Чи є майбутнє у юрбізу і яким воно буде? Це питання турбує усіх представників юридичного ринку та дотичних до нього гравців. В якому стані сьогодні перебуває юридичний бізнес, чи всі компанії пройшли етап адаптації до нових умов, як змінилися зовнішні комунікації та підходи до роботи під час війни обговорили 09.09.2022 р. під час онлайн-марафону ААУ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Модерувала захід Ольга Дмитрієва, президентка ААУ, керуюча партнерка АО «Дмитрієва та партнери».
Розпочалося обговорення з короткого огляду Оленою Осмоловською, т.в.о. головного редактора «Юридичної газети», юридичного ринку від початку повномасштабного вторгнення в Україну до сьогодні. Вона умовно розділила ці 6 місяців на три етапи.
На першому етапі компанії діяли відповідно до затверджених алгоритмів щодо початку широкомасштабної війни «Частково компанії готувалися до війни, мали протоколи дії, маршрути евакуації, бронювали готелі на заході України чи за кордоном. На цьому етапі потрібно було приймати рішення в умовах невизначеності та великої кількості суперечливих чинників. Пріоритетом була безпека та захист людей. Компанії були готові технічно, але морально до такого розвитку подій підготуватися важко. Загалом перші 2-3 тижні юридичні компанії не працювали», – зазначила Олена.
Другий етап, березень-травень, відзначився поверненням до роботи. За словами спікерки, це був період стриманого оптимізму в очікуванні, що війна закінчиться через 3 місяці. В основному в цей період компанії працювали дистанційно та синхронізували роботу в командах.
Третій етап – це час, коли компанії позбавилися ілюзій на швидке закінчення війни. «Керівна ідея цього періоду – це рішення зберігати і розподіляти енергію й ресурс на довгий час. Бізнес почав адаптуватися і працювати в умовах війни. У цей час починається трансформація ринку: починають працювати компанії, які призупинили роботу, деякі приймають рішення не повертатися на юридичний ринок», – зауважила редакторка.
На її думку, сьогодні ринок має такі контури:
- невпевненість у завтрашньому дні, скоротився горизонт планування, який складає 2-3 місяці, неможливо прорахувати всі ризики. Окрім цього, спрацьовує фактор психологічного стресу та травми від війни.
- залежність від реального сектору економіки, так як у статті витрат юридичні послуги не мають пріоритетності;
- це час великої економії ресурсів, головне якомога довше протриматися та вистояти;
- намагання максимально підтримати та зберегти ключову команду;
- турбота про клієнта. А також боротьба за клієнта, яка коливається від значного демпінгу до створення нових клієнтських проєктів чи продуктів. Команди націлені на максимальну допомогу та підтримку клієнта.
- Допомога державі: консультування pro bono, законопроєктна робота, волонтерська діяльність, допомога ЗСУ.
- очікування великих інвестицій. Великі компанії, схоже на те, що чекають великі проекти.
- трансформація юридичного ринку, а саме перерозподіл лідерських позицій, вихід на ринок середніх та малих компаній.
- Інформаційний анабіоз ринку, який обрав модель скоротити зовнішні комунікації до мінімуму.
«Обмеження публічності - це, можливо, форма захисної реакції бізнесу на стресовий стан», – додала спікерка.
Заступник головного редактора газети «Закон і Бізнес» Валентин Богунов зауважив, що змістилися маркетингові інструменти та відчувається нестача фахової інформації. «Ми змінили фокус уваги та обрали тактику подачі інформацію для людей, тобто публікували розклад евакуаційних поїздів, алгоритм дій у разі аварій тощо. Так само мають робити юридичні фірми, тобто гасити паніку», – зазначив пан Валентин.
Також він виділив 5 публічних напрямів піару юрфірм:
1) участь у заходах, але варто враховувати, що піар потужність у даній ніші пропала через онлайн-формат заходів;
2) аналітична складова: коментарі, колонки, статті, проте, до цього потрібно мати хист;
3) консультування, судові спори. Цей напрям занепадає, так як зменшується попит на юрпослуги;
4) події всередині фірми: рейтинги та корпоративні зміни;
5) корпоративна та соціальна відповідальність. Включає в себе волонтерство та благодійництво.
Олександр Липський, керівник Медіа-центру LIGA ZAKON, зазначив, що у березні-квітні юристи писали багато якісної аналітики щодо роботи ВРУ, Президента, органів державної влади. Був помітний надзвичайний сплеск практики. У травні-червні, за його словами, настав період обережного оптимізму, коли юристи почали контактувати з клієнтами і відновили роботу. На початку липня і досі триває етап анабіозу, тому що стало мало аналітики, текстів та експертної інформації. «Я не спостерігаю на ринку якихось нових продуктів чи ідей. Але вже час виходити з цього стану і входити в робочий ритм, адже іноземний бізнес слідкує за ситуацією в країні, зокрема, аналізує українське ЗМІ», – підкреслив пан Олександр.
