього, пані Кушнерська вказала про важливість ШІ, зазначивши, що в усьому світі це зараз важлива та актуальна тема і що він зараз активно застосовується в оборонних технологіях.
Ілля Костін, начальник відділу розвитку військової юстиції та взаємодії з правоохоронними органами Головного управління військової юстиції Міноборони, заявив, що в структурах МОУ відбувається «імітація захисту прав інтелектуальної власності». Так, патенти отримуються по спрощеній процедурі без проведення кваліфікаційної експертизи, а також для звіту про діяльність захисту ІВ. Водночас після подання звітності доля патентів «нікого не цікавить та вони втрачають свою чинність».
За його словами, виникла пропозиція – створити в структурі МОУ спеціальний патентний підрозділ – орган стратегії та контролю за нематеріальними активами (до десяти осіб). Він має займатися, вказав пан Костін, розробкою стратегії охорони ІВ у структурі МОУ з використанням досвіду країн НАТО (насамперед з огляду на військові та економічні перспективи).
З огляду на це пропонується створити ефективну модель охорони та управління захистом об’єктами ІВ; реєстр ІВ МОУ, системи економічного аудиту та розвитку нематеріальних активів в оборонному секторі; альтернативні джерела фінансування (інвестиційні хаби, ринок продажу технологій).
Ярослав Огнев’юк, керуючий партнер AMBASSADORS, адвокат, патентний повірений України, розповів про міжнародний та український досвід захисту IP прав для військової сфери. За його словами, аналіз міжнародного досвіду розвитку ІВ вказує на деякі успішні ключові результати провідних іноземних держав:
1. Створення потужного економічного та технологічного капіталу прав ІВ:
- створення єдиного спеціалізованого IP управління для всієї системи військової інфраструктури держави;
- спецуправління створює та ефективно управляє портфелем прав на об’єкти ІВ, що призводить до збільшення вартості ІВ як економічного активу;
- встановлено чітку систему взаємодії спецуправління з розробницькими (R&D) державними підприємствами та приватними компаніями;
- спецуправління допомагає R&D відділам у пошуку відомого рівня техніки та аналогів, чим прискорює розробки.
2. Комерціалізація прав ІВ у військовій сфері (та в результаті – значне збільшення фінансових надходжень):
- інтелектуальні права високотехнологічної зброї є значною доданою вартістю озброєння;
- держава веде активний захист своїх прав на внутрішньому та зовнішньому ринках, що сприяє ефективній комерціалізації своїх інтелектуальних прав та поширення своєї технологічної продукції на дружні ринки зброї;
- держава заробляє значні кошти на продажі та ліцензуванні прав своєї ІВ у військовій сфері.
Також успішним результатом є те, зокрема, коли ІВ ефективно використовується у військовій розвідці.
Серед іншого, Ярослав Огнев’юк розповів про досвід США в цьому напрямі, зазначивши, що Міноборони США, департаменти ВПС та ВМС США тощо ведуть послідовну роботу щодо захисту ІВ. Наприклад, для департаменту ВМС США захист ІВ є однією з основних сфер діяльності й у відповідній практиці департаменту працює близько 70 співробітників.
За його словами, діяльність практики зосереджена на співпраці з всесвітньо визнаними вченими; винахідниками, які розробляють передові військові технології; керівниками програм, які ведуть розробку нових військово-морських систем; менеджерами з трансферу технологій, що ведуть переговори про ліцензії на патенти департаменту. Цікаво, що оборонне відомство США володіє понад 30 000 торговельними марками по всьому світу.
Водночас, якщо брати досвід НАТО, то між державами-членами НАТО укладено Угоду про взаємну охорону секретності винаходів, що стосуються оборони й на які подано заявки на патенти. Передача ІВ відбувається в межах програм співпраці НАТО, що передбачає тісну взаємодію урядів країн із приватними компаніями.
Керуючий партнер також розповів про ситуацію в Україні, вказавши, що держава не має належним чином захищеного портфеля інтелектуальних активів та не комерціалізує їх. Крім цього, проблемою є те, що:
- відсутній спеціалізований структурний IP підрозділ, не розроблені ефективні внутрішні процедури та порядки виявлення, захисту та комерціалізації прав ІВ;
- у держреєстрі торговельних марок і держреєстрі патентів на винаходи та промислові зразки майже відсутні дійсні реєстрації об’єктів ІВ;
- також відсутні на державному рівні стимулювальні програми для розвитку винахідництва у військовій сфері, а спроби приватно-публічних контактів по технологіям носять хаотичний характер;
- міністерство не здійснює моніторинг порушень та захист своїх прав (наприклад, продаж в інтернеті різних товарів із символікою ЗСУ);
- розвідка не використовує інструменти ІВ у своїй діяльності (пошук інформації, створення легенд, виявлення вразливих місць економічних ланцюгів) тощо.
