Питання відповідальності рф в ЄСПЛ за масові та грубі порушення прав людини в Україні обговорили 08.06.2022 на онлайн-вебінарі Аcоціації правників України. Окрім того, що було порушене міжнародне право загалом і відбулися серйозні системні порушення прав людини, українські юристи намагаються визначити, які саме порушення вчинено, як їх кваліфікувати і як відібрати саме ті з них, із якими можна працювати стратегічно, щоб досягти ефективного результату для уникнення таких порушень у майбутньому.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Модерувала захід Амінат Сулейманова, членкиня Правління АПУ. Вона зазначила, що юристам треба воювати на своєму фронті, де можна встановити юридичні факти і забезпечити притягнення агресора до відповідальності за численні злочини. «Для цього має бути розглянута можливість ведення стратегічних проваджень, подання позовів та індивідуальних заяв проти росії. Настане час репарацій, компенсацій тощо, тому ми маємо бути юридично готові, мати рішення національних і міжнародних судів, на підставі яких будуть здійснені сатисфакції», – зазначила Амінат Сулейманова.
Зі словами підтримки виступила Ліля Греттасдоттір, заступниця керівника відділу та секретарка Редакційної групи Ради Європи з питань міграції та прав людини Директорату з прав людини Ради Європи.
Про стан розгляду міждержавних заяв, поданих Україною в ЄСПЛ, поінформував Іван Ліщина, член Правління АПУ. За його словами, першу міждержавну заяву про порушення прав людини Україна подала в 2014 р., коли відбувалася анексія Криму. Суд ухвалив забезпечувальний захід, таким чином, заборонив сторонам застосовувати силу, що було б порушенням Женевської конвенції. У тому ж 2014 р. Україна подала додаткову заяву щодо Донбасу.
Загалом міждержавна заява може бути подана на двох підставах: або держава представляє якогось заявника – фізичну чи юридичну особу, або держава заявляє про існування систематичної практики, тобто систематичного порушення прав людини.
У 2016 р. ЄСПЛ розділив справи по Донбасу і Криму на окремі справи і далі розглядав їх відокремлено, причому щодо Криму Суд активно розпитував сторони про їхню позицію, а стосовно Донбасу справу було практично заморожено.
Крим. Станом на кінець 2017 р. Україна подавала до Суду два великі подання, які включали багато свідків, інформації державних органів, ГО, пакет інформації. У 2018 р. Суд передав справу на розгляд Великої палати. У вересні 2019 р. відбулося судове засідання, коли рф вперше висловила думку про наявність в Україні нацистського режиму, оскільки функціонував батальйон «Азов». Страсбург вивчав матеріали щодо Криму і на початку 2021 р. ухвалив рішення про часткову прийнятність у справі. «З 17 видів систематичних практик, на які звертала увагу Україна, Суд 3 відкинув, проте вирішив, що є підстави для розгляду справи по суті. У 2018 р. була подана нова міждержавна заява щодо політичних в’язнів, які знаходилися на території росії та яких звинувачували у політичних, кримінальних злочинах. Проте звинувачення були пов’язані з їхньою політичною підтримкою України. Тоді Суд не вимагав від росії надати формальні відповіді. Цю заяву Страсбург об’єднав з Кримською справою і розглядав усе разом, оскільки заяву було визнано прийнятною», – зазначив Іван Ліщина.
Донбас. У цій справі окрім «головної» заяви було підготовлено декілька подань, які виділено в окремі провадження. У 2014 р. було також подано заяву щодо незаконного вивезення дітей з Донбасу до рф. «На щастя, це вдалося, адже дітей повернули на територію України, проте формально заява залишилася. Цю заяву доєднали до загальної справи. У 2017 р. Україна знову підготувала і надала велике подання стосовно Донбасу зі свідченнями свідків, доказами, інформацією від правозахисних організацій, державних органів, ЗМІ. До справи було доєднано справу Нідерландів щодо збиття їхнього літака. Уряд Нідерландів представляв своїх громадян, що загинули в авіакатастрофі. Засідання відбулося, і наразі ми очікуємо рішення щодо прийнятності», – розповів Іван Ліщина.
