Фізична особа – підприємець оскаржила до Верховного Суду постанову суду апеляційної інстанції, якою залишено без розгляду її позов до Головного управління Державної податкової служби через пропуск строків звернення до суду: позов, яким оскаржено податкові повідомлення-рішення від 15 лютого 2018 року, подано 23 вересня 2020 року.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "У разі вимоги немайнового характеру апеляція не може розглядатися в письмовому провадженні – КЦС ВС"
Про це повідомляє пресслужба Верховного Суду.
Апеляційний суд послався на правову позицію Верховного Суду у справі № 500/2486/19 (від 26 листопада 2020 року) і констатував, що позивач пропустив установлений ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом та не навів поважних причин для його поновлення.
Підприємець обґрунтував свою скаргу тим, що в указаній справі Верховний Суд висловлював позицію щодо застосування скорочених строків звернення до суду з позовом за умови використання досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах. Оскільки в цій справі процедура адміністративного оскарження не проводилася, то позивач переконаний, що подав цей позов без порушення строку в межах 1095 днів.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду розглянув спірне питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень у разі, коли платником податків не проводилася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, і сформулював таку правову позицію.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), визначається ч. 2 ст. 122 КАС України – становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо строку звернення до суду.
Водночас судова палата акцентувала на тому, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики. На це Верховний Суд звертав увагу і в постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19.
Обчислюючи шестимісячний строк звернення до суду в подібних до цієї справах, суди повинні звертати особливу увагу на момент початку перебігу цього строку і в кожній конкретній справі вирішувати питання про наявність / відсутність підстав вважати такий строк пропущеним із поважних причин.
У контексті справи, що розглядається, на момент подання позову (23 вересня 2020 року) та відкриття судом першої інстанції провадження у справі сталою була судова практика щодо тривалості строку звернення до суду з позовом про скасування рішень про визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів, що врахував суд першої інстанції.
Отже, Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду і направив справу до цього суду для продовження розгляду.
Постанова Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 (адміністративне провадження № К/9901/30170/21). Судові рішення у справах, розглянутих колегіями у складі судових палат, розміщено на офіційному веб-сайті Верховного Суду (в розділі «Рішення судових палат» на сторінці Касаційного адміністративного суду).