Крім цього, на панелі виступили Олександр Григоренко, начальник Управління сприяння розвитку права інтелектуальної власності та інновацій у сфері безпеки і оборони ІР офісу, та Олександр Дорошенко, к.ю.н., директор НДІ Інтелектуальної власності НАПрН України.
Також паралельно з другою офлайн-сесією проходила онлайн-сесія, що стосувалася впливу новітніх технологій на сферу ІВ (виклики, тренди, новації). Серед учасників сесії були Любов Майданик, к.ю.н., представниця департаменту Академія інтелектуальної власності ІР офісу, Костянтин Зеров, к.ю.н., адвокат, асистент кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права ННІ права КНУ імені Тараса Шевченка, Антон Полікарпов, керуючий партнер Polikarpov Law Firm, Дмитро Гузій, юрист, експерт з авторського права.
У фокусі обговорення були такі питання:
- цифровізація і авторське право: новели нового закону;
- штучний інтелект і виклики правового регулювання в сфері авторського права;
- трансформація юридичних компаній, що працюють у сфері інтелектуальної власності: потенціал ШІ для оптимізації процесів;
- сучасні умови поширення контенту та права на об'єкти авторського права та суміжних прав в новому профільному законодавстві України.
Креативна індустрія
Третя сесія мала тему «Креативні індустрії: тенденції та інструменти підтримки для формування майбутнього». Її модератором був Дмитро Дорошенко, начальник відділу розвитку креативних секторів економіки ІР офісу.
Серед іншого, учасники панелі розкрили теми тенденцій розвитку креативних індустрій та інструментів підтримки, функціонування системи колективного управління майновими правами і виплати винагороди в умовах воєнного часу, технологічних і етичних викликів, що постають перед індустрією моди, запитів кіноіндустрії тощо.
Анастасія Образцова, директорка Українського центру культурних досліджень, директорка Директорату креативних індустрій Міністерства культури України (2018-2019 рр.), розповіла про те, що зведений бюджет недоотримав 14 млрд грн від сфери креативних індустрій, але якщо взяти проміжок часу до повномасштабної війни, то, попри часи COVID-19, сфера показувала себе та розвивалася дуже потужно: у 2019 році креативні індустрії становили 3% від загального ВВП, а у 2020-му – вже 4,2%.
Окремо вона наголосила на питанні штучного інтелекту та авторського права, висловивши впевненість, що найближчим часом в Україні креативній індустрії доведеться зіштовхнутися з тим, що буде багато згенерованого креативного контенту по саме ШІ.
Юлія Сінькевич, продюсерка, співзасновниця Української кіноакадемії, голова Наглядової ради Українського інституту, зазначила, серед іншого, що у сфері ІВ важливою є підтримка від держави. Вона розповіла, що наразі для кіноіндустрії є надзвичайно актуальним питання роялті, а також вказала, що в людей є запит, зокрема, на історичні фільми (наприклад, щодо переосмислення давніх історичних подій, зокрема радянського періоду).
Мар’яна Томин, директорка Департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України, вказала, що наразі війна йде за саме ідентичність, а культурна спадщина є речовим доказом нашої ідентичності та фактором національної безпеки: «Це підтвердження українськості, нашого прадавнього походження. Я вважаю, що наше головне завдання в тому, як переосмислити всі ці виклики. Треба визнати, що … проблеми культурної спадщини, які є, виникли не через війну, а через бездіяльність, нашу байдужість, відсутність відповідальності. І так тривало роками».
Також на заході виступили Антон Мартинов, засновник видавництва «Лабораторія» і сервісу електронних та аудіокниг Лібраріус, який, зокрема, розповів про роботу видавництва під час повномасштабної війни, Валерій Харчишин, очільник ГО «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (УААСП), лідер гурту «Друга Ріка», та Марина Лосєва, fashion-експертка, засновниця Ukrainian Fashion Education Group і Blur.
За словами пані Лосєвої, наразі більше цінності та очікувань полягають у креативі, ніж у класичних гарвардських знаннях, – це означає нові виклики та можливості: «Ми живемо в надзвичайний час, коли все настільки швидко змінюється й fashion настільки змінює своє місце, що фактично вона стає іншою».
Виноробна галузь під час війни
Про виноробну галузь України крізь призму ІР розповів Володимир Кучеренко, генеральний директор Української корпорації по виноградарству і виноробній промисловості «УКРВИНПРОМ». Зокрема, він розповів про саму корпорацію, зазначивши, що за 23 роки вона здобула репутацію відповідальної та впливової структури, про що свідчить її статус офіційного дорадчого органу Мінагрополітики та Мінекономіки, партнера МЗС України та Держпродспоживслужби України. Крім цього, він закликав учасників заходу купувати та звертати увагу на саме українські вина.
Форум відбувся за підтримки Національної асоціації патентних повірених України, Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством, Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.