Також він порадив бізнесу звернути увагу на заходи з міжнародною участю, наприклад, які проводить Торгово-промислова палата України. Також ведеться системна робота з питань експорту продовольства, а це включає співпрацю з країнами Азії та Індонезії. «Юркомпаніям треба запровадити стандарти та системність роботи з ЗМІ. Слідкувати за проєктами, які робить Мінцифра, та Дія.Бізнес. Це платформи, що можуть виступити брендовим майданчиком. Не спіть і не чекайте, використовуйте всі наявні можливості, наприклад, щодо супроводження грантування бізнесу» – наголосив спікер.
Поділився власним досвідом життя у нових реаліях керуючий партнер юридичної фірми «Горецький і Партнери» Олег Горецький: «На початку війни ми відчули надзвичайний дискомфорт та змушені були евакуюватися з Києва. Згодом я зрозумів, що у цей час важлива підтримка працівників та спілкування з клієнтами. Тому було прийнято рішення про відкриття офісу у Львові. Це допомогло зберегти колектив, фінансове забезпечення та спілкування з клієнтами. У травні ми повернулися в Київ і почали налагоджувати роботу, але було складно повернутися в звичайний робочий графік. Проте, протягом літа офіс поступово запрацював в штатному режимі. Один наш співробітник пішов у ЗСУ, повернулися працівники із-за кордону, тому робота у нас відбувається офлайн. Робота, звісно, відрізняється від довоєнної, адже з’явилися нові проєкти та напрямки. Проте основним завданням залишається зберегтися на ринку, зберегти клієнтів, компанію та працівників». Для цього, на переконання керуючого партнера, не можна співробітників залишати без заробітної плати. Краще оптимізувати інші витрати, наприклад, можна переглядати умови оренди, витрати на канцелярію. А от від витрат на ЗМІ спікер не радить відмовлятися. «Піар – це постійна робота з пресою, яка не повинна зупинятися. Можливо, вона може змінюватися в обсягах, але точно не припинятися», – зауважив пан Олег.
Щодо перспектив, то спікер вважає, що хороше майбутнє буде в бутикових компаніях, адже не всі великі компанії зможуть справитися з цією кризою. В індивідуальній практиці може бути по-різному. Деякі будуть процвітати, деякі шукатимуть приєднання чи об’єднання. «Ми, наприклад, розширюємо фінансову та банківську практику, до нас приєднаються нові партнери. Загалом на сьогоднішній момент ми відчуваємо інтерес від британських, кіпрський та польських колег. Вони виявляють зацікавленість у співпраці та наданні послуг щодо юридичного обслуговування українського бізнесу», – поділився Олег Горецький.
«З початку війни у всіх звісно був шок. На цьому етапі головним постало питання безпеки. Клієнти, які сплатили за наші послуги на початку березня дали змогу зберегти команду. Робота онлайн дозволила продовжити роботу в нових умовах. Нам, як партнерам, довелося проаналізувати наші подальші фінансові перспективи. Приймали рішення про оптимізацію витрат шляхом вирішення питань оренди, розміру заробітних плат через закріплення базового доходу. На цьому етапі важлива була комунікація з командою. Наразі близько 40% працівників повернулося до офісу, це було добровільним рішенням кожного, хоча ще багато працівників продовжує працювати онлайн. Пандемія Covid «допомогла» налаштувати дистанційну роботу за допомогою звітної системи», – розповів Шкелебей Олександр, керуючий партнер ESQUIRES, керівник практики судових спорів. ESQUIRES направляє певний відсоток прибутку на ЗСУ і все це висвітлюється працівникам, щоб вони розуміли свій вклад. «Це потрібно для мотивації, адже ми всі працюємо на одну ціль – перемогу України», – пояснив спікер. Щодо ситуації на ринку, то пан Олександр вважає, що середня температура на ринку становить 35%, а у компаній з топ-10 зберіглося 30-40% довоєнного доходу.
