22 березня 2021 р. Президент України підписав Закон про Бюро економічної безпеки (далі — Закон), яким планується створення нового органу, відповідального за протидію економічним злочинам.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Бюро економічної безпеки (далі — БЕБ, Бюро) має взяти на себе функції Податкової міліції, Служби безпеки України, Національної поліції України в частині розслідування та протидії економічним правопорушенням. Головна мета Закону — налагодити відносини між державою і її владними інституціями з бізнес-спільнотою. Крім того, створення БЕБ матиме наслідком ліквідацію Податкової міліції, що є вимогою МВФ.
Законодавці зазначають, що створення БЕБ не рівноцінне створенню ще однієї силової структури. Основна діяльність працівників БЕБ полягатиме у проведенні комплексних досліджень та аналітики економічних, фінансових та податкових правопорушень (ухилення від податків, корупція тощо). Проте варто зазначити, що не аналітикою єдиною житимуть детективи БЕБ, оскільки вони матимуть повноваження проводити оперативно-розшукові дії, застосовуючи спеціальні засоби, вогнепальну зброю тощо. Все ж законодавець очікує, що новий орган займатиметься більш глобальними питаннями, а не проведенням обшуків в офісах. Також варто підкреслити, що БЕБ підпорядковуватиметься та контролюватиметься Кабінетом міністрів України, а не Президентом.
Відповідаючи на питання «Чи відбудуться зміни для бізнесу?», вважаємо, що так. Звичайно, як і будь-яку іншу реформу, варто аналізувати її вплив після реалізації, адже не завжди те, що задеклароване на папері, відображає реальність. Проте аналізуючи Закон, можна виокремити ряд позитивних змін.
Першою з них є те, що компетенція БЕБ стане унікальною, жодна інша силова структура чи орган центральної влади не дублюватимуть його функції. Відтак, в Україні припиняться випадки «перехресних» розслідувань, коли одну і ту ж компанію в рамках одного кримінального провадження перевіряють декілька структур (СБУ, поліція, Податкова міліція).
Також варто звернути увагу, що зі створенням БЕБ розслідування системних злочинів і протидія економічним правопорушенням будуть керуватися з одного центрального органу. Підхід до розслідування економічних правопорушень теж зміниться, оскільки Закон передбачає, що основною функцією БЕБ стане аналітична робота. Тобто детективи Бюро займатимуться аналізом економічних махінацій, виконуючи в певній мірі навіть превентивну функцію.
Викликає занепокоєння той факт, що Кабмін має щорічну можливість визнати роботу БЕБ незадовільною та звільнити його керівника. Існує ризик, що кожен новий уряд (а навіть за каденцію одного Президента їх може бути декілька) буде прагнути мати у Бюро лояльного керівника, що призведе до частих ротацій та маніпуляцій.
Усі справи, які зараз ведуть СБУ, поліція та Податкова міліція щодо питань економічної безпеки повинні бути передані до БЕБ. Сподіваємось, це відбудеться організовано та оперативно.
Таким чином, новий орган — Бюро економічної безпеки — має якісно оновити систему розслідування та протидії економічним, фінансовим та податковим правопорушенням. Закон спрямований на реформування взаємовідносин між владою та бізнесом, а також на виконання Україною своїх міжнародно-правових зобов'язань перед МВФ. Очікується, що створення БЕБ сприятиме покращенню бізнес-клімату в Україні. Проте остаточну оцінку такій реформі можна буде дати тільки після її втілення в життя, тому чекаємо на початок функціонування нової інституції.