У Львові відбувся перший день саміту «Стояти на сторожі верховенства права». Правничу спільноту та гостей України привітав Володимир Мельник, ректор Львівського національного університету імені Івана Франка.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: ««На сторожі верховенства права». Розпочався українсько-американський саміт правників».
Він зазначив, що зустріч юристів-міжнародників з усього світу в стінах ЛНУ ім. І. Франка є символічною, оскільки представники львівської школи права долучилися до творення фундаментальних для сучасного міжнародного права документів – Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього й Загальної декларації прав людини.
Випускник університету Рафаель Лемкін є фундатором дослідження геноциду. Він запропонував кваліфікувати Голодомор 1932-1933 рр. як геноцид українського народу. Завдяки науковому внеску випускника Герша Лаутерпахта, теорія прав людини утвердилася в нормах міжнародного права, а дотримання прав людини стала однією із головних цілей ООН.
З вітальними промовами до юристів звернулися Майкл Д. Купер, виконавчий директор American Society of International Law (ASIL), Максим Козицький, голова Львівської обласної державної адміністрації, Андрій Москаленко, перший заступник міського голови Львова, й Ольга Буткевич, президентка УАМП.
У своєму зверненні до колег Ольга Буткевич зауважила, що зараз світ стоїть перед викликами руйнування колективної безпеки внаслідок агресії рф проти України, яка супроводжується масовими воєнними злочинами, злочинами проти людяності та ознаками геноциду. Але, на її думку, міжнародне право з цієї кризи вийде сильнішим і ефективнішим.
«Одним із головних рушіїв поновлення дієвості міжнародного права та віри в нього - є обʼєднання юристів-міжнародників світу», – підсумувала пані Ольга.
Робота саміту проходила у форматі пленарних засідань та дискусійних майданчиків. Перша панель саміту була присвячена 75-річчю Загальної декларації прав людини, яка була затверджена Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 10 грудня 1948 року.
В обговоренні на панелі «The Universal Declaration of Human Rights at 75: In Your Hands» взяли участь представники наукових юридичних шкіл світу та правозахисних організацій: Ноель Калхун (Noel Calhoun), заступниця голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ), Олександр Павліченко, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Сергій Різник, д.ю.н., професор кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, Алліда Блек з Оксфордського університету, Фіоннуала Ні Аолайн ( Fionnuala Ní Aoláin), ірландська юристка, професорка університету Міннесоти. Вона є спеціальним доповідачем Ради ООН з прав людини.
Модератором панелі був Гарольд Хонджу Кох (Harold Hongju Koh) професор міжнародного права з Yale Law School, представник юридичної команди України в Міжнародному суді ООН у справі про геноцид.
Друга сесія присвячувалася переосмисленню глобальної безпеки: «Reimagining our Global Security Architecture». В обговорені взяли участь Михайло Буроменський, д.ю.н., професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Херст Ганнум, професор міжнародного права зі Школи права та дипломатії Флетчера, Ніко Шрайвер, професор Лейденського університету, Ребека Гамільтон з Американського університету Вашингтонського юридичного коледжу, Наталія Галецька з Українського католицького університету.
Ребека Гамільтон наголосила на необхідності реформування РБООН та зазначила, що інструментом змін в обмеженні права вето повинна стати Генеральна Асамблея ООН. Це можливо навіть без внесення змін до Статуту ООН відповідно до ч. 4 ст. 2 та ст. 7.
Наталія Галецька вважає, що для системи світової колективної безпеки реформувати потрібно не тільки ООН, але і СОТ.
Модерував розмову Михайло Микієвич, д.ю.н., завідувач кафедри європейського права Львівського національного університету імені Івана Франка. Наприкінці обговорення, підсумовуючи думки спікерів, пан Михайло зазначив: «Головне у всьому – це політична воля, яка формується завдяки громадянському суспільству. І власне УАМП та Американське товариство міжнародного права (American Society of International Law – ASIL) є голосом, який формує і доносить позицію України та світу щодо захисту верховенства права і прав людини».
Закінчила пленарні засідання першого дня саміту панель про позови України в ЄСПЛ та МС ООН та притягнення рф до відповідальності: «Vindicating Rights across the Legal Landscape». Розпочав обговорення Антон Кориневич, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, зазначивши, що впоратися з агресію рф потрібно не тільки на полі болю, але й у залі суду. Він докладно розповів про позови України проти росії в МС ООН.
Далі Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини, продовжила доповідь про позови України проти росіі в ЄСПЛ.
Клінт Вільямсон зі Школи права Джорджтаунського університету, який працював над трибуналами в Югославії та Камбоджі, зосередив увагу на кримінальній відповідальності та ролі МКС.
Марні Чік, партнерка «Covington & Burling», яка представляла інтереси України в Гаазі, розповіла про позитивні зрушення, успіхи та лідерство України в системі міжнародного права. Щодо викликів, то Марні Чік звернула увагу на збір доказів воєнних злочинів та роль у цьому громадянського суспільства та неурядових організацій.
Також вона зауважила на недотриманні рф попередніх заходів МС ООН та майбутню відповідальність за це у виді репарацій. Модерувала розмову Клара Бріллбур із «Foley Hoag».
У другій половині дня відбулися дискусійні майданчики. Під час засідань виступили з доповідями науковці, юристи-практики, представники професійних асоціацій.
На дискусійних майданчиках обговорювали питання розробки механізмів повернення незаконно депортованих дітей, суверенного імунітету перед обличчям агресії та жорстокості, роль санкцій у стримуванні поведінки рф, відповідальності за злочин агресії та реінтеграції звільнених територій.