Додатково Україна подала до ЄСПЛ ще три заяви. У 2017 р. заява стосувалася порушення прав українських моряків, які були захоплені у Керченській протоці. Тоді вдалося застосувати правило 39, щоб наші моряки отримували медичне обслуговування. У 2021 р. було подано заяву щодо вбивства за замовленням осіб за кордоном та на території рф працівникам спецслужб. Тоді Страсбург комунікував цю справу і виніс рішення про індивідуальність заяви Литвиненка. Суд визнав відповідальність рф у вбивстві Литвиненка, хоча воно територіально відбулося у Великій Британії. Остання заява стосується порушення прав людини в ході вторгнення російських військ на територію України з лютого 2022 р. рф було заборонено застосовувати силу щодо цивільних об’єктів: лікарень, шкіл, машин швидкої допомоги тощо. «Очевидно, що рф не дотримується таких вимог, проте збір доказів порушень продовжується», – запевнив Іван Ліщина.
Микола Сорочинський, юрист Секретаріату ЄСПЛ, окреслив ситуацію з розглядом заяв щодо України. Він зазначив, що у мирному 2021 р. було подано 3900 заяв щодо України, а за ці 5 місяців війни ЄСПЛ отримав приблизно 905 заяв. Тобто у середньому на місяць кількість заяв скоротилася вдвічі. Щодо організаційних заходів у зв’язку з війною, то ЄСПЛ продовжує отримувати та реєструвати заяви, проте не надсилає зворотну кореспонденцію в Україну. Суд продовжує розглядати справи, у яких може винести рішення. Після стабілізації ситуації прийняті рішення будуть опубліковані. Микола Сорочинський порадив після подання заяви наполягати на підтвердженні її отримання та вказувати актуальну адресу електронної пошти у формулярах заяви. Також він зазначив, що за наявності у заявника номера справи, на сторінці Суду можна перевірити стан справи. Юрист додав, що за рішенням Президента Суду встановлені строки вважаються продовженими безстроково. «Окрім цього, Суд буде враховувати той факт, що немає можливості отримувати завірені копії. Інформацію та документи, які можна надати, треба надавати, а також пояснювати у формулярах, чому якісь документи не можете надати наразі. На підставі цього Президент може відступити від правила 47 Регламенту», – додав пан Сорочинський. Строки звернення до ЄСПЛ до 01.02.2022 становили 6 місяців, після 01.02.2022 – 4 місяці.
Адвокат Сергій Заєць приділив увагу стратегічним провадженням у ЄСПЛ, до яких відносять справи, що:
- спрямовані на провокування якісних змін;
- мають вплив;
- стосуються новизни або мають медійне звучання.
Наприклад, створення нової практики/прецедентний характер, постановка нової проблематики, справи, що стосуються проблеми системного характеру, розширення горизонтів тощо.
На думку адвоката, ЄСПЛ як інструмент стратегічного впливу має засоби імплементації (тиск на державу), має адвокаційне значення, пручається спаму як неефективному витрачанню ресурсів. До того ж в ЄСПЛ справа від початку до кінця перебуває в зоні впливу заявників, на відміну від МКС.
Сергій Заєць назвав головні проблеми в межах поточного збройного конфлікту з рф:
- Створення масової загрози для величезної кількості людей (ст. 2).
- Руйнування облаштованого життя (ст. 8).
- Недобровільне переміщення.
- Руйнування житла (ст. 8, п. 1-1) та іншого майна.
- Наявність ефективних засобів правового захисту щодо окремих порушень.
- Формування практики відповідальності через причиновий зв'язок.
- Розвиток практики щодо доказів і засобів доказування.
«Недобровільне переміщення населення – це одна із нових проблем, яку можна розглядати в контексті стратегічних справ. Особливе значення матимуть справи з переміщення з Криму та Донбасу в 2014 р., а також у зв’язку з новою агресією росії у 2022 р.», – зазначив адвокат.
Сергій Заяєць підкреслив, що у контексті ведення стратегічних справ, особливо щодо російської агресії, варто розуміти, що ця справа займе роки, треба бути готовим повернутися до справи через 5–7–10 років. Супроводжуючи стратегічні провадження у ЄСПЛ, треба підтримувати постійний зв'язок із клієнтами, оскільки Суд може припинити розгляд справи через втрату інтересу до справи заявника. Потрібно зберігати документи, пам’ятати ідею скарги та працювати над аргументацією.
Головне питання економіки стратегічних справ полягає у тому, як задовольнити необмежені потреби за наявності обмежених ресурсів і як ефективно використати обмежений ресурс ЄСПЛ, не перетворюючи роботу на спам.
