Ми всі по-різному проживаємо карантин. У когось день починається з відеоконференції з колегами, а в когось - зі споглядання за птахами. В нашому першому Zoom-колі #stayathome ми поговорили про це з керуючим партнером АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»» Андрієм Стельмащуком, адвокатом Андрієм Вишневським, керівником юридичного відділу McDonald's в Україні Іриною Мусійчук та адвокатом «Грамацький і Партнери» Андрієм Трембічем.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Переглянути повну версію відео можна за посиланням.
Про робочі будні вдома
Андрій Вишневський
- Мені дуже пощастило, що у мене є унікальна можливість навчатися (Андрій Вишневський зараз в Оксфорді – прим. ред.). Для навчання карантин – це ідеальні умови, оскільки ти не відволікаєшся ні на що інше. Хоча це має зворотний бік, тому що 15-16 годин знаходитися в одному приміщенні, читати, писати, рефлексувати – це теж втомлює. Тому я намагаюся чергувати навчання з прогулянками.
Андрій Трембіч
- Для того, щоб увійти в робочий ритм, по-перше, потрібно вдома влаштувати собі щось на кшталт робочого місця, яке нагадуватиме про роботу. По-друге, необхідно придумати якийсь ритуал. Для мене робоча звичка на початку робочого дня – це чай з сирником. Після цього я одразу починаю думати про робочі питання, включаюся в чати. Для мене це як «тригер», що час працювати.
Андрій Стельмащук
- Суттєво змінилося те, що всю комунікацію ми звели у програму. Карантин дозволив більш системно до цього підійти. Років 5 тому ми почали користуватися Microsoft Оffice 365, де є достатньо широка лінійка продуктів, які дозволяють працювати віддалено. Всю користь цих продуктів ми відчули лише зараз. Раніше у нас було багато чатів у WhatsApp, Telegram. Наразі ми намагаємося сконцентрувати інформацію в одному місці – Microsoft Teams.
- Це хороша нагода переоцінити той час, який люди витрачають на роботу та на інше життя. Ти бачиш людей, які сидять в офісі з 9 до 6, але це сидіння в офісі далеко не завжди пов’язане з роботою і далеко не завжди є продуктивним. Концепція приходити в офіс, щоб всі бачили, що ти відпрацював 8 годин, вже давно себе пережила. Принаймні в сервісній сфері, в якій ми працюємо.
- Я думаю, що після того, як ми якийсь час попрацюємо поза офісом, в багатьох бізнесах переглянуть філософію і концепцію роботи. Вони зрозуміють, що можна спокійно працювати два місяці вдома і бачити один одного на відеозв’язку.
Про зв’язок з колегами
Ірина Мусійчук
- Зараз кількість нарад і дзвінків, у порівнянні з докарантинним періодом, набагато збільшилася. Раніше ти міг поспілкуватися з колегами в офісі, а зараз цієї можливості немає.
- Ми намагаємося організувати час таким чином, щоб якщо щось потрібно обговорити, ми це зробили, залучаючи максимальну кількість людей, необхідних для прийняття рішення. Адже передзвонювати кожному з трьох-чотирьох колег окремо – неефективно.
- Багатьом важко сконцентруватися на роботі, якщо вдома багато людей, діти, домашні улюбленці, тому робота в таких умовах вимагає самодисципліни від всіх учасників процесу. Однак це така нова парадигма, всі до цього пристосовуються.
- Я не думаю, що після карантину багато хто захоче віртуалізувати свій бізнес, оскільки вже зараз чую від багатьох колег, друзів, що їм не вистачає людського спілкування.
Андрій Трембіч
- Люди – це соціальні тварини, а юристи – це найбільш соціальний вид цих тварин, оскільки у нас все засновано на комунікації.
- Нашій фірмі дуже складно звикнути до онлайн-спілкування, тому що наша корпоративна культура зав’язана більше на офлайні. У нас багато чатів індустріальних, за практиками, загальних, але основна робота все-таки велася в офісі. Клієнти також відчувають певну депривацію, тому що будь-якої миті могли подзвонити та під’їхати до мене в офіс, щоб обговорити якісь питання. Люди відчували таку потребу і ми завжди могли зустрітися.
- Перехід в онлайн змінить ставлення юридичних фірм, незалежно від ступеня їх консервативності, до методів роботи. Багато хто побачить, що так можливо, почне щось змінювати, віртуалізувати частину роботи.
Андрій Вишневський
- Цей Lockdown суттєво змінить формат роботи та структуру офісних просторів. Однак загрозою є те, що ми втрачаємо емоційний контакт, втрачаємо можливості для прояву емпатії та живлення від емпатії інших. Ми втрачаємо можливості використовувати свої емоції як інструмент для комунікації, тому що спілкування онлайн не емоційне.
Як не піддатися паніці?
Ірина Мусійчук
- Головне, що ми повинні пам’ятати, це уважність до людей поруч. Зараз для багатьох людей це незвичайні часи. Тому дуже важливо пам’ятати, що зараз всі перебувають у такому стані, тому потрібно бути уважним до своїх рідних, до своїх колег. Для керівників це особливо важливо, тому що навіть коли ти спілкуєшся телефоном або через відеоконференцію, ти можеш відчути, що щось не так. Важливо, щоб ми як керівники своєчасно звертали на це увагу і допомагали один одному.
- Що мені допомагає? Не змінювати кардинально свій графік і робити те, що я можу робити.
Андрій Вишневський
- На перший погляд, це може здатися дуже ексцентричним, але коли ти втомлюєшся від одноманітної роботи або від перебування в ізоляції, допомагає спостереження за птахами (bird watching).
Андрій Трембіч
- Наразі головне джерело депресії – це невизначеність. Щодня ми читаємо тисячі взаємосуперечливих повідомлень: «Що потрібно робити? Скільки це триватиме? Як себе вберегти? Чим все закінчиться?».
- Врешті-решт, ти не знаєш, як вберегти себе і своїх близьких. Скарлетт О’Хара прийшов до такого рецепту: «Живи сьогоднішнім днем і завтра думай про завтра». Ми не знаємо, що буде сьогодні ввечері, тож немає сенсу думати про те, коли закінчиться карантин, чи буде у нас криза, чи буде робота, чи залишаться гроші тощо. У своїй сім’ї я ввів мораторій на слова «криза» і «вірус».
- Юристи – це ж професійні заспокійливі засоби. Їх наймають для того, щоб себе заспокоювати. Це седативний препарат для бізнесу. Тож ми маємо якісь скіли, які зараз потрібно ввімкнути, заспокоїти себе, а потім транслювати це іншим людям, які від тебе залежать. До того ж, коли ти заспокоюєш іншого, то сам починаєш в це вірити.
- Другий заспокійливий засіб – це гумор. Адже не можна боятися того, над чим ти смієшся.
Андрій Стельмащук
- Я думаю, що зараз саме час для інформаційної гігієни та переосмислення потоків, з яких ми черпаємо інформацію.
- Ми думаємо, що загроза – це те, що ми бачимо, а насправді загроз набагато більше. Якщо витрачати свій час на те, щоб про все це думати, то можна втратити розум.