У Верховній Раді України був зареєстрований Проект Закону №3132 від 27.02.2020 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення системи органів Антимонопольного комітету». Документом пропонується, зокрема, Закон України «Про Антимонопольний комітет України» доповнити новою ст. 61, якою окремо визначаються повноваження АМКУ як органу оскарження у сфері публічних закупівель.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Коментар
Юрій Прокопенко, радник АФ «Сергій Козьяков та Партнери»
Законопроект вирішує проблему надмірного завантаження державних уповноважених Антимонопольного комітету України розглядом скарг на дії державних замовників і не лише, виходячи з наступного. На мою думку, однією з основних причин прийняття АМКУ рішень в антимонопольних справах, які визнані судами незаконними, є надмірна завантаженість державних уповноважених розглядом тисяч скарг на закупівлі.
Враховуючи зазначене, прийняття відповідного закону в запропонованій редакції сприятиме підвищенню якості розслідування та прийнятих рішень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зменшить кількість програних АМКУ судових процесів з оскарження рішень.
Водночас запропонований законопроект не враховує деякі особливості Закону України «Про публічні закупівлі», які необхідно додатково врегулювати. Згідно з цим Законом, переможець тендеру не є стороною у провадженні з оскарження відповідного рішення замовника. При цьому відповідне рішення колегії АМКУ, прийняте за результатами розгляду скарги, може зачепити законні інтереси переможця.
Наразі правовий статус переможця тендеру – «вільний слухач» на засіданні колегії АМКУ. Що це за статус у разі прийняття колегією АМКУ рішення, що буде не в інтересах переможця? Мовчки послухати на засіданні завзяту мову скаржника та замовника, отримати рішення колегії АМКУ, що не відповідає його інтересам, та змиритися з долею. А що ж отримає замовник у разі прийняття колегією рішення не в інтересах переможця: або скасування тендеру, або збільшення вартості робіт (товарів, послуг) у зв‘язку з виконанням замовлення новим переможцем. До речі, в першому випадку він також заплатить більше, оскільки в новому році будуть дещо вищі ціни на ресурси, необхідні для виконання замовлення.
З огляду на зазначене, очевидно, що автоматичне залучення у провадження з оскарження рішення замовника як сторони на боці замовника переможця тендеру є необхідним і це потребує внесення змін у відповідний закон.
На мою думку, відповідній колегії АМКУ необхідно надати повноваження зі скасування результатів тендеру у випадку, якщо у процесі відповідного провадження будуть виявлені письмові докази афілійованості переможця з іншими учасниками тендеру, які були допущені замовником до тендеру, не залежності від того, звертав на це увагу скаржник чи ні.