Павло Пушкар, начальник відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, виділив три сегменти стратегічних проваджень у ЄСПЛ, а саме можливість відновлення порушеного права, припинення порушення, що триває, та забезпечення гарантій того, щоб подібні порушення не відбувалися в майбутньому.
«ЄСПЛ у своїй функції не має зобов’язань прийняти виконувані рішення, він повинен задекларувати порушення прав людини, передбачені Конвенцією, і перенести сегмент відповідальності за визнані порушення на розгляд Кабінету Міністрів Ради Європи щодо того, як таке рішення має виконуватися», – зазначив Павло Пушкар.
07.06.2022 держдума рф прийняла рішення про втрату чинності для рф з 15.03.2022 Європейської конвенції з прав людини. Відтак з юридичної точки зору рішення ЄСПЛ щодо росії не матимуть виконання. Загалом, крім 10 міждержавних заяв, проти рф подано 18 тис. заяв. Проте прийнятий закон рф не створює нового правового ставлення до рішень ЄСПЛ, адже існують статті щодо примату міжнародного права над національним. З моменту набуття чинності Європейської конвенції щодо росії було постановлено 306 рішень, які стосувалися системно-структурних проблем рф. Наразі росія винна більше 2 млрд євро згідно з прийнятими рішеннями. Приблизно у 800 індивідуальних заявах проти рф було застосовано виключно сатисфакцію. Павло Пушкар зазначив, що, скоріше за все, росія надалі не буде брати ефективної участі у провадженнях ЄСПЛ. Проте виключення росії з Ради Європи не впливає на необхідність виконувати міжнародні зобов’язання, що випливають з остаточних рішень ЄСПЛ. Таким чином, відповідальність, зафіксована в рішеннях ЄСПЛ, залишатиметься чинною, і міжнародні зобов’язання в темпоральному значенні будуть такими, як і раніше.
«Скоріше за все, ЄСПЛ до кінця року підійде до прийняття рішення щодо Криму. Нам треба думати не тільки про виграш справи в ЄСПЛ, а й про юридичні наслідки на наступні відносини України з рф у межах міжнародного права. Міждержавні та індивідуальні заяви мають значний вплив на формування міжнародних відносин та є підставами для формування стратегічних проваджень в ЄСПЛ», – додав Павло Пушкар.
Вадим Ігнатенко, суддя КАС ВС, звернув увагу на дві постанови КАС ВС, що тлумачать причини неможливості використання рф судового імунітету у випадках завдання смерті, шкоди здоров’ю та пошкодження майна.
У Постанові КАС ВС від 14.04.2022 йшлося про дружину, чоловік якої загинув у результаті військової агресії під час проведення АТО під час виконання обов’язків у районі м. Луганськ. Заявниця звернулася щодо порушення права на життя від імені чоловіка та права на сімейне життя та просила відшкодування шкоди. Суд першої інстанції відмовив, оскільки не було отримано згоди рф у межах судового суверенітету. Апеляційний суд зупинив провадження і виконував процедуру отримання згоди від посольства рф. КАС ВС скасував ухвалу апеляційного суду і вказав, що має дотримуватися взаємний принцип дотримання суверенітету. рф не користується судовим імунітетом, оскільки було порушення українського суверенітету, а також було використано деліктний випадок. Касаційна скарга заявниці була задоволена, наразі продовжується розгляд справи в одному із апеляційних судів.
18.05.2022 КАС ВС прийняв ще одну Постанову, у якій йшлося про відшкодування моральної шкоди, а також упущеної вигоди, заподіяної у листопаді 2014 р. у зв’язку з вимушеним переміщенням. Заявником виступив український громадянин, відповідачем була рф. Суд першої інстанції закрив провадження, оскільки не було згоди відповідних органів рф. Апеляція залишила ухвалу першої інстанції в силі. КАС ВС передав її до суду першої інстанції для повторного розгляду. У цій справі судовий імунітет не використовувався з огляду на звичаєве право. Держава може бути стороною договору, навіть якщо вона не ратифікувала такий договір, якщо він має в основі звичаєве право.
ВП ВС 12.05.2022 також ухвалила висновок, що на рф не поширюється судовий імунітет у справі, де предметом розгляду є відшкодування майнової та моральної шкоди і передбачається, що ця шкода була завдана агентами рф. У такому випадку відбулося порушення державного суверенітету та вчинення актів збройної агресії. Отже, суд прийняв рішення, що шкода може бути відшкодована на підставі генерального делікту.