Своєю історією також поділилася Біляєва Ірина, партнерка та СЕО Juscutum: «Впродовж перших тижнів війни ми запрошували психолога і використовували психотерапію як один із заходів підтримки нашої команди. Наразі ми вже відновили всі процеси, які існували у нас до війни. Зокрема, на другий тиждень після початку вторгнення у нас запрацював відділ продажу для підтримки клієнтів. Ми провели стратегічну сесію і шукали нові напрямки, проводили інтерв’ю з клієнтами щодо їхніх проблем. З огляду на це ми будували власні маркетингові процеси». Спробами відчути довоєнне життя стала традиція один день в тиждень знову приходити в офіс в офіційному стилі. Пані Ірина розповіла, що, коли компанія працювала віддалено, двічі на тиждень працівники мали кава-брейки для спілкування між собою. Для мотивації Juscutum проводить різноманітні конкурси для працівників. Проте, головною мотивацією стало відкриття офісу. «Для компанії було важливо зберегти заробітні плати працівників, адже люди – це наш найважливіший ресурс. За ці 6 місяців ми також працювали над збереженням та залученням нових клієнтів, зокрема, наразі вони складають 25-30% нашої клієнтської бази. Тут треба враховувати, що ми працюємо з інноваційним бізнесом, якому не важливе територіальне розміщення. Проте ми все одно організовували чимало зустрічей, зокрема, за кордоном, щоб продемонструвати, що ми працюємо і готові до співпраці. Ми аналізуємо ринок, наш функціонал і на основі цього розробляємо пропозиції, які можуть зацікавити нових клієнтів», – зазначила спікерка.
Вона додала, що компанія не практикує зниження ставок і проговорює з клієнтом повну вартість послуг. Також партнерка відмітила, що є особливості в судовій та кримінальній практиці, але компанія намагається окреслювати рамки і знаходити компроміс з клієнтами.
За словами Катерини Власюк, голови Комітету ААУ з сімейного права, засновниці АБ «Сімейний адвокат Катерина Власюк», війна на юридичні бутики вплинула не так жорстко: «За день до війни я виплатила працівникам тринадцяту заробітну плату, на третій день війни я вже з всіма зв’язалася і запропонувала допомогу. Ми всі виїхали з Києва, проте вже за 2 тижні повернулися до роботи. До травня ми змогли закрити 4 великі кейси у регіонах, де не було активних бойових дій. За час війни ми втрачали працівників, які виїхали за кордон, але швидко змогли знайшли нові кадри. У квітні для нас був складний період, коли я розуміла, що ми залишимося на плаву, але з’явилася дилема щодо демпінгу. З березня наша фірма надає тридцяти хвилинну безкоштовну консультацію, при чому до війни 90 хв консультації коштувало 5 тис. грн». Також пані Катерина розповіла про реєстрацію благодійного фонду, суть якого полягає у підтримці українок в будь-якому куточку світу, своєрідний юридичний хаб. Окрім цього, на сторінках адвокатського бюро щотижня публікуватимуться по два відео-консультації про розірвання шлюбу. До кінця року Катерина Власюк планує завершити свою франшизу, наприклад, на Закарпатті чи у Львові.
Про юридичну роботу в південному регіоні розповів Максим Андрєєв, керуючий партнер AS Legal: «Перші місці війни робота була хаотична, для нас головним було зберегти клієнтів, працівників та партнерів. Перш за все, ми повинні були вирішити питання безпеки. Коли наші працівники виїхали у безпечні регіони чи за кордон, постало питання з налаштуванням роботи. Наразі бізнес відновив свою діяльність». Для AS Legal головними практиками виступають white collar crime та real estate. Як зазначив керуючий партнер, це або інвестиції у будівельну сферу, або підтримка великих проєктів будівництва житлових секторів чи інфраструктури. «Цей ринок більш живий наразі у західних регіонах України, адже інвестування у будівництво в районах, де є ризик бойових дій призупинилося. Багато із клієнтів ставить перед нами завдання щодо отримання матеріалів від постачальників за укладеними договорами, комунікації з контрагентами та налагодження логістики», – пояснив Максим Андрєєв.
«Нам усім треба зрозуміти, що вже півроку триває війна і так як було раніше вже не буде. Україна вже втратила 40% ВВП, а це відобразиться і на юридичному секторі. Зараз бізнес сконцентрований на виживанні та на відновленні своїх активів. Юридичний ринок скоротився до 40%, ринок юридичних послуг працює точково», – зауважив керівник юридичного департаменту New Products Group Олександр Петриченко. Щодо перспектив, то він зазначив, що післявоєнний напрям роботи буде націлений в основному на відновлення та отриманні відшкодування, тому для юрбізу мало що зміниться в найближчий час. «Адвокатській спільноті потрібно більше працювати з іноземними інвесторами, адже вони, вкладаючи свої кошти у відновлення України, шукатимуть надійних юридичних партнерів. Не може бути конкуренції між консалтингом й інхаузами, має бути співпраця на спільний результат», – підсумував пан Олександр.